- •1. Технологія горілок
- •1.1. Вимоги до води
- •Класифікація води , яку використовують для приготування горілки.
- •1.2. Властивості водноспиртових розчинів Вимоги до води що застосовується у лікеро-горілчаному виробництві
- •Залежність розчинності гідрокарбонату кальцію у водно-спиртових сумішах від їх складу і температури (за я.В.Зельцером)
- •Залежність розчинності (в перерахунку на ) від вмісту спирту у горілці та температури
- •1.3. Підготування води
- •1.3.1. Коагуляція колоїдних домішок Освітлення
- •Дози коагулянту (у мг/л) для обробки води*.
- •1.3.2. Знебарвлення і дезодорування води
- •Ефективність очищення води коагуляцією і обробкою аніонітом іа-1р
- •1.3.3. Іонообмінне пом’якшення води
- •1.3.4. Катіонітовий фільтр та його підготовка до роботи.
- •1.3.5. Вапняно-содове пом’якшення води.
- •1.3.6. Демінералізація води.
- •1.3.7. Зворотноосмотичний спосіб водоочищення.
- •1.3.8. Зниження лужності технологічної води.
- •1.3.9. Виведення органічних речовин з води, що йде на виготовлення горілки.
- •Обробка активованого вугілля.
- •1.3.10. Видалення заліза із води.
- •1.3.11. Видалення заліза фільтрацією через зернистий шар піску.
- •1.3.12. Видалення заліза реагентним способом.
- •1.4. Етиловий спирт, його приймання та зберігання.
- •1.4.1. Властивості етилового спирту
- •1.4.2. Властивості харчового етилового спирту
- •1.4.3. Вплив домішок на органолептичні показники спирту.
- •1.4.4. Приймання спирту.
- •1.4.5. Зберігання спирту
1.4.2. Властивості харчового етилового спирту
Спирт, одержаний хімічним методом, називається синтетичним. У лікеро-горілчаному виробництві використовується ректифікований спирт, одержаний тільки з харчової сировини. Відомо, що спирт етиловий ректифікований залежно від ступеня очистки випускається наступних сортів: «люкс», «екстра», вищої очистки та першого сорту. Спирт повинен бути прозорим безбарвним, без сторонніх включень мати смак та запах, характерні для кожного його сорту, виготовленого з відповідної сировини (зерно, картопля, цукровий буряк і меляса у різних співвідношеннях або тільки з меляси ) без присмаку і запаху сторонніх речовин.
За фізико-хімічними показниками спирт повинен відповідати вимогам зазначеним у табл.8
Таблиця 8
Фізико – хімічні показники спирту етилового ректифікованого .
Показники |
Спирт ректифікований |
||||
Люкс |
Екстра |
Вищої очистки |
1 сорту |
||
Вміст Е С (% об) не менш |
96.3 |
96.5 |
96.2 |
96.0 |
|
Проба на чистоту з Н2SО4 |
+ |
Витримує |
|||
Проба на окислюваність (у хв. ) при 20 0С не менш |
22 |
20 |
15 |
10 |
|
Вміст альдегідів у перерахунку на оцтовий в 1л безв .сп. в мг не > |
2 |
2 |
4 |
10 |
|
Вміст сивушного масла у перерахунку на суміш ізоамілового та ізобутилового спиртів( 3 : 1 ) в 1л безв . сп. в мг не > |
2 |
3 |
4 |
15 |
|
Вміст ефірів у перерахунку на оцтово-етиловий в 1 л безв. сп. в мг. не > |
18 |
25 |
30 |
50 |
|
Проба на метанол з фуксин-сірчистою кислотою. |
Витримує |
||||
Вміст вільних кислот (без СО2) в 1л безв. сп. в мг. не > |
10 |
12 |
15 |
20 |
|
Вміст фурфуролу . |
Не допускається |
||||
Проба з сірчаною кислотою визначається чистота спирту .
Проба на окислюваність перманганатом калію – ця проба характеризує наявність у спирті ненасичених (акролеїн , кротоновий альдегід, фурфурол та ін.), а також сірчистих сполук (рожево-червоне забарвлення) – вміст фурфуролу не допускається.
Вміст альдегідів - з насиченого у спирті присутні, основним чином, оцтовий, насичених кетонів - ацетон ( СН 3 – СО – СН3). Кількісно визначений за інтенсивністю забарвлення (червоного) фуксину, який виділяється альдегідами з безбарвної фуксин-сірчистої кислоти.
Вміст сивушного масла. В ректифікованому спирті присутні одноатомні спирти з нормальним та розгалуженим ланцюгом , що є побічними продуктами бродіння (сивушне масло) - кількісне визначення ґрунтується на вимірюванні інтенсивності оранжево червоного забарвлення , що утворюється при взаємодії сивушного масла з саліциловим альдегідом в сірчанокислому середовищі .
Вміст метанолу – визначення ґрунтується на окисленні його до формальдегіду (при цьому етанол окислюється в оцтовий альдегід) і утворенні забарвлених сполук при взаємодії останнього з пара фуксин-сірчистою кислотою.
Вміст метилового спирту в ректифікованому етиловому – від 0 до 0,3% об.
Вміст органічних речовин кислот. (оцтова , пропіонова, масляна, ізомасляна, валеріанова, ізовалеріанова).
Вільні кислоти визначають титруванням спирту розчином NaOH у присутності фуксин-фурфуролу (ф/ф) як індикатора.
Найменшу кількість має спирт вітчизняний і польський. Велика кількість у спирті в Англії (500 мг/л.). Дуже низька кількість спирту в Німеччині (3- 7мг/л) пояснюється значною мірою не власне вмістом кислот, а визначенням їх в присутності індикатора метилового червоного , що змінює забарвлення в кислій області ( рН 4.2 – 6.2 ),а не лужна як (ф/ф рН 8 – 10 ) кількість спирту визначається також з індикатором бром тимоловим синім (інтервал переходу забарвлення рН 6.0 – 7.6 )
Вміст ефірів – ( складні ефіри.) омилення їх NaOH при кип’ятінні.
Прості ефіри – при цьому не омилюються.
Вміст складних ефірів у спирті різних країн різний: від 15мг/л у вищих сортах кубинського до100 мг/л в угорському. Присутність у болгарському ректифікованому спирті 180 мг ефірів в 1 л очевидно пов’язане з виготовленням з нього традиційних національних напоїв. У Італії, Німеччині цей показник не нормується. Вітчизняний спирт містить від 25 до 50 мг ефірів в 1 л.
