Тема 12: Множинність злочинів (повторність, сукупність та рецидив): поняття, ознаки, форми (види) та значення.

1. Множинність злочинів: поняття, форми та значення.

2. Одиничний злочин як складовий елемент множинності злочинів. Види одиничних злочинів.

3. Повторність злочинів та її види.

4. Сукупність злочинів та її види.

5. Рецидив злочинів та його види.

Завдання для самостійної роботи студентів.

1. Законспектувати ст.ст. 32 – 34 КК України.

Задача 1. 21 вересня 2008 року Нагорний викрав нарізний мисливський карабін та патрони, приніс його на подвір’я дому і заховав у сараї. 5 лютого 2009 року, під час вживання спиртних напоїв, він запропонував Болотіну купити карабін за 1500 гривень, на що той погодився.

Чи є дії Нагорного одиничним злочином?

Задача 2. 16 жовтня 2003 року Охрименко в кабінеті завідуючого дитячим відділенням лікарні викрала із сумочки Власенко пластикову картку на ім’я останньої (на рахунку було 569 гривень). Того ж дня, приблизно о 12 год. Охрименко в банку отримала за карткою потерпілої 300 гривень. Наступного дня о 10-й год. вона намагалася у тому ж відділені банку тією ж карткою отримати ще 269 гривень, але була затримана працівниками служби охорони банку.

Чи є дії Охрименко одиничним злочином?

Задача 3. 15 травня 2004 року, близько 10 год., на платформі “Ксенівка” Кальченко у невстановленої особи без мети збуту придбала наркотичну речовину – опій ацетильований, у кількості 3,0 мл. 5 серпня 2004 року Кальченко без мети збуту виготовила з макової соломки наркотичний засіб – опій екстракційний у кількості 0, 19 г. та 0, 32 г. у перерахунку на суху вагу, який разом з опієм ацетильованим вона зберігала у себе для власних потреб.

Чи є в діях Кальченко ознаки множинності злочинів? Якщо так, то яка її форма?

Задача 4. 14 листопада 2008 року, близько 19 год., Пономаренко їхав додому в маршрутному автобусі. Перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, він нецензурно лаявся, чіплявся до пасажирів, штовхався. У відповідь на зауваження пасажира Голуба припинити такі дії, Пономаренко ударив його в обличчя, збив з ніг і почав наносити удари ногами у різні частини тіла, спричинивши потерпілому тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Чи є в діях Пономаренка ознаки множинності злочинів? Якщо так, то яка її форма?

Задача 5. 28 березня 2008 року, близько 20 год., Романенко прийшов до своєї знайомої Богуненко позичити гроші, але остання йому відмовила. Тоді Романенко наніс потерпілій сім ударів ножем в область шиї та грудної клітини, в результаті чого вона померла. В той час, коли він шукав гроші та інші ціні речі, у квартиру зайшла сусідка Богуненко Грицак. Романенко збив її з ніг та електричним шнуром від праски задушив. Потім Романенко зняв з Грицак золоту обручку і золотий ланцюжок та залишив місце злочину.

Чи є в діях Романенка ознаки множинності злочинів? Якщо так, то яка її форма?

Задача 6. Вироком районного суду від 3 березня 2006 року Близнюка було засуджено за ч. 1 ст. 122 КК України до двох років позбавлення волі. 22 червня 2010 року Близнюка було притягнуто до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 286 КК України.

Чи є в діях Близнюка ознаки множинності злочинів? Якщо так, то яка її форма?

Задача 7. 16 травня 2006 року Акімова було затримано за вчинення умисного вбивства шляхом розбійного нападу (ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України). В процесі досудового слідства було встановлено, що 23 вересня 1991 року Акімов у складі злочинного угруповання вчинив вбивство на замовлення Н.

Чи є в діях Акімова ознаки множинності злочинів? Якщо так, то яка її форма?

Задача 8. Вироком районного суду від 1 жовтня 2007 року Степаненко було засуджено за ч. 1 ст. 225 КК України до 1 року виправних робіт з позбавленням права виконувати обов’язки, пов’язані з обслуговуванням покупців та замовників строком на два роки. 20 березня 2010 року Степаненко була притягнута до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 225 КК України.

Чи є в діях Степаненко ознаки множинності злочинів? Якщо так, то яка її форма?

Реферати, доповіді:

1. Неодноразовість вчинення злочину та її співвідношення з повторністю, сукупністю та рецидивом.

2. Види рецидиву в історії кримінального права.

Методичні рекомендації.

