1.2.2 Хронічне легеневе серце (хлс)

41 Найбільш частою групою серед основних причин ХЛС є:

А. Захворювання паренхіми легень.

Б. Захворювання повітроносних шляхів.

В. Ураження легеневого судинного русла.

Г. Торакодіафрагмальні захворювання.

Д. Порушення функції дихального центру.

42 Серед захворювань паренхіми легень найбільш частою причи-ною ХЛС є:

А. Пневмосклерози.

Б. Фіброз легень внаслідок туберкульозу.

В. Фіброз легень внаслідок пневмоконіозів.

Г. Фіброзний альвеоліт.

Д. Хронічні пневмоніти і фіброз легень при дифузних хворобах сполучної тканини.

43 Серед захворювань повітроносних шляхів найбільш частою причиною ХЛС є:

А. Бронхіальна астма.

Б. Бронхоектази.

В. Хронічний обструктивний бронхіт.

Г. Хронічна обструктивна емфізема легень.

Д. Стеноз трахеї.

44 Серед уражень легеневого судинного русла найбільш частою причиною ХЛС є:

А. Первинна легенева гіпертензія.

Б. Васкуліти при дифузних хворобах сполучної тканини.

В. Вузликовий періартеріїт та інші генералізовані васкуліти.

Г. Рецидивні тромбоемболії і тромбози дрібних гілок легеневої артерії.

Д. Основна не названа.

45 Серед торакодіафрагмальних захворювань найбільш частою причиною ХЛС є:

А. Великі плевральні спайки (шварти).

Б. Фіброторакс.

В. Кіфосколіоз.

Г.Нейром’язові захворювання.

Д. Основна не названа .

46 Серед порушень функції дихального центру найбільш частою причиною ХЛС є:

А. Ожиріння (синдром Піквіка).

Б. Ідіопатична альвеолярна гіповентиляція.

В. Синдром нічного апное центрального походження.

Г. Тривале перебування у високогірній місцевості.

Д. Основна не названа.

47 Основним механізмом легеневої артеріальної гіпертензії у хворих з ХЛС є:

А. Гіпоксична легенева вазоконстрикція.

Б. Вплив гіперкапнії і ацидозу.

В. Анатомічні зміни легеневого судинного русла.

Г. Порушення бронхіальної прохідності.

Д. Всі разом взяті.

48 До додаткових факторів, що впливають на формування легеневої артеріальної гіпертензії відносять:

А. Підвищену в’язкість крові.

Б. Агрегацію тромбоцитів.

В. Збільшення хвилинного об’єму.

Г. Тахікардію.

Д. Всі перелічені.

49 Основними змінами гемодинаміки при ХЛС є:

А. Гіпертрофія правого шлуночка.

Б. Поступове зниження систолічної функції правого шлуночка.

В. Тенденція до збільшення об’єму циркулюючої крові, затримки натрію і води в організмі.

Г. На пізніх стадіях захворювання – зниження серцевого викиду і рівня артеріального тиску.

Д. Всі разом взяті.

50 Найбільш характерним суб’єктивним проявом легеневої АГ є:

А. Тахікардія. Г. Слабість, підвищена втома.

Б. Кардіалгії. Д. Набряки на ногах.

В. Задишка.

51 Основними клінічними об’єктивними проявами компенсованого ХЛС є всі, крім:

А. Центрального ціанозу.

Б. Розширення і збільшення кількості судин на шкірі і кон’юнктивах.

В. Правостороннього гідротораксу.

Г. Тахіпное, сухих і/або вологих хрипів, крепітації.

Д. Ознак емфіземи.

52 Для декомпенсованого ХЛС характерними є всі симптоми, крім :

А. Вираженого ціанозу змішаного характеру.

Б. Набряків нижніх кінцівок.

В. Набряків шийних вен.

Г. Абдомінально-югулярного рефлюксу (збільшення набряку шийних вен при натискуванні рукою на передню черевну стінку).

Д. Холодних кінцівок.

53 Для ХЛС характерними є зовнішній вигляд обличчя, що має назву:

А. Лице Гіппократа.

Б. Лице воскової ляльки.

В. Лице Брайта.

Г. Лице Корвізара.

Д. Набряки лиця з комірцем Стокса.

54 Для хворих з ХЛС при обстеженні характерним є всі перелічені симптоми, крім:

А. Розповсюдженої пульсації зліва від груднини і в епігастрії.

Б. Розширення абсолютної тупості серця.

