
- •Боротьба болгар проти Візантії та відновлення болгарської державності
- •Власне хід боротьби
- •Боротьба болгарського царства за гегемонію на Балканах
- •Що заважало болгарам:
- •Повстання під проводом Івайла.
- •Зовнішньополітична ситуація в 1241-1277рр.
- •«Християнський цар» Івайло на троні Болгарії
- •Висновки:
Семі № 1
Х-ка джерел
Боротьба болгар проти Візантії та відновлення болгарської державності
Повстання під проводом Івайла.
Занепад Болгарії та її завоювання османами.
Розвиток культури.
Боротьба болгар проти Візантії та відновлення болгарської державності
Літ-ра: Літаврин Г.Г. Краткая история Болгарии (Глава 7 Стремительный подьем Второго Болгарского царства )
Вступна частина
Зовнішньополітичне становище Візантійської імперії було вкрай важким. В 1180 р. її панування скинули серби, в цьому ж році угорці захопили біля імперії значну частину Боснії. У цих умовах навесні 1186 в Болгарії спалахнуло повстання на чолі з братами-боярами з міста Тирново - Петром, Асен та Іваном з роду Асен. Візантійський імператор Ісаак II Ангел вж...ив проти повсталих три походи, але зломити їх не зміг. У 1187 р. імперія фактично визнала існування незалежного болгарської держави з центром у місті Тирново. В історіографії це держава отримала назву Другого Болгарського царства. У Болгарії стали правити два брати - Петро і Асень. Останній був коронований царем, а Петро визнаний його співправителем. Молодший брат Іван відправився до Візантії заручником і гарантом спокою в болгаро-візантійських відносинах. Офіційно вінчання на царство Асеня, як і влада братів у цілому, Візантія не визнала. Петро і Асень не були законними болгарськими царями, бо не належали до царської династії Першого Болгарського царства. p> Повстання перемогло за наступними всередині - і зовнішньополітичних причин. У період візантійського панування болгарські землі не злилися з провінціями імперії в одне ціле, як Македонія, і завжди стояли осібно. Це було викликано тим, що до цього часу вже склалася раннефеодальная болгарська народність з власним політичним виглядом, самосвідомістю і культурою. Наявність цих характеристик спонукало болгарський народ до визвольної боротьби. Скориставшись важким зовнішнім становищем імперії, і вступивши в союз з задунайськими половцями, Асен зуміли вигнати візантійців.
У 1189 р. Іоанн Асень втік з Константинополя на батьківщину = відносини з Візантією різко загострилися.
Власне хід боротьби
Восени 1186р. Асень обрав наступальну тактику, його війська та союзні половецькі загони безперервно діяли у Півн. Фракії. Восени імператор Візантії направлявся у похід проти Асеня, однак не просунувся далі від передгір’я Балкан.хребта. У військ. Мистецтві Ісаак значно поступався Асеню. Неочікувані удари Асеня змушували Ісаака дробити свої сили, нерідко безцільно перекидати війська, втрачаючи ініціативу.
Влітку 1188р. імператор Візантії знову наважився вторгнутись у забалканські землі. Уникаючи укріплень болгарів на центр. і сх.проходах, імператор вирішив іти в обхід, увійти у Болгарію з півд.-заходу. Однак і тут імператор 3 місяці витратив на безплідну облогу Ловеча.
Обидві сторони розглядали перемир’я як вимушений відпочинок.
Весною 1190р. Асень відновив військові дії та скерував свої удари в район Пловдіва. На що Ісаак Ангел вирішив відповісти останнім походом у Болгарію. Влітку 1190р. візант.армія прорвалась крізь балканські проходи та оточила Тирново. 2місяці облоги не принесли успіху. Ширилась чутка, що на підмогу Асеню направляються половці. Ісаак почав відступати в той час як Асень підготував для нього пастку. Візантійське військо було знищене зненацька, його заперли між крутими схилами.
Тож, остання спроба реставрувати владу імперії у Півн-Сх. Болгарії завершилась провалом. Друге Болг. Царство зміцнилось, а болгари знову були готові давати відсіч міці візант. Імперії.
Імператор Ісаак II Ангел двічі намагався підкорити болгар, але війни 1190-1195 рр.. не принесли візантійцям успіху. У Болгарії проти Асен виникла змова провізантійской налаштованих феодалів. У результаті, в 1196 від рук найманих убивць Петро і Асень загинули. До влади в Болгарії прийшов їхній молодший брат - Іван Асен, прозваний візантійцями Калояном (від грецького "колосальний Іван").