Основну увагу при вивчені цієї теми необхідно приділити визначенню поняття множинності злочинів та її ознак (розділ VII КК України). Множинність злочинів, формами (видами) якої є повторність, сукупність і рецидив злочинів означає, що особою (співучасниками) вчинено два або більше злочинних діянь, кожне з яких містить ознаки самостійного складу злочину. Структурним елементом множинності є одиничний злочин. Тому розгляду форм множинності передує з’ясування поняття одиничного злочину, його ознак та його видів.

Одиничний злочин як складовий елемент множинності злочинів – це таке діяння, яке містить склад одного злочину та кваліфікується за однією статтею чи її частиною КК. За складністю внутрішньої структури одиничні злочини поділяються на одиничні прості і одиничні ускладнені злочини.

Одиничний простий злочин характеризується наявністю або одного діяння (у злочинах з формальним складом), або одного діяння і одного наслідку (у злочинах з матеріальним складом).

Одиничні ускладнені злочини характеризуються складнішими об’єктивними та суб’єктивними характеристиками і залежно від них поділяються на: а) продовжувані; б) триваючі; в) злочини, що кваліфікуються за наслідками; г) складені.

Продовжуваними визнаються злочини, які складаються з низки тотожних злочинних діянь, об’єднаних єдиним умислом і єдиною злочинною метою, які в сукупності утворюють одиничний злочин.

Триваючими визнаються злочини, які розпочинаються вчиненням діяння, передбаченого нормою Особливої частини КК України, та існують у реальності протягом не­визначеного часу, будучи пов’язаними з невиконанням винним певних обов’язків.

До злочинів, що кваліфікуються за наслідками, належать злочини, які в структурі основного безпосереднього об’єкта мають і безпосередній додатковий об’єкт злочину.

Складений злочин – це злочин, який утворюється шляхом вчи­нення кількох різнорідних діянь, кожне з яких утворює самостійний склад злочину.

Студенти повинні засвоїти форми (види) множинності злочинів, вміти відмежовувати їх від продовжуваних злочинів.

Згідно з ч. 1 ст. 32 КК України під повторністю злочинів розуміється вчинення двох або більше злочинів, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини КК.

У ч. 1 ст. 33 КК України сукупністю злочинів визнається вчинення особою двох або більше злочинів, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини КК, за жоден із яких її не було засуджено. Студенти мають зрозуміти зміст ідеальної та реальної сукупності злочинів.

Стаття 34 КК України визнає рецидивом злочинів вчинення нового умисного злочину особою, яка має судимість за умисний злочин. Необхідно знати й такі види рецидиву, як загальний, спеціальний тощо, засвоїти особливості кваліфікації за наявності рецидиву злочинів та інших видів множинності злочинів.   

Відповідно до ст. 35 КК України, повторність, сукупність, рецидив злочинів враховуються при кваліфікації злочинів і призначенні покарання, а також при вирішенні питання щодо можливості звільнення від кримінальної відповідальності та покарання.

Нормативні матеріали, спеціальна література та судова практика:

Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25 – 26. – Ст. 131.

Агаев И.Б. Проблема повторности в уголовном праве. – М.: Юристъ, 2004. – 157 с.

Бажанов М.И. Множественность преступлений по уголовному праву Украины. – Х.: Право, 2000. – 128 с.

Захаров В.Ф. Новий Кримінальний кодекс України та рецидив злочину // Держава і право. – 2002. – Вип. 15. – С. 413 – 416.

Зелинский А.Ф. Рецидив преступлений (структура, связи, прогнозирование). – Х.: Вища школа, 1980. – 152 с.

Кириленко О.І. Види повторності злочинів у кримінальному праву України // Вісник Запорізького юридичного інституту МВС України. – 2001. – Вип. 4 (17). – С. 2002 – 208.

Криволапов Г.Г. Множественность преступлений по советскому уголовному праву. – М., 1974. – 123 с.

Малков В.П. Совокупность преступлений (вопросы квалификации и назначения наказания). – Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1974. – 306 с.

Созанський Т. Кваліфікація ідеальної сукупності злочинів // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ. – 2001. – Вип. 2 (15). – С. 167 – 171.

Про практику застосування судами України законодавства про повторні злочини: постанова Пленуму Верховного Суду України від 29 червня 1984 року № 5 (із змінами, внесеними постановами від 4 червня 1993 року № 3 та від 3 грудня 1997 року № 12) // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах. – К.: Скіф, 2006. – С. 97 – 101.