Контрольні питання

1. Які є особливості набуття права власності Українським народом?

2. Сформулюйте визначення поняття права державної власності і поняття права комунальної власності.

3. Чи обмежено коло об’єктів права державної власності?

4. Назвіть права державної власності.

5. У чому полягають відмінності кола об’єктів комунальної власності від кола об’єктів державної власності?

6. Які спеціальні підстави набуття права комунальної власності?

Тема 18. Право спільної власності

Поняття та види спільної власності.

Суб'єкти права спільної власності. Підстави виникнення та припинення права спільної власності.

Спільна сумісна та часткова власність.

Право привілейованої купівлі частки у спільній власності.

Поділ та виділ спільного майна.

Звернення стягнень на спільне майно.

Правовий режим майна подружжя.

Лекційне (теоретичне заняття)

1. Поняття та види права спільної власності.

2. Право спільної дольової власності.

3. Право спільної сумісної власності.

Практичне заняття

Спільна власність та її види

1. Підстави виникнення та припинення права спільної власності, її види.

2. Поділ та виділ спільного майна.

3. Звернення стягнень на спільне майно.

Питання для самопідготовки

1. Право привілейованої купівлі частки у спільній власності.

2. Правовий режим майна подружжя.

Джерела:

3 -6, 13, ь48, 65 – 66, 71, 73, 85 – 86, 88, 96, 107, 109 – 116.

Тести

1. Право спільної власності — це:

а) право двох або більше осіб на різні види майна;

б) право трьох або більше осіб на одне і те ж майно;

в) право двох або більше осіб на один об'єкт;

г) сукупність повноважень різних осіб щодо визначення юридичної долі різних видів майна.

2. Спільна власність вважається частковою якщо:

а) договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно;

б) якщо особи не визначили частки кожного у майні;

в) якщо особи володіють майном у рівних частках;

г) якщо особи розподілили майно, без визначення часток кожного у майні.

3. Суб'єктами права спільної часткової власності можуть бути:

а) юридичні та фізичні особи;

б) юридичні, та фізичні особи, територіальні громади;

в) юридичні та фізичні особи, територіальні громади, держава;

г) юридичні та фізичні особи, територіальні громади, держава; іно­земні держави та інші суб'єкти публічного права.

4. Роздільним майном подружжя вважається майно:

а) набуте кожним із подружжя під час шлюбу;

б) набуте чоловіком, дружиною до шлюбу;

в) набуте кожним із подружжя під час індивідуальної діяльності;

г) набуте кожним із подружжя під час шлюбу, але являється інди­відуальним вкладом в кредитну установу.

5. Майно набуте чоловіком, дружиною за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування, є:

а) спільною сумісною власністю подружжя;

б) спільною частковою власністю подружжя;

в) спільною частковою власністю подружжя з рівним розподілом часток між подружжям;

г) їх особистою приватною власністю.

Задачі

1. Гавриленко Н. К. та Артимович Й. А. мали на праві спільної часткової власності двоповерховий будинок. Причому частки у праві спільної власності були рівними, але за домовленістю між собою Гавриленко займав перший (кам'яний) поверх, а Артимович — другий (дерев'яний). В результаті удару блискавки дах та другий поверх будівлі згоріли. Артимович вимагав, щоб Гаврилен­ко надав в його користування дві кімнати з п'яти, що знаходились на вцілілому першому поверсі і до цього знаходились у користуванні сім'ї Гавриленко. Артимович сказав що він буде жити так доки вони спільними зусиллями з Гавриленком не відбудують другий поверх та дах. Гавриленко відмовився надати Артимовичу приміщення на першому поверсі і сказав, що той має сам відбудувати свій поверх, бо не має ніяких прав на частину будинку, яку він займає.

Чи мають під собою грунт вимоги Артимовича? Як треба вирішити спір? Які права та обов'язки учасників спільної власності?

Як вирішити спір, якщо в загибелі частини будинку була б наявна вина Артимовича?

2. Сеник Н. П. була членом дачно-будівельного кооперативу та мала на праві власності дачний будинок на земельній ділянці. В освоєнні земельної ділянки, будівництві дачного будинку разом з Сеник Н. П. брав участь її син Сеник К. О. та брат Петрів. Після смерті Сеник Н.П. власником будинку став її син Сеник К.О., який згодом захотів продати дачний будинок. Таким чином спільно користуватися будинком Петрів та Сеник вже не могли. Тому Петрів звернувся до суду з позовною заявою про визнання за ним права власності на 1/3 частину дачного будинку. Сеник позову не визнав, оскільки, за його твердженнями, трудові та фінансові внески з боку Петріва в освоєнні земельної ділянки та будівництві дачного будинку хоча і мали місце, але були незначними. Сеник також посилався на те, що Петрів всі ці роки користувався садом, знімав врожай плодів та ягід, що на думку Сіренка компенсувало витрати Петріва.