В. Тахікардії.

Г. Акценту ІІ тону над легеневою артерією.

Д. Систолічного шуму над верхівкою серця.

55 Для хворих з ХЛС при анамнезі крові нехарактерним є:

А. Еритроцитом. Г. Анемія.

Б. Збільшення гематокриту. Д. Тромбоцитоз.

В. Збільшення гемоглобіну.

56 При ЕКГ-обстеженні хворих ХЛС найбільш ранніми ознаками є:

А. Гіпертрофія правого шлуночка. Г. Фібриляція передсердь.

Б. Гіпертрофія правого передсердя. Д. Всі разом взяті.

В. Блокада правої ніжки пучка Гісса.

57 Залежно від рівня тиску в легеневій артерії величини м’язової маси правого шлуночка і вираженості супутньої емфіземи легень, при ХЛС виявляють такі типи ЕКГ-змін, крім:

А. Помірної гіпертрофії - rSR`-тип. В. Вираженої емфіземи – S-тип.

Б. Вираженої гіпертрофії – qR-тип. Г. Конкордантності RS-T-типу.

58 До рентгенологічних ознак, що вказують на збільшення розмірів правого шлуночка і наявність легеневої АГ, відносять:

А. Вибухання гирла легеневої артерії в правій передній косій проекції і рідше в прямій проекції (розширення ІІ дуги лівого контуру серця).

Б. Розширення коренів легень.

В. Збільшення розмірів правого шлуночка в правій і лівій передній, а також в лівій боковій проекціях і зменшення ретростернального простору.

Г. Значне вибухання заднього контуру тіні серця навіть до звуження ретрокардіального простору.

Д. Розширення гирла і центральних гілок легеневої артерії, що поєднуються з збіднінням судинного малюнка на периферії.

Е. Всі вищезазначені.

59 Ехокардіографічне обстеження у хворих ХЛС проводиться для:

А. Об’єктивного підтвердження наявності гіпертрофії правого шлуночка і правого передсердя.

Б. Визначення регургітації на тристулковому клапані.

В. Оцінки систолічної функції правого шлуночка.

Г. Опосередкованого визначення тиску в легеневій артерії.

Д. Всі разом взяті.

60 Для оцінення систолічної функції правого шлуночка у хворих ХЛС визначають кінцево-діастолічний розмір правого шлуночка, який при його дилатації, як правило, перевищує:

А. 15 мм. Г. 23 мм.

Б. 18 мм. Д. 26 мм.

В. 20 мм.

61 При катетеризації порожнин серця і легеневої артерії у хворих ХЛС виявляють достовірні ознаки легеневої гіпертензії, а саме:

А. Значення тиску в легеневій артерії більше 15 мм рт.ст. у спокої і більше 25 мм рт.ст. при навантаженні.

Б. Значення тиску в легеневій артерії більше 20 мм рт.ст. у спокої і більше 30 мм рт.ст. при навантаженні.

В. Значення тиску в легеневій артерії більше 25 мм рт.ст. у спокої і більше 35 мм рт.ст. при навантаженні.

Г. Значення тиску в легеневій артерії більше 30 мм рт.ст. у спокої і більше 40 мм рт.ст. при навантаженні.

Д. Значення тиску в легеневій артерії більше 35 мм рт.ст. у спокої і більше 45 мм рт.ст. при навантаженні.

62 Основними завданнями дослідження функції зовнішнього дихан-ня (ФЗД) у хворих ХЛС є:

А. Діагностика порушень ФЗД і об’єктивна оцінка тяжкості дихальної недостатності.

Б. Диференційна діагностика обструктивних і рестриктивних розладів легеневої вентиляції.

В. Обґрунтування патогенетичної терапії дихальної недостатності.

Г. Оцінення ефективності здійснюваного лікування.

Д. Всіма переліченими.

63 Найбільш інформативними показниками ФЗД, що використо-вують для оцінення функціонального стану легень у хворих ХЛС, є такі:

А. Загальна і життєва ємність легень.

Б. Залишковий об’єм легень і функціональна залишкова ємність.

В. Об’єм форсованого видиху за першу секунду.

Г. Індекс Тиффно (ОФВ₁/ФЖЄЛ) і пікова об’ємна швидкість видиху.

Д. Всі вищеназвані.

64 Успіх лікування хворих ХЛС залежить першочергово від:

А. Покращання альвеолярної вентиляції.

Б. Корекції артеріальної гіпоксемії.

В. Зменшення гіперкапнії.

