Графiк 4-3. Змiни попиту та пропозицiї та їх вплив на рiвноважну

цiну i рiвноважну кiлькiсть продукту Х.

Таким чином, рiвноважна цiна i рiвноважна кiлькість продукту не є стабiльними. Вони змiнюються в результатi дiї нецiнових факторiв попиту та пропозицiї.

4.3. Рента (вигода) споживача I виробника вiд

МЕХАНIЗМУ РИНКОВОГО ЦIНОУТВОРЕННЯ

Рiвноважна ринкова цiна не тiльки узгоджує iнтереси виробникiв та покупцiв у виробництвi першими i купiвлi останнiми товарiв в однаковiй кiлькостi, не тiльки стимулює ефективне використання економiчних ресурсiв на даному ринку. Механiзм ринкового цiноутворення також забезпечує одержання вигоди покупцями i продавцями.

В чому проявляється ця вигода i чи можна її пiдрахувати?

Ц іна 60 П

одиниці

50

40

30

20

10

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Кількість

Графік 4-4. Крива попиту на продукт

РЕНТА СПОЖИВАЧА. Як вiдомо, крива попиту показує на рiзну величину продукту, яку бажають i здатнi придбати покупцi по рiзних з можливих на нього цiнах. На графiку 4-4 за допомогою кривої попиту П вiдображене це бажання споживача купувати певний продукт в певнiй кiлькостi при вiдповiдних цiнах. Висота кривої попиту в кожнiй її точцi (вона представлена на графiку вертикальною пунктирною лiнiєю) показує на максимальну цiну, яку споживач готовий заплатити за кожну одиницю товару. Так, при цiнi 50 г.о. покупець придбає лише 1 одиницю продукту. Це є максимальна цiна, на яку погодиться споживач, щоб придбати першу одиницю продукту. При цiнi 60 г.о. вiн вiдмовиться вiд її купiвлi. По цiнi 40 г.о. споживач придбає 2 одиницi продукту i ця цiна є максимальною для купiвлi другої одиницi продукту. По цiнi 30 г.о. покупець придбає 3 одиницi продукту i ця цiна є максимальною для купiвлi цiєї третьої одиницi. По цiнi 20 г.о. покупець зможе купити вже 4 одиницi i ця цiна є максимальною для придбання четвертої одиницi продукту. Максимальна цiна, яку заплатить споживач за п'яту одиницю продукту становитиме 10 г.о. Як бачимо, максимальний рiвень цiни зменшується iз збiльшенням кiлькостi придбаного продукту, що пояснюється дiєю закону спадної граничної корисностi: оскiльки iз збiльшенням кiлькостi продукту гранична кориснiсть кожної його наступної одиницi зменшується, то споживач погодиться придбати кожну додаткову менш "привабливу" для нього одиницю продукту лише за нижчою цiною.

Але споживачу не обов'язково платити таку максимальну цiну за кожну одиницю продукту, оскiльки вiн купує не кожну одиницю окремо, а певну кiлькiсть його зразу по ринковiй цiнi. Припустимо, що ринкова цiна продукту становить 20 г.о. i по цiй цiнi покупець купує 4 одиницi продукту. При цiнi 20 г.о., за виключенням четвертої одиницi продукту, споживач купує кожну з трьох одиниць по цiнi нижчiй, нiж готовий заплатити за кожну одиницю зокрема. Так, за першу одиницю вiн готовий заплатити 50 г.о., а фактично платить 20 г.о., за другу одиницю - готовий заплатити 40 г.о., а платить 20 г.о., за третю одиницю - готовий заплатити 30 г. о., а платить 20 г.о.

Рiзниця мiж максимальною цiною, яку готовий заплатити споживач за кожну одиницю продукту (макЦ), i фактичною ринковою цiною, яка реально ним сплачується (Цр), називається споживчим надлишком (Нс), що припадає на цю одиницю продукту:

Нс = макЦ – Цр (4.1)

Так, надлишок споживача вiд купiвлi третьої одиницi продукту становить 10 г.о. (30-20), другої одиницi - 20 г.о. (40-20), першої одиницi - 30 г.о. (50-20).

