1.3.2. Знебарвлення і дезодорування води

На практиці зустрічаються води з підвищеною колірністю і неприємним запахом та присмаком, які повністю не видаляються при коагуляції. Тому для обробки води застосовують методи розглянуті нижче.

Зниження колірності. Забарвлення води спричинене основним чином сполуками заліза або гуммі-речовинами. Залізо найчастіше присутнє у вигляді гідрокарбонату , який під впливом атмосферного кисню окиснюється, утворюючи нерозчинний гідрооксид заліза

Аерацію води здійснюють у відкритих градирних або відкритих деферризаторах (циліндричних резервуарах, в які подається стиснене повітря). У обох випадках осад відділяють фільтрацією через шар піску.

Для видалення сірчанокислого заліза ( ) воду піддають вапнуванню на спеціальних установках. Залізо, що міститься у вигляді гумі (камеді), повністю видаляється при коагуляції колоїдних домішок.

Для зменшення вмісту заліза та кремнієвої кислоти запропоноване проведення коагуляції при нагріванні води до температури 40 ⁰С та при рН 7,1-7,2 як коагулянти застосовують суміш хлорного заліза і сірчанокислого алюмінію – по 20мг/л кожного компоненту. Тривалість коагуляції 40хв, відстоювання та охолодження – 1,5-2год. В освітленій воді вміст заліза зменшується на 77,3%, кремнієвої кислоти – на 34,7%.

Для адсорбції органічних сполук з води застосовують аніоніти марки ІА-1Р, АВ-22, АВ-172.

Як свідчать представлені у таблиці 5. результати, гумінові кислоти майже повністю видаляються при коагуляції, але аніонообмін також є ефективним. Тому сильнозабарвлені води слід ще й аніонувати.

Таблиця 7.

Ефективність очищення води коагуляцією і обробкою аніонітом іа-1р

Органічні речовини	Видалення з води (у %) при очистці		Органічні речовини	Видалення з води (у %) при очистці
	Коагуляцією	аніонообміном		коагуляцією	аніонообміном
Аміно–кислоти	66	33	Органічні кислоти	32	36
Аміни	70	35	Ефіри	0	0
Білки	71	94	Гумінові кислоти	95	75
Редукуючі цукри	71	69	Фульфенові кислоти	70	84
полісахариди	37	70

Дезодорування. Видалення неприємних запахів та присмаків, спричинене малими концентраціями домішок, називається дезодоруванням..

Дезодорування досягається шляхом окиснення домішок та їх адсорбцією.

Окиснення здійснюють хлором, перманганатом калію, озоном. Застосування хлору та його сполук є небажаним, оскільки вони надають воді власного (притаманного їм) неприємного смаку та запаху. Сучасним універсальним окисником є озон, що покращує смак води. Проте варто враховувати високу вартість цього засобу.

Найширше застосування знаходить дезодорування адсорбентами, зокрема, активованим вугіллям, яке використовують як порошкоподібне, так і гранульоване (при фільтрації через шар вугілля в колонках).

Витрата порошкоподібного вугілля марки А (залежно від степені забруднення води) від 10 до 250 мг/л.