4. Психометричні основи психодіагностики.

Диференціальна психометрика - наука, що обґрунтовує й розробляє

вимірювальні діагностичні методи - є фундаментом загальної психодіагностики й тим

самим складовою її частиною.

При конструюванні тестів готують детальні вказівки і керівництво для його

проведення. Велике значення має і останній етап тестування – інтерпретація даних.

Однаковість обробки результатів тесту виражається поняттям «стандартизація».

Надійність – погодженість показників у одних і тих же піддослідних при

повторному тестуванні, тобто це стійкість тесту, незалежність його результатів від дії

всіляких випадкових факторів.

Валідність – показник того, якою мірою тест вимірює ту якість (властивість,

здатність, характеристику й т.п), для оцінки якого він призначений, тобто як виконує

свою функцію.

ЛЕКЦІЯ 2. ПСИХОДІАГНОСТИКА ЯК ПРАКТИЧНА

ДІЯЛЬНІСТЬ (2 ГОД.)

План лекції:

1. Організація і проведення психодіагностичного обстеження.

2. Етапи психодіагностичного процесу.

3. Проведення наукового експериментального психологічного дослідження.

4. Соціально-психологічні аспекти наукового експерименту.

Основні поняття: психодіагностичне обстеження, експеримент, гіпотеза,

незалежні та залежні змінні.

Рекомендована література:

Основна: 1, 4, 5, 8, 9, 12, 14, 16.

Додаткова: 22, 27, 34, 44, 46, 48, 53, 54, 56, 57, 60, 71, 85, 82, 94.

Короткий зміст лекції:

1. Організація і проведення психодіагностичного обстеження.

Моральні принципи проведення психодіагностичного дослідження

1. Принцип відповідальності за можливий моральний збиток, що може бути

заподіяний випробуваному при неправильному проведенні обстеження.

2. Принцип забезпечення суверенних прав особистості.

3. Принцип об'єктивності.

4. Принцип конфіденційності.

5. Принцип психопрофілактичного викладу результатів.

Фактори, що мають вплив на результати тестування:

- недостатньо зручне робоче місце клієнта.

- недостатня освітленість і провітрюваність приміщення.

- утома й загальне фізичне самопочуття випробуваного.

- відсутність чітких інструкцій процедури тестування. 5

- відсутність у клієнта емоційно-довірчих відносин із психологом.

- відсутність у клієнта інформації про те, що саме досліджується.

- сумніви клієнта в тому, що отримана інформація залишиться конфіденційною.

- сумніви клієнта в професіоналізмі психолога.

- якщо від результатів тестування залежать які-небудь рішення.

- наявність сторонніх у процесі дослідження.

- порушення алгоритму проведення психодіагностичного дослідження.

- розмови з випробуваним або сторонніми під час його роботи з методикою.

- недостатня мотивація як клієнта, так і психолога.

- неакуратні бланки методик і бланки для відповідей.

- відсутність упевненості клієнта в користі тестування для нього.

Способи написання психологічних висновків:

1. Висновки, засновані на поетапному описі особистісних сфер випробуваного.

2. Висновки "за запитом", які відображають не загальний психологічний статус

клієнта, а лише ті аспекти, на дослідження яких надійшов запит.

3. Висновки, виконані за результатами застосування обмеженого кола методик.

2. Етапи психодіагностичного процесу.

Психодіагностичне обстеження - діяльність психологів, кінцевим результатом

якої є психологічний діагноз (інформація про сутність індивідуальних психологічних

особливостей особистості, що отримується з метою оцінки їх актуального стану,

прогнозу подальшого розвитку, відповідності вимогам професійної діяльності,

розробки висновків та рекомендацій).

Психодіагностичне обстеження проводиться в три етапи:

1. Збір даних у відповідності до завдань обстеження.

2. Обробка та інтерпретація отриманих даних.

3. Винесення рішення.

3. Проведення експериментального психологічного дослідження.

Експеримент – формальний дослідницький процес, під час якого у

експериментальних умовах здійснюється систематичне спостереження за реакціями

піддослідного.

Типи експериментів: пошуковий; підтверджувальний. Види експериментів:

пілотажний, природний, лабораторний.

Етапи проведення наукового експериментального дослідження:

1. Складання алгоритму експериментального дослідження:

- висування гіпотези;

- здійснення пошукового дослідження;

- у разі не підтвердження гіпотези висунення іншої;

- здійснення підтверджувального експерименту;

- прийняття та уточнення гіпотези.

2. Етап роботи з науковою літературою.

3. Уточнення гіпотез і вибір змінних.

4. Вибір інструментарію.

5. Планування експериментального дослідження.

6. Добір піддослідних та розподіл їх за групами.

7. Здійснення експерименту.

8. Вибір методів статистичної обробки, її здійснення, інтерпретація результатів.

9. Висновки та інтерпретація результатів дослідження.

10.Кінцевий продукт дослідження (звіт). 6

4. Соціально-психологічні аспекти наукового експерименту.

