- •1.2.1 Тромбоемболія легеневої артерії (тела) і гостре легеневе серце
- •1.2.2 Хронічне легеневе серце (хлс)
- •1.3 Діагностика і лікування бронхіальної астми
- •1.5 Діагностика і фармакотерапія плевральних випотів
- •1.6 Пневмоконіози, діагностика, терапія і експертиза працездатності
- •27 Нехарактерною ознакою інфаркту міокарда з локалізацією в правому шлуночку є:
- •30 До найбільш специфічних біохімічних серцевих маркерів пошкодження міокарда відносять:
- •35 Цілодобове моніторування екг дає можливість встановити наявність:
- •59 Співідношення інгібування Ха і іІа факторів згортання крові для низькомолекулярних гепаринів становить:
- •60 Ускладненнями застосування нефракціонованого гепарину у хворих на гострі коронарні синдроми є такі, за винятком:
- •61 Антитромботичний ефект низькомолекулярних гепаринів обумовлений взаємодією їх з такими фізіологічним антикоагулянтом (зазначте правильну відповідь):
- •62 Зазначте препарат, який не відносять до блокаторів (антагоністів) глікопротеїнових рецепторів gp іІb/iiIа:
- •58 Низькомолекулярні гепарини володіють здатністю пригнічувати активність таких факторів згортання крові:
- •66 Для попередження толерантності до нітратів виберіть один з препаратів:
- •68 Толерантності не викликає такий антиангінальний засіб, що використовується при гострих коронарних синдромах:
- •69 Толерантності не викликає такий антиангінальний засіб, що використовується при гострих коронарних синдромах:
- •71 Поряд з антитромботичними засобами, бета-адреноблокатора-ми, нітратами, кардіоміоцитопротекторами хворим на гострі коронарні синдроми доцільно призначати:
- •78 Stunning syndrome означає, що у хворого після успішно проведеної тромболітичної терапії розвивається:
- •89 Найбільш вагомим екг-показанням для тромболітичної терапії є:
- •91 Який з нижченаведених засобів не слід застосовувати при кардіогенному шоці з синдромом малого серцевого викиду?
- •92 При стандартній терапії хворих на нестабільну стенокардію інфаркт міокарда розвивається у:
- •93 Спонтанний тромболіз, за даними коронарографії, спостерігається у хворих на інфаркт міокарда, які госпіталізовані у стаціонар:
- •2.2 Фармакотерапія артеріальної гіпертензії
- •50 Хворим з цукровим діабетом небажано призначати:
- •2.3 Фармакотерапія ішемічної хвороби серця і атеросклерозу
- •1 Обмежена здатність до самообслуговування в межах квартири характерна для хворих на стенокардію напруження:
- •6 Антиангінальний ефект триметазидину (предукталу) пов’язаний:
- •11 При стенокардії напруження мінімальна ефективна разова доза амлодипіну (норваску) становить:
- •19 Хворим, що перенесли поширений великовогнищевий інфаркт міокарда і мають протипоказання до бета-блокаторів, слід призначити:
- •26 Хворим на нестабільну стенокардію обов’язково слід призначати:
- •41 Жовчнокам’яна хвороба є протипоказанням до призначення:
- •43 Токсичний вплив на м’язову тканину найбільш вірогідний при поєднанні:
- •2.4 Фармакотерапія порушень серцевого ритму і провідності
- •1 Бета-блокатори відносять до антиаритмічних засобів (ааз):
- •21 Інтервал qt збільшується при терапії ааз:
- •22 Інтервал qt збільшується при терапії ааз:
- •37 З метою купірування пароксизму фібриляції передсердь у хворих з синдромом wpw показане введення:
- •39 При пароксизмі реципрокної ав-тахікардії у хворих з “латентним” синдромом wpw введення верапамілу:
- •51 Який клас ааз пригнічує внутрішньошлуночкову провідність і може трансформувати блокаду ніжок пучка Гісса в дистальну аV-блокаду?
- •52 Який підклас і класу ааз посилює внутрішньошлуночкову і аV-блокаду?
