2.3.Установчі документи підприємств.

Установчими документами підприємства є комплект документів встановленої форми, згідно з якими підприємство створюється і діє. До них відноситься статут підприємства, і, якщо власників декілька, установчий договір.

Підприємство діє на основі статуту. Статут затверджується власником (власниками) майна, а для державних підприємств - власником майна за участю трудового колективу.

У статуті підприємства визначаються власник та найменування підприємства, його місцезнаходження, предмет і цілі діяльності, його органи управління, порядок їх формування, компетенція та повноваження трудового колективу і його виборних органів, порядок утворення майна підприємства, умови реорганізації та припинення діяльності підприємства.

Найменування суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи повинне містити відомості про його організаційно-правову форму та назву. У найменуванні суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи забороняється використання повних або скорочених найменувань органів державної влади, органів місцевого самоврядування та похідних від цих найменувань, а також найменувань, тотожних найменуванню іншого суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи чи об'єднання громадян, внесених до відповідних реєстрів.

До статуту можуть включатися положення, пов'язані з особливостями діяльності підприємства: про трудові відносини, що виникають на підставі членства; про повноваження, порядок створення та структуру ради підприємства; про знаки для товарів і послуг та інше.

У статуті підприємства визначається орган, який має право представляти інтереси трудового колективу (рада трудового колективу, рада підприємства, профспілковий комітет та інше).

Установчий договір укладається у випадку, коли є два і більше учасників(засновників) підприємства, він являється необхідним документом при створенні господарських товариств і договірних господарських об'єднань.

Установчий договір визначає порядок і умови діяльності засновників підприємства, узгоджує взаємні дії суб'єктів в управлінській і майнових сферах.

В установчому договорі необхідно передбачити конкретні обов'язки засновників і порядок їх спільної діяльності одо створення юридичної особи, умови передачі в її власність їхнього майна та участі в його діяльності, умови і порядок розподілу між засновниками прибутку і збитків, управління діяльності юридичної особи, виходу засновників із її складу. Таким чином, в установчому договорі повинні бути визначені основні положення про взаємовідносини учасників(засновників) і виражена їх добровільна згода на створення суб'єкта підприємницької діяльності.

Установчий договір і статут підприємства не повинні дублювати один одного, але деякі положення про створюване підприємство будуть як в статуті, так і в установчому договорі. Зміст установчого договору має бути більш лаконічним ніж зміст статуту.

В установчих документах зустрічаються такі поняття, як «учасники установчого договору». «засновники», і «учасники створюваної юридичної особи». Перші два поняття ідентичні, тому що засновники і є учасниками, тобто сторонами установчого договору, але їх не слід ототожнювати з учасниками юридичної особи, оскільки вони не завжди збігаються. Засновники підприємства з моменту його державної реєстрації стають його учасниками. Однак, якщо до складу уже діючого підприємства вступають додаткові учасники, останні не являтимуться його засновниками.

Зміст установчих документів господарських товариств регулюється Законом України «Про господарські товариства».