2. Класифікація видів економічних благ:

1) Залежно від впливу рівня доходу на обсяг споживання (нормальні блага, блага низької споживчої цінності (неякісні блага), нейтральні блага);

2) В залежності від своєї корисності (блага з додатною корисністю та блага з від’ємною корисністю або антиблага);

3) Залежно від впливу ціни на обсяг споживання (звичайні блага, блага Гіффена)

3. Винятки закону спадної граничної корисності.

Рекомендована література: Лісовий А.В. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни «Мікроекономіка». - 7-ме вид., випр. - Київ: Дія, 2009. - 136 с. У підручнику дане питання розкрито в темі «Теорія граничної корисності і поведінка споживача»

Функція корисності може бути представлена як:

U = f(Qх, Qy,…..Qn), (4.1.)

де U – корисність;

Qх, Qy,…..Qn – кількість відповідних товарів Х, Y та N, що споживаються за певний період.

Функція сукупної (загальної) корисності показує залежність корисності від загальної кількості спожитих благ:

ТU = f(Qх, Qy) (4.2.)

де ТU – сукупна корисність;

Qх, Qy – кількість відповідних товарів Х, Y та N, що споживаються за певний період.

TU_XY…N = UX + UY + …+ UN (4.3.)

де ТU_ХY…N – сукупна корисність, яку одержує людина від споживання;

U – корисність відповідних благ.

Х, Y … N – відповідні блага.

Рис. 4.2. Функція сукупної корисності

MUi = TUi – TUi–1, (4.3.)

де TUі – загальна корисність і-го блага;

TUi–1 – загальна корисність додаткової одиниці і-го блага;

Також формулу визначення граничної корисності можна представити так:

, (4.4.)

де ∆TU – приріст загальної корисності блага в результаті збільшення його споживання на одну одиницю;

∆Q – збільшення обсягу споживання блага на одну одиницю

Рис. 4.2. Функція граничної корисності

Рис. 4.3. Взаємозв’язок сукупної та граничної корисності

Умову рівноваги споживача можна подати у вигляді формули, яку називають рівнянням рівноваги з кардиналістських позицій:

, (4.5.)

де МUх, МU_Y, …, МU_N – величина граничної корисності товарів Х, Y, N;

P_Х, P_Y, …, МU_N – ціни товарів Х, Y, N.

Дохід (бюджет) споживача можливо виразити через його витрати, але за умови, що він не заощаджує частину своїх доходів, не бере та не дає в борг, а повністю витрачає всі кошти на придбання товарів:

І = P_X * X + P_Y *Y + … + P_N *N (4.6.)

де I – бюджет споживача;

Х, Y … N – споживчі товари (їх кількість);

P_Х, P_Y, … P_Y – ціни відповідних товарів.

Таку рівність називають бюджетним обмеженням.

Тема 3. Теорія кривих байдужості та споживацький вибір

План лекційного заняття

1. Концепція споживчого вибору

2. Загальні властивості та види кривих байдужості

3. Бюджетні обмеження та бюджетна лінія

4. Графічний вираз споживчої рівноваги

X, Y – обсяги споживання відповідних товарів.

U – крива байдужості.

Рис. 5.1. Крива байдужості

Таблиця 5.1.