- •2.5 Фармакотерапія хронічної серцевої недостатності (хсн)
- •16 Препаратом вибору при лікуванні порушень ритму у хворих з глікозидною інтоксикацією є:
- •36 Властивість збільшувати виживання хворих хсн мають:
- •58 Назвати один з найбільш безпечних і дієвих серцевих глікозидів при лікуванні хворих хсн:
- •59 Назвати одне відносне протипоказання для застосування серце-вих глікозидів:
- •2.6 Фармакотерапія некоронарогенних захворювань серця
- •2.6.1 Профілактика ендокардиту, сепсису. Лікування ендокардиту
- •2.7 Діагностика та лікування ревматизму і набутих серцевих вад
- •1 Які клінічні синдроми при гострій ревматичній лихоманці серед дорослих останнім часом відносять до додаткових?
- •2 Який клінічний синдром частіше від інших проходить при гострій ревматичній лихоманці ізольовано?
- •3.1 Клінічна ревматологія
- •4.1 Діагностика і лікування хворих з патологією нирок
- •5.1 Клінічна гастроентерологія. Діагностика і лікування
- •5.1.1 Виразкова хвороба і хронічні гастрити
- •5.1.2. Хронічний безкам’яний холецистит (хбх).
- •5.1.3 Хронічні гепатити, цирози, жовтяниці
- •5.1.4 Хронічний панкреатит і хвороби кишечника
- •6.1 Діагностика та лікування найбільш поширених ендокринологічних захворювань
- •6.1.1 Цукровий діабет
- •1 Цукровий діабет діагностується, якщо визначений натще двічі цукор у капілярній або у венозній крові відповідно має такі рівні:
- •55 Середня добова доза інсуліну при вперше виявленому цукро-вому діабеті після компенсації метаболічних порушень базується на розрахунку, один з яких є правильним:
- •6.1.2 Дифузний токсичний зоб і тиреотоксикоз
- •6.1.3 Гіпотиреоз
- •6.1.4 Аутоімунний тиреоїдит
- •7.1 Інтенсивна терапія і реанімація в клініці внутрішніх хвороб
- •7.1.1 Кардіологія
- •7.1.2 Пульмонологія
- •7.1.3 Гастроентерологія і нефрологія
- •7.1.4 Ендокринологія
- •7.1.5 Інші коматозні і синкопальні стани
- •Додаток а (пульмонологія) (обов’язковий)
- •Додаток б (кардіологія) (обов’язковий)
- •Додаток в (ревматологія) (обов’язковий)
- •Додаток г (нефрологія) (обов’язковий)
- •Додаток д (гастроентерологія) (обов’язковий)
- •Додаток е (ендокринологія) (обов’язковий)
- •Додаток ж (інтенсивна терапія і реанімація) (обов’язковий)
- •Список використаної літератури
- •Список використаної літератури..............................................…………….229
1.2.2 Хронічне легеневе серце (хлс)
41 Найбільш частою групою серед основних причин ХЛС є:
А. Захворювання паренхіми легень.
Б. Захворювання повітроносних шляхів.
В. Ураження легеневого судинного русла.
Г. Торакодіафрагмальні захворювання.
Д. Порушення функції дихального центру.
42 Серед захворювань паренхіми легень найбільш частою причи-ною ХЛС є:
А. Пневмосклерози.
Б. Фіброз легень внаслідок туберкульозу.
В. Фіброз легень внаслідок пневмоконіозів.
Г. Фіброзний альвеоліт.
Д. Хронічні пневмоніти і фіброз легень при дифузних хворобах сполучної тканини.
43 Серед захворювань повітроносних шляхів найбільш частою причиною ХЛС є:
А. Бронхіальна астма.
Б. Бронхоектази.
В. Хронічний обструктивний бронхіт.
Г. Хронічна обструктивна емфізема легень.
Д. Стеноз трахеї.
44 Серед уражень легеневого судинного русла найбільш частою причиною ХЛС є:
А. Первинна легенева гіпертензія.
Б. Васкуліти при дифузних хворобах сполучної тканини.