Як треба вирішити спір? Як суд повинен визначати частку Петріва у спільній власності?

3. Тимчишин продав Северину телевізор та магнітофон. Дізнавшись про це, колишня дружина Тимчишина звернулась до суду з позовом до Самсонова та Тимчишина про визнання укладеної між ними угоди недійсною. Вона привела такі доводи: продане Северину майно є їх з чоловіком спільним майном і було придбано за період їх шлюбу з Тимчишиним; згоди на продаж речей вона не давала, бо не знала про таку; поділ спільного майна після припинення шлюбу не відбувся. Северин на суді засвідчив, що Тимчишин в шлюбі не перебуває. Тимчишин це не заперечував.

Чи повинен суд задовольнити вимоги Тимчишиної?

4. Пугачу Л. П. та Ленику М. Г. належали частини будинку на праві спільної часткової власності. Пугач продав належну йому частину будинку Шевчук Н. Ф. за 50 тис. гривень. Леник, дізнавшись про це, вимагав визнати угоду купівлі-продажу частини будинку недійсною, посилаючись на своє переважне право купівлі, та перевести на нього права й обов'язки покупця. Він згодний купити частину будинку за ту ж суму, але з розстрочкою на один рік.

Як вирішити справу? Як вирішити справу в тому випадку, якщо 'ясується, що Пугач не продав, а подарував свою частину будинку?

5. Дем'яненко на праві спільної власності належала 1/2 части-Ла будинку, Романюку — 1/4 та Смоліну — 1/4. Дем'яненко звернулась до суду з позовом до Романюка та Смоліна про визнання права власності на 2/3 частини будинку, посилаючись на те, що вона зробила необхідний капітальний ремонт будинку, у результаті якого ринкова вартість будинку зросла на 50%. Заперечуючи проти позову, Романюк та Смолін заявили, що ремонт зроблений без їхньої згоди, тому Дем'яненко не вправі вимагати не тільки зміни часток у спільній власності, але і відшкодування понесених нею витрат.

Яке рішення повинен винести суд?

6. Після смерті батьків до чотирьох їхніх дітей, які досягли повноліття і мешкали окремо від батьків, перейшов у спадщину житловий будинок. Троє спадкоємців висловили бажання продати будинок, а отриману суму розподілити відповідно до часток. Один із спадкоємців згоди на продаж будинку не дав, заявивши, що бажає використовувати свою частку в будинку для проживання. Оскільки згоди між спадкоємцями досягнуто не було, троє з них позивали проти спадкоємця, що заперечує проти продажу будинку, про зобов'язання не чинити перешкод продажі будівлі. Свої вимоги вони мотивували тим, що за продаж будинку виступає більшість співвласників, а також при продажі будинку цілком його ринкова вартість різко зросте.

Як повинен вирішити справу суд? Чи підлягають задоволенню вимоги трьох спадкоємців?

7. Ковальській та Возному на праві спільної часткової власності належав житловий будинок, який зокрема складався з п'яти житлових кімнат. Дві кімнати (20 та 12 метрів квадратних) знаходились у користуванні сім'ї Водного, а три (12, 8 та 6 метрів кв. ) — сім'ї Ковальської. При цьому частки учасників спільної власності були рівними. Між співвласниками виникли непорозуміння і Возний звернувся з позовом до суду з вимогою про виділ його частки зі спільно­го майна, наполягаючи, щоб за ним було закріплені приміщення, які він фактично займає. Ковальська заперечувала проти такого варіанта вирішення спору. Вона говорила, що в такому випадку будуть обмежені та ущемлені її інтереси як власника, оскільки реальні частки не відповідатимуть ідеальним. Вона пропонувала судовим рішенням закріпити порядок користування житловими приміщеннями, який склався між співвласниками, не змінюючи розмір часток учасників спільної власності. Возний пропонував компенсувати втрати Ковальської, частка якої відповідно зменшиться. Розмір грошової компенсації він пропонував вирахувати виходячи з ринкової ціни будинку, яка склалась в даній місцевості. На вимогу сторін було призначено проведення судової будівельно-технічної експертизи, в ході якої було встановлено, що поділ майна в натурі технічно можливий і приміщення можна переобладнати в два ізольовані помешкання, але це можливо з відхиленням від розміру ідеальних часток, що припадають на кожного власника.

Яке рішення має винести суд? Які є варіанти вирішення спору?