1. Зовнішнім гамма-нейтронним опроміненням, джерелом якого є зруйнований реактор.
2. Бета-, гамма-опроміненням радіоактивного аерозолю та газів, які поступають із зруйнованого реактора.
3. Зовнішнім забрудненням радіоактивними речовинами шкіри та слизових оболонок.
4. Проникнення радіонуклідів усередину інгаляційним чи аліментарним шляхом (інкорпорація).
Органи, через які радіоактивні речовини надходять в організм, першими зазнають пошкоджувальної дії іонізуючого випромінювання.
Надходження радіоактивних речовин в організм можливе через органи дихання, шлунково-кишковий тракт, через неушкоджену шкіру та поверхню ран і опіків (рис.1).
Надходження радіонуклідів через шлунково-кишковий тракт має найбільш важливе значення. На забруднених радіонуклідами територіях таке надходження носить тривалий характер, внаслідок чого дози внутрішнього опромінення людей, як правило, перевищують дози зовнішнього опромінення.
Встановлено, що основними харчовими шляхами надходження радіонуклідів в організм людини є:
1) рослина людина;
2) рослина тварина м’ясо людина;
3) рослина тварина молоко людина;
4) вода гідробіонти людина.
За ступенем концентрації радіонуклідів рослинні продукти розподіляються таким чином: боби > картопля > овес > квасоля > гречка > пшениця > просо > ячмінь.
За таким же принципом тваринні продукти утворюють ряд: курятина > свинина > баранина > телятина.
Радіоактивні
продукти
Забруднен ня
повітря
Забруднення води,
їжі
Забруднення тіла
людини
Забруднення ран
Через
органи дихання
(інгаляційно)
Через
шлунково-кишковий тракт (перорально)
Через
неу-шкоджену шкіру (перкутанно)
Через поверхню
ран та опіків
Кров, лімфа
Накопичення
радіонуклідів в органах та тканинах
Рис 1. Основні шляхи надходження радіонуклідів в організм
Із продуктів тваринного походження критичними за надходженням радіонуклідів в організм є молоко і м’ясо, а з продуктів рослинного походження ― картопля.
За ступенем накопичення радіонуклідів основні органи і тканини розташовують таким чином: щитоподібна залоза > печінка > нирки > скелет > м’язи.
При короткочасному рівномірному зовнішньому загальному гамма- і нейтронному випромінюванні розвивається гостра променева хвороба (ГПХ), при пролонгованому чи повторному зовнішньому загальному випромінюванні розвивається хронічна променева хвороба (ХПХ).
Комбінації радіаційних уражень з травмами, опіками та іншими ураженнями призводять до появи комбінованих радіаційних уражень.
Поєднання зовнішнього опромінювання з внутрішнім опромінюванням (попадання РР всередину організму) чи з аплікацією РР на шкіру і слизові оболонки призводять до появи поєднаних радіаційних уражень.
Таким чином структуру санітарних втрат при аваріях на РНО складають:
гостра променева хвороба (ГПХ);
хронічна променева хвороба (ХПХ);
місцеві променеві ураження;
термічні ушкодження;
механічні ушкодження;
психічні розлади;
комбіновані радіаційні ураження;
поєднані радіаційні ураження.
При дозах опромінення 100 рад (1 Гр) і більше виникає гостра променева хвороба (ГПХ) різних ступенів тяжкості:
І – легкий ступінь – 100 – 200 рад (1-2 Гр);
ІІ – середній ступінь – 200 – 400 рад (2-4 Гр);
ІІІ – тяжкий ступінь – 400 – 600 рад (4-6 Гр);
ІV – вкрай тяжкий ступінь – 600 – 1000 рад (6-10 Гр).