В. Вузликовий періартеріїт та інші генералізовані васкуліти.
Г. Рецидивні тромбоемболії і тромбози дрібних гілок легеневої артерії.
Д. Основна не названа.
45 Серед торакодіафрагмальних захворювань найбільш частою причиною ХЛС є:
А. Великі плевральні спайки (шварти).
Б. Фіброторакс.
В. Кіфосколіоз.
Г.Нейром’язові захворювання.
Д. Основна не названа .
46 Серед порушень функції дихального центру найбільш частою причиною ХЛС є:
А. Ожиріння (синдром Піквіка).
Б. Ідіопатична альвеолярна гіповентиляція.
В. Синдром нічного апное центрального походження.
Г. Тривале перебування у високогірній місцевості.
Д. Основна не названа.
47 Основним механізмом легеневої артеріальної гіпертензії у хворих з ХЛС є:
А. Гіпоксична легенева вазоконстрикція.
Б. Вплив гіперкапнії і ацидозу.
В. Анатомічні зміни легеневого судинного русла.
Г. Порушення бронхіальної прохідності.
Д. Всі разом взяті.
48 До додаткових факторів, що впливають на формування легеневої артеріальної гіпертензії відносять:
А. Підвищену в’язкість крові.
Б. Агрегацію тромбоцитів.
В. Збільшення хвилинного об’єму.
Г. Тахікардію.
Д. Всі перелічені.
49 Основними змінами гемодинаміки при ХЛС є:
А. Гіпертрофія правого шлуночка.
Б. Поступове зниження систолічної функції правого шлуночка.
В. Тенденція до збільшення об’єму циркулюючої крові, затримки натрію і води в організмі.
Г. На пізніх стадіях захворювання – зниження серцевого викиду і рівня артеріального тиску.
Д. Всі разом взяті.
50 Найбільш характерним суб’єктивним проявом легеневої АГ є:
А. Тахікардія. Г. Слабість, підвищена втома.
Б. Кардіалгії. Д. Набряки на ногах.
В. Задишка.
51 Основними клінічними об’єктивними проявами компенсованого ХЛС є всі, крім:
А. Центрального ціанозу.
Б. Розширення і збільшення кількості судин на шкірі і кон’юнктивах.
В. Правостороннього гідротораксу.
Г. Тахіпное, сухих і/або вологих хрипів, крепітації.
Д. Ознак емфіземи.
52 Для декомпенсованого ХЛС характерними є всі симптоми, крім :
А. Вираженого ціанозу змішаного характеру.
Б. Набряків нижніх кінцівок.
В. Набряків шийних вен.
Г. Абдомінально-югулярного рефлюксу (збільшення набряку шийних вен при натискуванні рукою на передню черевну стінку).
Д. Холодних кінцівок.
53 Для ХЛС характерними є зовнішній вигляд обличчя, що має назву:
А. Лице Гіппократа.
Б. Лице воскової ляльки.
В. Лице Брайта.
Г. Лице Корвізара.
Д. Набряки лиця з комірцем Стокса.
54 Для хворих з ХЛС при обстеженні характерним є всі перелічені симптоми, крім:
А. Розповсюдженої пульсації зліва від груднини і в епігастрії.
Б. Розширення абсолютної тупості серця.
В. Тахікардії.
Г. Акценту ІІ тону над легеневою артерією.
Д. Систолічного шуму над верхівкою серця.
55 Для хворих з ХЛС при анамнезі крові нехарактерним є:
А. Еритроцитом. Г. Анемія.
Б. Збільшення гематокриту. Д. Тромбоцитоз.
В. Збільшення гемоглобіну.
56 При ЕКГ-обстеженні хворих ХЛС найбільш ранніми ознаками є:
А. Гіпертрофія правого шлуночка. Г. Фібриляція передсердь.
Б. Гіпертрофія правого передсердя. Д. Всі разом взяті.
В. Блокада правої ніжки пучка Гісса.
