33.)Основні ергономічні вимоги до робочого місця учнів та вчителя.

Робоче місце учня для індивідуального користування - верстак або спеціальний стіл з відкидним, приставним або висувним сидінням. Конструкція верстата (стола) повинна забезпечувати його переналагодження відповідно до зростання учнів або дозволяти застосовувати підставки для ніг. Робоче місце укомплектовується постійно застосовуваними інструментами і пристосуваннями, які розміщуються в укладках різної конструкції.

Кількість робочих місць у майстернях визначається наповнюваністю класів з урахуванням розподілу 5 - 9 класів на підгрупи відповідно до встановлених норм: у міських школах з кількістю учнів 25 і більше чоловік, у сільських - 20 і більше осіб.

Робоче місце вчителя в майстерні розташовується на піднесенні - подіумі розміром (приблизно) 3600 × 2000 × 200 мм. ), классной доской с комплектом классных инструментов и устройством для аварийного обесточивания рабочих мест учащихся. Воно обладнується столом з ємністю для ТСО (ГОСТ 18313-73, тип II), класною дошкою з комплектом класних інструментів і пристроєм для аварійного знеструмлення робочих місць учнів. В зоні робочого місця вчителя рекомендується розміщувати шафи-секції для зберігання навчально-наочних посібників, інструментів. До робочого місця вчителя підводиться електричний струм напругою не більше 42 В.

У навчальних майстернях обладнуються робочі місця учнів індивідуального і колективного користування, робоче місце вчителя; конструкція й організація робочих місць повинні забезпечувати можливість виконання робіт у повній відповідності з навчальними програмами, а також враховувати відмінності антропометричних даних учнів, вимоги ергономіки, наукової організації праці та технічної естетики

34.) Атестація робочих місць учнів.

Атестація робочих місць - це цілеспрямований процес впливу на формування та вдосконалення робочих місць, пов'язаних між собою певними технологічними та організаційними функціями. Цей процес є складним за характером, безперервним у часі, спрямованим до заданої мети. Він здійснюється за певною технологією, різними методами для вирішення як оперативних, так і стратегічних завдань досягнення найкращих техніко-економічних результатів.

У ході атестації кожне робоче місце оцінюється за трьома рівнями: технічному; організаційного; умов праці та техніки безпеки. При атестації робочих місць доцільно застосовувати метод порівняння за різними параметрами. При оцінці технічного рівня робочого місця є зіставлення за такими основними показниками: - Прогресивність застосовуваного технологічного процесу (відповідність фактичної трудомісткості проектної, використовуваного обладнання характером і обсягами виконуваних робіт, комплексність використання сировини і матеріалів); - Відповідність технічних процесів, обладнання, оснащення, інструменту і засобів контролю вимогам забезпечення стабільності високої якості продукції (робіт); - Рівень продуктивності устаткування (продуктивність обладнання, що застосовується в порівнянні з прогресивним випускається); - Співвідношення фактичної і проектної (паспортної) продуктивності, а також наявність можливостей забезпечення виробничої програми - Технологічна оснащеність робочого місця, виправданість застосування ручної праці. Оцінка організаційного рівня робочого місця заснована на виявленні та зіставленні даних, необхідних для характеристики використання передусім принципів наукової організації праці. Визнано доцільно порівнювати такі показники: - Раціональність планування, відповідність площі, займаної робочим місцем, нормами технологічного проектування; - Організаційна оснащеність;

- Оптимально можливе і фактичне застосування багатоверстатного обслуговування, раціональність обслуговування робочого місця; - Відповідність форм організації праці технологічному процесу, характером і обсягами виконуваних робіт, впровадження бригадної організації та оплати праці, підряду, госпрозрахунку; - Якість чинних норм праці; - Ефективність використання робочого місця. При оцінці умов праці та техніки безпеки на робочому місці використовується ряд показників. Як найбільш широко застосовуваних показників для порівняння та аналізу:

- Відповідність фактичних санітарно-гігієнічних умов праці нормативним вимогам; - Відповідність виробничого процесу, обладнання, організації робочого місця стандартів і норм охорони праці; - Ступінь тяжкості та наявність монотонності праці; - Обсяги ручної і важкої фізичної праці;

- Відповідність забезпеченості працюючих індивідуальними і колективними засобами захисту стандартам безпеки праці;

- Відповідність забезпеченості робочих спецодягом та спец.обувью встановленим нормам за номенклатурою і якістю.