Змістовий модуль 2

Тема 3: Злочин: поняття, ознаки, види (класифікація) та значення.

1. Поняття злочину як негативного соціально-правового явища.

2. Ознаки злочину: суспільна небезпечність, протиправність, винність та караність.

3. Малозначність діяння (ч. 2 ст. 11 КК України).

3. Відмінність злочину від інших правопорушень.

4. Класифікація злочинів та її значення.

Завдання для самостійної роботи студентів.

1. Звернутися до навчальної дисципліни “Теорія держави і права” та відновити зміст поняття “правопорушення”.

2. Законспектувати ст.ст. 11, 12 КК України.

Задача 1. 26 січня 2006 року Криворучко В., мешканець м. Одеси, уклав з фірмою “Авторент” угоду про оренду автомашини “Ланос” терміном на один місяць. 20 лютого того ж року Криворучко В. сповістив орендодавця про те, що автомашину у нього викрадено і подав заяву про це до органу міліції. В результаті оперативно-розшукових заходів автомашину “Ланос” було знайдено у м. Ізмаїл на подвір’ї дома брата Криворучка В. – Криворучка А. Останній пояснив, що в лютому 2006 року до нього на автомашині “Ланос” приїхав його брат Криворучко В. і попросив на деякий час залишити автомашину “Ланос”, яку нібито той придбав на авторинку, але не має грошей на її оформлення на своє ім’я.

Чи є дії братів Криворучків злочинними?

Задача 2. Клименко та Гуляєва на протязі трьох років проживали разом і вели спільне господарство. Коли Клименко почав зловживати спиртними напоями, між ними часто стали виникали сварки та бійки. Після чергової сварки Гуляєва вигнала Климента і він пішов жити до своєї матері. Через деякий час, скориставшись тим, що Гуляєва пішла на роботу, Клименко прийшов до неї у квартиру і забрав відеопрогравач, телевізор, золоту обручку та свої особисті речі (пальто, костюм, сорочки, наручний годинник).

Чи є дії Клименка злочинними?

Задача 3. Гришин, майстер дільниці ЖЕКу, деякий час зустрічався з Савельєвою, яка працювала там же прибиральницею, а потім запропонував їй укласти шлюб. Вони подали заяву до РАКСу, стали жити разом та вести спільне господарство. За декілька днів до дати реєстрації шлюбу Гришин відмовився брати шлюб і пішов від Савельєвої. Остання після такого вчинку Гришина наклала на себе руки.

Ознайомтеся з ст. 120 КК України та вирішить питання щодо злочинності дій Гришина.

Задача 4. 10 травня 2007 року, приблизно о 22 год., група студентів, у складі якої був Хоменко і Петренко, поверталася з кінотеатру до гуртожитку. На вулиці поблизу житлового будинку до них підбіг собака, яку вигулював Панько і почав гарчати на студентів. Хоменко зробив Паньку зауваження щодо необхідності вигулювати собаку такої породи (бультер’єр) у наморднику. Останній став нацькувати собаку на Хоменка, той порвав йому штани і прокусів литку ноги. Тоді Хоменко виламав з паркана палицю, почав нею розмахувати та наніс удару у голову Петренку, який теж намагався відігнати собаку. В результаті укусу Хоменко отримав легке тілесне ушкодження з короткочасним розладом здоров’я, а Петренко – легке тілесне ушкодження без короткочасного розладу здоров’я внаслідок удару палицею.

Ознайомтеся з ст. 125 КК України та вирішить питання щодо злочинності дій Хоменка і Панька.

Задача 5. Носенко разом з групою робітників дорожньо-експлуатаційної дільниці проводив планування дороги. Запаливши, він кинув сірник, який попав у діжку з під бензину, що лежала на узбіччі дороги. В результаті вибуху дном діжки був смертельно травмований робітник Семенов. На досудовому слідстві Носенко показав, що запаливши, кинув сірник назад і не бачив діжку, а потім почув вибух, на ньому самому загорілася одежа, загасити яку йому допомогли інші робітники. Майстер дільниці Кричун засвідчив, що пусту діжку з-під бензину на узбіччя поставив він, щоб її пізніше забрала вантажна машина.