57 Залежно від рівня тиску в легеневій артерії величини м’язової маси правого шлуночка і вираженості супутньої емфіземи легень, при ХЛС виявляють такі типи ЕКГ-змін, крім:
А. Помірної гіпертрофії - rSR`-тип. В. Вираженої емфіземи – S-тип.
Б. Вираженої гіпертрофії – qR-тип. Г. Конкордантності RS-T-типу.
58 До рентгенологічних ознак, що вказують на збільшення розмірів правого шлуночка і наявність легеневої АГ, відносять:
А. Вибухання гирла легеневої артерії в правій передній косій проекції і рідше в прямій проекції (розширення ІІ дуги лівого контуру серця).
Б. Розширення коренів легень.
В. Збільшення розмірів правого шлуночка в правій і лівій передній, а також в лівій боковій проекціях і зменшення ретростернального простору.
Г. Значне вибухання заднього контуру тіні серця навіть до звуження ретрокардіального простору.
Д. Розширення гирла і центральних гілок легеневої артерії, що поєднуються з збіднінням судинного малюнка на периферії.
Е. Всі вищезазначені.
59 Ехокардіографічне обстеження у хворих ХЛС проводиться для:
А. Об’єктивного підтвердження наявності гіпертрофії правого шлуночка і правого передсердя.
Б. Визначення регургітації на тристулковому клапані.
В. Оцінки систолічної функції правого шлуночка.
Г. Опосередкованого визначення тиску в легеневій артерії.
Д. Всі разом взяті.
60 Для оцінення систолічної функції правого шлуночка у хворих ХЛС визначають кінцево-діастолічний розмір правого шлуночка, який при його дилатації, як правило, перевищує:
А. 15 мм. Г. 23 мм.
Б. 18 мм. Д. 26 мм.
В. 20 мм.
61 При катетеризації порожнин серця і легеневої артерії у хворих ХЛС виявляють достовірні ознаки легеневої гіпертензії, а саме:
А. Значення тиску в легеневій артерії більше 15 мм рт.ст. у спокої і більше 25 мм рт.ст. при навантаженні.
Б. Значення тиску в легеневій артерії більше 20 мм рт.ст. у спокої і більше 30 мм рт.ст. при навантаженні.
В. Значення тиску в легеневій артерії більше 25 мм рт.ст. у спокої і більше 35 мм рт.ст. при навантаженні.
Г. Значення тиску в легеневій артерії більше 30 мм рт.ст. у спокої і більше 40 мм рт.ст. при навантаженні.
Д. Значення тиску в легеневій артерії більше 35 мм рт.ст. у спокої і більше 45 мм рт.ст. при навантаженні.
62 Основними завданнями дослідження функції зовнішнього дихан-ня (ФЗД) у хворих ХЛС є:
А. Діагностика порушень ФЗД і об’єктивна оцінка тяжкості дихальної недостатності.
Б. Диференційна діагностика обструктивних і рестриктивних розладів легеневої вентиляції.
В. Обґрунтування патогенетичної терапії дихальної недостатності.
Г. Оцінення ефективності здійснюваного лікування.
Д. Всіма переліченими.
63 Найбільш інформативними показниками ФЗД, що використо-вують для оцінення функціонального стану легень у хворих ХЛС, є такі:
А. Загальна і життєва ємність легень.
Б. Залишковий об’єм легень і функціональна залишкова ємність.
В. Об’єм форсованого видиху за першу секунду.
Г. Індекс Тиффно (ОФВ1/ФЖЄЛ) і пікова об’ємна швидкість видиху.
Д. Всі вищеназвані.
64 Успіх лікування хворих ХЛС залежить першочергово від:
А. Покращання альвеолярної вентиляції.
Б. Корекції артеріальної гіпоксемії.
В. Зменшення гіперкапнії.
Г. Зменшення ацидозу.
Д. Всіх вищеназваних.
65 Найбільш ефективними методами корекції альвеолярної вентиляції хворих ХЛС є:
А. Інгаляція кисню. В. Застосування антибіотиків.
Б. Застосування бронхолітиків. Г. Всі вищеназвані.