Г. Зменшення ацидозу.

Д. Всіх вищеназваних.

65 Найбільш ефективними методами корекції альвеолярної вентиляції хворих ХЛС є:

А. Інгаляція кисню. В. Застосування антибіотиків.

Б. Застосування бронхолітиків. Г. Всі вищеназвані.

66 Показаннями для призначення кисневої терапії є такі клінічні симптоми, що виникають у хворого з дихальною недостатністю:

А. Виражений ціаноз. Г. Брадикардія.

Б. Тахіпное. Д. Всі разом названі.

В. Тахікардія.

67 Показаннями для призначення кисневої терапії при дихальній недостатності є:

А. Системна артеріальна гіпотензія. Г. Ознаки артеріальної гіпоксемії.

Б. Системна артеріальна гіпертензія. Д. Всі вищеназвані.

В. Ознаки метаболічного ацидозу.

68 Показаннями для призначення кисневої терапії при дихальній недостатності є парціальний тиск кисню в артеріальній крові:

А. < 95 мм рт.ст. Г. < 65 мм рт.ст.

Б. < 85 мм рт.ст. Д. < 55 мм рт.ст.

В. < 75 мм рт.ст.

69 При кисневій терапії хворим ХЛС у суміші, що вдихується концентрація кисню не перевищує:

А. 80%. Г. 50%.

Б. 70%. Д. 40%.

В. 60%.

70 Стовідсоткова концентрація кисню у суміші, що вдихується, може призвести до:

А. Пригнічення дихального центру і розвитку гіперкапнічної коми.

Б. Швидкого одужання хворого.

В.Відмови від зволоження кисню.

Г. Зменшення доз бронходилататорів.

Д. Правильна відповідь не зазначена.

71 У деяких випадках ефект від кисневої терапії отримують при щоденному застосуванні по 14-16 годин, не раніше, ніж:

А. На 5-й день. Г. На 20-й день.

Б. На 10-й день. Д. На 25-й день.

В. На 15-й день.

72 До бронхолітичних засобів відносять всі, крім:

А. -адреностимуляторів. Г. Комбінованих засобів.

Б. Холінолітиків. Д. ₁-адреноблокаторів.

В. Метилксантинів.

73 До засобів корекції легенево-судинного опору у хворих ХЛС відносяться всі, крім:

А. Інгібіторів АПФ.

Б. Нітратів.

В. Блокаторів повільних кальцієвих каналів.

Г. ₁-адреноблокаторів.

Д. Серцевих глікозидів.

74. При ХЛС, що розвинулось у хворого з хронічною обструк-тивною хворобою легень, середня терапевтична доза дилтіазему становить:

А. 90-120 мг на добу. Г. 420-480 мг на добу.

Б. 180-240 мг на добу. Д. 420-540 мг на добу.

В. 360-420 мг на добу.

75 Хворим на ХЛС у фазі декомпенсації рекомендується каптоприл в середній початковій дозі:

А. 6,25-12,5 мг. Г. 31,25-37,5 мг.

Б. 12,5-25 мг. Д. 37,5-43,75 мг.

В. 25-31,25 мг.

76 Який метод лікування хворих ХЛС підтвердив збільшення тривалості і якості життя?

А. Застосування вазодилататорів. Г. Застосування антикоагулянтів.

Б. Застосування діуретиків. Д. Застосування серцевих глікозидів.

В. Застосування оксигенотерапії.

77 Які максимальні терміни застосування низькомолекулярних гепаринів (фраксипарину) при ХЛС з рецидивною ТЕЛА:

А. 1-2 місяці. Г. 4-8 місяців.

Б. 2-4 місяці. Д. 5-10 місяців.

В. 3-6 місяців.

78 Для лікування декомпенсованого ХЛС застосовують в першу чергу діуретики:

А. Тіазидові. Г. Калійзберігаючі.

Б. Тіазидоподібні. Д. Антагоністи альдостерону.

В. Петельні.

79 Показаннями до застосування серцевих глікозидів при декомпенсованому ХЛС є:

А. Супутня лівошлуночкова недостатність.

Б. Фібриляція передсердь.

В. Тріпотіння передсердь.

Г. Всі три вище названих.

Д. Жодне з названих.

80 Показаннями до кровопускання у хворих з ХЛС є високий тиск у легеневій артерії і рівень гематокриту:

А.  35-40%. Г.  50-55%.

Б.  40-45%. Д.  55-60%.

В.  45-50%.