Чи є дії Носенка і Кричуна злочинними?

Задача 6. Ткаченко неодноразово порушував трудову дисципліну, за що був попереджений начальником цеху про звільнення. Вночі він проник до кабінету директора підприємства та викрав папку з наказами. Впевнившись, що такого наказу в папці немає, він наступного дня підкинув її та територію заводоуправління.

Чи є дії Ткаченка злочинними?

Задача 7. Відряджений на перевезення цукрових буряків шофер Кириленко заїхав до села і запропонував Василенкові, який виготовляв самогон, купити у нього три мішки буряків. У момент розрахунків вказані особи були затримані працівниками міліції. Загальна вартість трьох мішків буряків склала 16 гривень.

Чи є дії Кириленка і Василенка злочинними?

Реферати, доповіді:

1. Поняття злочину в історії кримінального законодавства.

2. Малозначність діяння у кримінальному праві, її критерії та значення.

Методичні рекомендації.

Опрацювання цієї теми слід розпочати із з’ясування поняття злочину. Визначення поняття злочину наводиться як у законодавстві (ст. 11 КК), так і в теорії кримінального права. Зміст цього поняття залежить від соціально-економічних відносин, що існують в суспільстві на тому чи іншому етапі його розвитку, тому поняття злочину має історично мінливий характер. У свою чергу, це обумовлює межі криміналізації і декриміналізації тих чи інших суспільно небезпечних діянь. Тому розкриття поняття злочину потрібно робити шляхом аналізу його: а) формального; б) матеріального; в) формально-матеріального визначення.

Важливе значення має характеристика ознак злочину: суспільної небезпе­ки, протиправності, винності, караності, змісту та співвідношення між ними. Потрібно звернути увагу на таку ознаку злочину, як караність, зважаючи на її відсутність у законодавчому його визначені.

При аналізі матеріальної ознаки злочину – суспільної небезпеки, слід виходити з того, що суспільна небезпека виражається в заподіянні матеріальної, фізичної або моральної шкоди (реальної або можливої) суспільним відносинам. Необхідно також враховувати залежність суспільної небезпеки діяння від історичних і соціально-політичних умов, а також від інших обставин, що визначають її характер і впливають на ступінь суспільної небезпеки. Потрібно вміти розкрити поняття “характер” (якісна характеристика) та “ступінь” (кількісна характеристика) суспільної небезпеки.

Студент вміти розкрити поняття протиправності як порушення закріпленої в нормі кримінального права заборони вчинювати діяння, що заподіюють або можуть заподіяти істотну шкоду об’єктам кримінально-правової охорони, тобто певним суспільним відносинам, що охороняються кримінальним законом.

Обов’язковою ознакою злочину, що виражає його внутрішній психологічний зміст, є винність. У цій ознаці відбивається найважливіший принцип кримінального права – принцип суб’єктивного ставлення, тобто відповідальності тільки за наявності вини, що випливає із ст. 62 Конституції України. Цей принцип закріплений у ч 2 ст. 2 КК України, відповідно до якої особа вважається невинуватою у вчинені злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Виною ж відповідно до ст. 23 КК України є психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності та її наслідків виражене у формі умислу або необережності.

Під караністю як ознакою злочину розуміють погрозу застосування покарання за злочин, що міститься в кримінально-правових санкціях. Караність за своєю сутністю випливає із суспільної небезпечності і протиправності. Діяння тому і визнається кримінально караним, що воно є суспільно небезпечним і передбачене кримінальним законом як злочин.

Слід врахувати, що в юридичній літературі висловлені різні точки зору щодо кількості ознак злочину. Так, іноді обов’язково ознакою злочину вважають аморальність суспільно небезпечного діяння. Студент повинен критично осмислити висловлені точки зору і виразити до них своє ставлення.

При вивченні цієї теми також потрібно проаналізувати зміст норми, передбаченої ч. 2 ст. 11 КК України, без чого неможливе з’ясування такого поняття, як злочин. Визнання діяння малозначним передбачає наявність трьох умов: формальної наявності у вчиненому діяння ознак злочину, відсутності суспільної небезпечності та спрямованості на спричинення значної, істотної шкоди суспільним відносинам.