66 Показаннями для призначення кисневої терапії є такі клінічні симптоми, що виникають у хворого з дихальною недостатністю:
А. Виражений ціаноз. Г. Брадикардія.
Б. Тахіпное. Д. Всі разом названі.
В. Тахікардія.
67 Показаннями для призначення кисневої терапії при дихальній недостатності є:
А. Системна артеріальна гіпотензія. Г. Ознаки артеріальної гіпоксемії.
Б. Системна артеріальна гіпертензія. Д. Всі вищеназвані.
В. Ознаки метаболічного ацидозу.
68 Показаннями для призначення кисневої терапії при дихальній недостатності є парціальний тиск кисню в артеріальній крові:
А. < 95 мм рт.ст. Г. < 65 мм рт.ст.
Б. < 85 мм рт.ст. Д. < 55 мм рт.ст.
В. < 75 мм рт.ст.
69 При кисневій терапії хворим ХЛС у суміші, що вдихується концентрація кисню не перевищує:
А. 80%. Г. 50%.
Б. 70%. Д. 40%.
В. 60%.
70 Стовідсоткова концентрація кисню у суміші, що вдихується, може призвести до:
А. Пригнічення дихального центру і розвитку гіперкапнічної коми.
Б. Швидкого одужання хворого.
В.Відмови від зволоження кисню.
Г. Зменшення доз бронходилататорів.
Д. Правильна відповідь не зазначена.
71 У деяких випадках ефект від кисневої терапії отримують при щоденному застосуванні по 14-16 годин, не раніше, ніж:
А. На 5-й день. Г. На 20-й день.
Б. На 10-й день. Д. На 25-й день.
В. На 15-й день.
72 До бронхолітичних засобів відносять всі, крім:
А. -адреностимуляторів. Г. Комбінованих засобів.
Б. Холінолітиків. Д. 1-адреноблокаторів.
В. Метилксантинів.
73 До засобів корекції легенево-судинного опору у хворих ХЛС відносяться всі, крім:
А. Інгібіторів АПФ.
Б. Нітратів.
В. Блокаторів повільних кальцієвих каналів.
Г. 1-адреноблокаторів.
Д. Серцевих глікозидів.
74. При ХЛС, що розвинулось у хворого з хронічною обструк-тивною хворобою легень, середня терапевтична доза дилтіазему становить:
А. 90-120 мг на добу. Г. 420-480 мг на добу.
Б. 180-240 мг на добу. Д. 420-540 мг на добу.
В. 360-420 мг на добу.
75 Хворим на ХЛС у фазі декомпенсації рекомендується каптоприл в середній початковій дозі:
А. 6,25-12,5 мг. Г. 31,25-37,5 мг.
Б. 12,5-25 мг. Д. 37,5-43,75 мг.
В. 25-31,25 мг.
76 Який метод лікування хворих ХЛС підтвердив збільшення тривалості і якості життя?
А. Застосування вазодилататорів. Г. Застосування антикоагулянтів.
Б. Застосування діуретиків. Д. Застосування серцевих глікозидів.
В. Застосування оксигенотерапії.
77 Які максимальні терміни застосування низькомолекулярних гепаринів (фраксипарину) при ХЛС з рецидивною ТЕЛА:
А. 1-2 місяці. Г. 4-8 місяців.
Б. 2-4 місяці. Д. 5-10 місяців.
В. 3-6 місяців.
78 Для лікування декомпенсованого ХЛС застосовують в першу чергу діуретики:
А. Тіазидові. Г. Калійзберігаючі.
Б. Тіазидоподібні. Д. Антагоністи альдостерону.
В. Петельні.
79 Показаннями до застосування серцевих глікозидів при декомпенсованому ХЛС є:
А. Супутня лівошлуночкова недостатність.
Б. Фібриляція передсердь.
В. Тріпотіння передсердь.
Г. Всі три вище названих.
Д. Жодне з названих.
80 Показаннями до кровопускання у хворих з ХЛС є високий тиск у легеневій артерії і рівень гематокриту:
А. 35-40%. Г. 50-55%.
Б. 40-45%. Д. 55-60%.
В. 45-50%.
