23

ПРИВАТНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

„МІЖНАРОДНА АКАДЕМІЯ ЕКОЛОГІЇ ТА МЕДИЦИНИ”

КАФЕДРА ВНУТРІШНЬОЇ МЕДИЦИНИ

Затверджую

завідуючий кафедри

внутрішньої медицини

О.І. Карпенко

“__” _____________ 2012

Прим № ______

НАВЧАЛЬНІ МАТЕРІАЛИ

з навчальної дисципліни «Медицина надзвичайних ситуацій»

до практичного заняття № 4

ТЕМА № 3. Аварії на радіаційно небезпечних об’єктах,

їх медико-санітарні наслідки

Для студентів медичного факультету

Міжнародної академії екології та медицини

(програма 2007 року)

Київ – 2012

Час: 2 навчальні години. Місце: аудиторія ІЕМ.

Навчальна та виховна мета:

ознайомити студентів з класифікацією аварій на радіаційно небезпечних об’єктах (РНО), їх медико-санітарними наслідками, прищепити студентам почуття особистої відповідальності за медико-санітарне забезпечення населення в умовах НС.

Навчальні питання і розподіл часу

Вступ 5 хв.

1. Класифікація аварій на радіаційно небезпечних об’єктах (РНО) 10 хв.

2. Медико-санітарні наслідки аварій на РНО. Види і форми

радіаційних уражень 30 хв.

3. Оцінка радіаційної обстановки в осередку надзвичайної ситуації.

Прилади радіаційної розвідки 20 хв.

4. Засоби колективного, індивідуального та медичного захисту 20 хв.

Висновки та відповіді на питання 5 хв.

Всього 90 хв.

Навчально-матеріальне забезпечення

1. Таблиці: 1) Шкала МАГАТЕ з оцінки небезпечності аварій на АЕС

2. Плакати: 1) Правила надання першої медичної допомоги при радіаційних ураженнях.

2) Часткова санітарна обробка при радіаційних ураженнях.

3) Дозиметричний прилад ДП-5 А.

4) Засоби профілактики радіаційних уражень.

3. Прилади: 1) Дозиметричний прилад ДП-5 В.

2) Індивідуальний дозиметр ІД-1.

4. Засоби захисту: 1) Л-1.

2) Протигаз ГП - 4,5,7.

5. Індивідуальне медичне оснащення: АІ, ППІ, ІПП.

Навчальна література

1. Постанова Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 р. № 368 „Про затвердження Порядку класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями”.

2. Черняков Г.О., Кочін І.В., Сидоренко П.І. та ін. Медицина катастроф. / Підручник для студентів вищих медичних навчальних закладів I-II рівнів акредитації. – К., Здоров’я, 2001. – С. 50-84.

3. Військова токсикологія, радіологія та медичний захист. Підручник для студентів ВНЗ III-IY рівнів акредитації. / За ред. Ю.М. Скалецького, І.Р. Мисули. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. – Розділ 16. Ядерні аварії. С. 218-258.

4. Сергеев В.С. Защита населения и территорий в чрезвичаных ситуациях. / Учебное пособие для студентов высших учебных заведений. – М.: Академический Проект, 2003. – С. 281-301.

5. Волошин В.О. Надзвичайні ситуації природного і техногенного характеру. Державна служба медицини катастроф як система медичного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій. / Лекція для студентів НМУ ім. О.О. Богомольця. – К., 2004. – 26 с.

6. Нам’ятов О.В. Надзвичайні ситуації природного і техногенного характеру. Державна служба медицини катастроф як система медичного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій. / Лекція для студентів ІЕМ. – К., 2006. – 29 с.

7. Нам’ятов О.В. Радіаційні ураження. / Лекція для студентів міжнародного медичного коледжу. – К., 2005. – 10 с.

Вступ

На даний час в розвинених країнах світу діють більше 400 енергоблоків в складі 200 атомних електростанцій. Атомні енергоблоки використовують на морських та космічних кораблях, в науково-дослідних установах тощо. Велику небезпеку для людей представляють ядерні боєприпаси, ядерне паливо та радіоактивні відходи атомної промисловості. При радіаційних аваріях можливе забруднення радіоактивними речовинами (РР) навколишнього середовища – повітря, ґрунту, рослинності, джерел води, будівель, споруд, а також людей, їх одягу, взуття, шкіряних покривів, слизових оболонок та надходження всередину організму.

Незважаючи на посилення безпеки роботи АЕС в майбутньому аварійні ситуації повністю виключити неможливо. На сьогодні у світі зареєстровано вже більше 150 радіаційних аварій з викидом радіонуклідів в навколишнє середовище (серед них Чорнобиль – 26.04.1986; Фукусіма-1 - 12.03.2011).

Хоча значні досягнення у створенні радіаційних технологій, опануванні ядерної енергії дали людству багато корисного, проте висунули низку нових проблем. Однією з них є радіоактивне забруднення довкілля при ядерних аваріях та його негативний вплив на здоров’я населення. Хоча частота аварій при дотриманні правил безпеки невелика, однак ймовірність їх підвищується через те, що збільшується кількість радіаційно і ядерно небезпечних об’єктів.

Взагалі небезпека аварій на АЕС у світі перебільшена, на сегодні АЕС - саме безпечне джерело енергії у порівнянні з іншими. І в найближчі 200 років буде використовуватися мирний атом.

В Україні діють 4 АЕС з 13 енергетичними ядерними реакторами, 2 дослідних ядерних реактори та більше 8000 підприємств і організацій, які використовують у виробництві, науково-дослідній роботі та у медичній практиці радіоактивні речовини.

Актуальність теми, яка розглядається, обумовлена найбільшою небезпекою ядерних аварій серед інших техногенних НС за тяжкістю ушкоджень, масштабами та тривалістю дії вражаючих факторів.