
- •Рішення інженерних задач по топографічній карті
- •Двнз «Херсонський державний аграрний університет»
- •Завдання
- •"Рішення інженерних задач по карті"
- •Будова та зміст карт і планів
- •1.Визначення прямокутних координат точок.
- •2. Визначення географічних координат точок а і в.
- •3. Орієнтування ліній
- •4. Визначення ухилу лінії .
- •5. Визначення крутизни схилу .
- •6. Визначення позначки точки a і b
- •7. Прокладання лінії заданого ухилу на карті
- •8.Побудова поздовжнього профілю по лінії ав.
- •9. Намітити межу водозбірної площі по створу mn.
- •Питання для самоконтролю
- •Умовні позначення фрагменту карти
4. Визначення ухилу лінії .
Найбільш практичним способом зображення рельєфу, який дає можливість вирішувати інженерні завдання, є спосіб горизонталей (ізоліній).
Горизонталлю називається слід, який одержують від перерізу поверхні Землі рівневою поверхнею, отже, горизонталь – це замкнена крива, яка показує геометричне місце точок земної поверхні з одинаковою висотою.
При
зображення рельєфу місцевості
горизонталями припускають, що рівневі
поверхні розташовані на однаковій
відстані, яка називається висотою
перерізу. Записується на кожному листі
карти під південною лінією рамки карти.
Відстань між двома горизонталями на
топографічній карті називають
закладенням. Висота перерізу h, закладення
d і крутість схилу ν, звязані між собою
залежністю
,
де ί - ухил
Ухил – це відношення перевищення до горизонтального прокладення
і = h / d
h – перевищення (висота перерізу)
d – горизонтальне прокледення
D
С
Рис.11. Визначення ухилу лінії
d
= 17мм
= 170м
- вимірюється по карті з використанням
масштабу
h = 2,5 м - береться з карти ( Рис. 11.)
Ухил може бути виражений як безрозмірна величина, а також у процентах (1/100) і промілях (1/1000).
5. Визначення крутизни схилу .
Для розв’язання цього завдання на топографічних картах і снує графік, що має назву масштаб закладання. (Рис. 12.) Вздовж його горизонтальної осі відкладено кути нахилу, а на перпендикулярах до неї – відповідні закладення в масштабі карти. Вершини перпендикулярів з’єднані лінією.
На карті під правим нижнім кутом рамки кари показані графіки. Ліва частина графіка показана для основної висоти перерізу карти, тобто, для
h = 2,5 м, права – для п’ятикратного значення.
Для визначення крутизни схилу береться лінія в роствір вимірника, а потім, користуючись графіком, знаходять відповідну йому величину кута.
ν = 1020′
Крутизна схилу також характеризується кутом нахилу.
ν = 1020′
Рис.12. Масштаб закладень
Крутизну схилу визначають для лінії CD (Рис.11
ν = arctg ν
ν = arctg 0,015 (за попередніми вимірами)
ν = 1020′
6. Визначення позначки точки a і b
Для знаходження позначки (висоти) точки, що розташована між двома горизон -талями, необхідно провести найкоротшу пряму між цими горизонталями через точку А (Рис.13,а). По цій прямій зробити переріз землі. В перерізі будемо мати (Рис. 13, б): переріз місцевості h = 2,5 м , горизонтальне прокладення АВ - d .
Тоді позначка (висота) точки А визначиться так:
П
рипустимо,
що трикутники ABD
і ACD1
подібні.
В
152,5
Н2= 152,5
h
А D1 D 150
Н1 = 150 A
а)
б)
Рис. 13.Визначення висоти точки
Тоді,
виходячи з подібності трикутників,
складемо пропорцію. Звідси визначимо
;
;
Далі, для визначення d і ∆d слід виміряти міліметровою лінійкою найкоротшу відстань від точки А до нижчої горизонталі (4мм) та відстаніь між цим горизонталями (11мм).
Підставимо значення в пропорцію, знайдемо . Потім і висоту точки А
h = 2.5 НА = Н + ∆h
∆d = 4 мм = 40 м НА = 150,0 +0,91 = 150,91 м
d = 11 мм = 110 м
Так як т. В лежить на горизонталі, то її висота буде 155,0 м.