Фактори, пов’язані з піддослідним:

1. Спостережницьке ставлення піддослідного, яке може привести до помилкової

інтерпретації критеріїв правильних відповідей.

2. Помилки, пов’язані з мотиваційними факторами:

- піддослідний прагне справити найкраще враження;

- піддослідний займає негативну критичну позицію;

- піддослідний прагне допомогти експериментатору підтвердити його гіпотезу.

3. Ефект новизни ситуації.

4. Ефект соціальної фасилітації.

Фактори, пов’язані з дослідником:

1. Зацікавленість у підтвердженні теорії та неусвідомлені дії на її користь:

- паралінгвістичні сигнали, які експериментатор передає піддослідному;

- запобігання полярних оцінок при інтерпретації даних.

2. Тип особистості експериментатора та його стан під час експерименту:

- біосоціальні фактори;

- психологічно-соціальні властивості;

- ситуаційні зміни.

ЛЕКЦІЯ 3. ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОДІАГНОСТИКИ ДІТЕЙ

ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ (2 ГОД.)

План лекції:

1. Специфіка психодіагностичної роботи з дітьми дошкільного віку.

2. Діагностика пізнавальної сфери дошкільника.

3. Діагностика особистості дошкільника.

4. Діагностика затримки психічного розвитку та порушень у поведінці.

5. Діагностика психологічної готовності дитини до навчання в школі.

Основні поняття: психічні процеси, пам’ять, мислення, увага, уява, мотив, воля,

емоції, самосвідомість, самооцінка, депривація.

Рекомендована література:

Основна: 2, 3, 6, 8, 9, 14, 15.

Додаткова: 24, 55, 57, 63, 72, 89, 109, 114, 118, 121, 123, 131, 132.

Короткий зміст лекції:

1. Специфіка психодіагностичної роботи з дітьми дошкільного віку.

Правила тестування дітей дошкільного віку:

- утримання однієї просторової просторової позиції психолог-дитина (очі в

очі);

- свобода вибору перших дій;

- чергування сфер діяльності у використанні тестів;

- часова регламентація (30 хв. – 1 год.);

- регламент інтелектуального навантаження (вербальні і невербальні засоби, їх

чергування).

Методичні прийоми для проведення діагностичного дослідження:

- використання коротких експрес-методик, зручних для швидкого вивчення

дитини (зручних за часом і обробкою);

- доцільність проведення короткого діагностичного інтерв’ю перед початком7

дослідження:

1. Зацікавлення дитини до співпраці.

2. Заохочення дитини до вільних некерованих висловлювань.

3. Використання питань типу «Розкажи щось про себе?».

4. Вираження вдячності.

- використання наочності та інших засобів (іграшки, папір, олівці);

- надання переваги проективним методикам;

- вироблення зручної системи записів під час дослідження.

2. Діагностика пізнавальної сфери дошкільника.

Психічні процеси:

Увага – психічний процес, спрямований на орієнтування свідомості людини, її

пізнавальної діяльності на конкретний об’єкт або на конкретну діяльність при

одночасному відволіканні від усієї останньої діяльності.

Види уваги: довільна, мимовільна, післядовільна.

Властивості: переключення, об’єм, стійкість, спрямованість, розподіл.

Діагностика уваги дошкільників: методика «Лабіринт», різноманітні бланкові

методики та методики із застосуванням сюжетних картинок та геометричних фігур,

спостереження за дитиною на занятті, під час гри та ін.

Мислення – процес опосередкованого і узагальненого відображення людиною

предметів і явищ об’єктивної дійсності в їх істотних зв’язках і відношеннях.

Види: теоретичне, практичне.

Операції: порівняння, узагальнення, класифікація, аналіз, синтез.

Діагностика мислення дошкільників: методика «Послідовність подій»

(А.Н.Бернштейн), дитячий варіант методики «Класифікація» (А.М.Шуберт),

спостереження за процесом вирішення практичних завдань, методика «Малюнки в

картинках» (Л.Радлов), дитячий варіант тесту інтелекту Р.Кеттела та ін.

Пам’ять – складний психофізіологічний процес, який виконує функції

запам’ятовування, збереження, відтворення і забування попереднього досвіду.

Види: короткочасна, довготривала, оперативна; мимовільна, довільна; емоційна,

образна, словесно-логічна; зорова, слухова, кін естетична.

Процеси: відтворення, запам’ятовування, зберігання, забування.

Діагностика пам’яті дошкільників: дитячі варіанти методик «10 слів»,

«Невідповідності на картинках», гра «Подорож» та ін..

Уява – психічний процес створення образів предметів, ситуацій, обставин

шляхом установлення нових зв’язків між відомими образами і знаннями.

Види: активна (відтворююча, творча), пасивна (довільна, мимовільна).

Прийоми: гіперболізація, схематизація, типізація, загострення, аглютинація.

Діагностика уяви дошкільників: проективні методики (н/д, методика «Домалюй

фігуру»), методики роботи з казкою та ін..