4.Перспективний педагогічний досвід організації технологічної підготовки учнів.

В той же час практикою було доведено, що поєднання на­вчання з продуктивною працею потрібне для виховання всебічно розвиненої людини: «З фабричної системи, як можна простежити в деталях у Роберта Оуена, виріс зародок виховання епохи май­бутнього, коли для всіх дітей понад певний вік продуктивна праця сполучатиметься з навчанням і гімнастикою не тільки як один із засобів для збільшення суспільного виробництва, але й як єдиний засіб для вироблення всебічно розвинених людей» .

Сама ідея поєднання навчання з продуктивною працею ні була новою. Вона зустрічається в творах Томаса Мора, Шарля Фур’є, Роберта Оуена та інших видатних поборників освіти для дітей трудящих.

Проте наукового обгрунтування як засіб всебічного розвитку особистості ця ідея набула лише в XIX ст. Цього вдалось до­сягти, коли принцип навчання з продуктивною працею зв’язали з сучасним для того часу рівнем виробництва, тобто з великим капіталістичним виробництвом. Саме тоді стало зрозумілим, що не може вважатись освіченою людина, яка не має уявлення про основи сучасного їй виробництва. К. Маркс і Ф. Енгельс збагатили зміст принципу поєднання навчання з продуктивною працею ідеєю політехнічної освіти, розуміючи під політехнічним таке навчання, «яке знайомить з основними принципами всіх процесів виробництва і водночас дає дитині або підліткові навич­ки поводження з найпростішими знаряддями всіх виробництв». Прогресивні мислителі середньовіччя, розуміючи потребу за­безпечення підростаючому поколінню вільного вибору професії, вважали за можливе досягнення мети ознайомленням учнів з багатьма професіями, тобто через багаторемісництво.

5.Аналіз навчальної і науково-методичної літератури з трудової і професійної підготовки.

Якщо проаналізувати методичну літературу з трудової і професійної підготовки,то неважко встановити, що вона може мати різну спрямованість. Залежно від цього її легко поділити на декілька груп, що в свою чергу, спонукає огляд літератури, бо можна не говорити про кожну книжку, а досить спинитися лише на характерніших з них. Методичну літературу поділяють умовно на три групи: 1) до першої групи належить література, в якій фактичний матеріал, що вивчається в процесі трудового навчання систематично вказує матеріали про досягнення в галузі науки і техніки, які можуть бути використані вчителем трудового навчання. 2) другу групу становить література в якій вміщено поради щодо проведення занять, такі поради щодо проведення занять у вигляді рекомендацій, що спонукаються навчанню тих розділів, передбачених шкільною програмою в цілому. 3) Найбільш численна третя група літератури присвячена розгляду завдань, що постають у процесі трудового навчання, такі завдання відбиваються в самих назвах книжок. Значну роль у самоосвітніх вчителів школи повинні відігравати науково-методичні журнали, газети, книги та інше.