Виходячи з того, що злочин є одним з видів правопорушень, необхідно дослідити критерії його відмежування від інших правопорушень (дисциплінарних, адміністративних, цивільно-правових деліктів). При цьому потрібно мати на увазі, що в юридичній літературі немає єдиної позиції щодо цього питання. Переважною є точка зору, відповідно до якої злочин відрізняється від інших правопорушень більш високим ступенем суспільної небезпеки вчиненого. Деякі ж науковці вважають, що ознака суспільної небезпеки притаманна тільки злочину, інші ж правопорушення є суспільно шкідливими.

Класифікацію злочинів потрібно обґрунтувати, насамперед виходячи з її законодавчого визначення (ст. 12 КК України) та її практичного значення. Основну увагу потрібно приділити аналізу критеріїв такої класифікації. Залежно від ступеня тяжкості чинне кримінальне законодавство розрізняє наступні види (категорії) злочинів: а) невеликої тяжкості; б) середньої тяжкості в) тяжкі злочини; г) особливо тяжкі злочини.

З поняттям злочину тісно пов’язане поняття злочинності. Під злочинністю розуміють відносно масове, соціальне, історично мінливе, антагоністичне явище кримінально-правового характеру, що складається із сукупності злочинів, вчинених у державі на певному етапі її суспільного розвитку або в той чи інший проміжок часу.

Студенту необхідно засвоїти такі загальні поняття як стан, структура, динаміка і причини злочинності. При цьому потрібно врахувати, що в курсі кримінального права наводиться лише коротка характеристика злочинності, докладно ж злочинність як суспільне явище розглядаються в курсі кримінології.

Нормативні матеріали, спеціальна література та судова практика:

Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25 – 26. – Ст. 131.

Гуцало О. Протиправність злочину та аналогія кримінального закону // Вісник Академії правових наук України. – Х.: Право, 1999. – Вип. 4 (19). – С. 155 – 164.

Денисов С.Ф., Киценко Д.М. Розвиток інституту класифікації злочинів у кримінальному законодавстві України // Вісник Запорізького юридичного інституту МВС України. – 1999. – Вип. 3 (8). – С. 187 199.

Жук П.Ф., Кириленко О.І. Поняття продовжуваного злочину // Вісник Запорізького юридичного інституту МВС України. – 2000. – Вип. 3 (8). – С. 181 191.

Зинченко И.А. О понятии сложного составного преступления // Проблеми законності. – 1992. – Вип. 26. – С. 22 – 26.

Клименко В. Класифікація злочинів у кримінальному законодавстві // Юридичний вісник України. – 2001. – № 23 (311), 9 – 15 черв. – С. 5.

Кривоченко Л.Н. Классификация преступлений. – Х.: Вища школа, 1983. – 129 с.

Ковалев М.И. Понятие преступления по советскому уголовному праву. – Свердловск: Изд-во Свердл. юрид. ин-та, 1987. – 129 с.

Кудрявцев В.Н. Правовое поведение: норма и патология. – М.: Наука, 1982. – 287 с.

Кудрявцев В.Н. Основания уголовно-правового запрета (криминализация и декриминализация). – М.: Наука, 1982. – 303 с.

Матусовський Г. Юридична характеристика злочину // Вісник Академії правових наук України. – Х.: Право, 1998. – Вип. 2 (13). – С. 120 – 125.

Микитчик О. Загальне і відмінне у філософському і юридичному розумінні злочину // Право України. – 2001. – № 9. – С. 24 – 27.

Микитчик О.В. Сутність злочину як правового явища // Вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2000. – Вип. 3. – С. 17 – 25.

Миколенко О.М. Уголовно-правовая характеристика общественной опасности // Правова держава. – 2002. – № 4. – С. 75 – 78.

Севастьянова Т.Є. Кримінально-правова характеристика взаємозв’язку малозначності діяння та декриміналізації протиправних посягань // Держава і право. – 2001. – Вип. 12. – С. 492 – 495.