Загальна величина споживчого надлишку для всiх куплених одиниць становить суму всiх надлишкiв вiд кожної придбаної одиницi i називається рентою споживача (Рс):

Рс = ΣНс (4.2)

Рента споживача в розглянутому прикладi становитиме 60 г.о. (10+20+30).

Ренту споживача можна представити i як рiзницю мiж максимальною сумою, яку готовий заплатити споживач (Σмак), i тією сумою, яку вiн фактично платить (Σфакт), купуючи продукт по ринковiй цiнi:

Рс = Σмак – Σфакт = ΣмакЦ – ЦрКр (4.3)

де ΣмакЦ – сума максимальних цін за певну кількість купленого товару, яка дорівнює Σмак; Кр – кількість товару, яку купує споживач (рівноважна кількість); ЦрКр – фактична сума грошей, яку платить споживач (Σфакт).

В розглянутому прикладi споживач, який купує по ринковiй цiнi 20 г.о. 4 одиницi продукту, фактично сплачує 80 г.о.(20 г.о. х 4 од.). Максимальна ж сума, яку готовий заплатити покупець за цi 4 одиницi, становить 140 г.о. (за першу - 50 г.о., за другу - 40 г.о., за третю - 30 г.о., за четверту - 20 г.о). Отже, рента споживача, як рiзниця мiж максимальною сумою, на яку погодиться споживач, i фактично сплаченою сумою, становить 60 г.о. (140-80).

Розрахунок ренти споживача (його вигоди) представлений в таблицi 4-2.

Ренту споживача можна побачити i на графiку 4-5, на якому висота вертикальних пунктирних лiнiй показує на максимальну цiну, яку готовий заплатити споживач за кожну конкретну одиницю продукту, площа заштрихованого стовпчика - на споживчий надлишок, який одержує покупець вiд конкретної одиницi продукту. Рента споживача становить площу всiх заштрихованих стовпчикiв i приблизно дорiвнює площi трикутника АВС.

Таблиця 4-2

Розрахунок ренти (вигоди) споживача

Одиниці продукту, од.	Максимальна ціна одиниці продукту, г. о.	Ринкова ціна одиниці продукту, г.о.	Споживчий надлишок, г.о.
Перша	50	20	30
Друга	40	20	20
Третя	30	20	10
Четверта	20	20	0
Разом чотири	140 -	80	60 (рента)

Отже, споживач одержує ренту, якщо максимальна ціна, яку він готовий заплатити за товар, є вищою за ринкову ціну, яку він фактично сплачує.

Ц іна Ціна

о диниці А одиниці Пр

50 25

40 20

30 15

Ц 20 В С 10

10 П 5

0 1 2 3 4 5 6 1 2 3 4 5

Кількість Кількість

Графiк 4-5. Рента споживача. Графiк 4-6. Крива пропозицiї

продукту.

РЕНТА ВИРОБНИКА. Ренту (вигоду) одержують i виробники, якщо ринкова цiна, по якiй вони продають товар, є вищою за мiнiмальну цiну, по якiй вони готовi його продати.

Мiнiмальнi цiни, по яких готовий продати виробник кожну одиницю товару, вимiрюються висотою кривої пропозицiї в кожнiй її точцi. На графiку 4-6 цi мiнiмальнi цiни зображенi висотою вертикальних пунктирних лiнiй. Так, мiнiмальна цiна, по якiй мiг би продати виробник першу одиницю продукту, становить 8,75 г.о., другу - 12,5 г.о., третю - 16,25 г.о., четверту -20 г.о., п'яту - 23,75 г.о.

При ринковiй цiнi 20 г.о. виробник не буде продавати бiльше 4 одиниць продукту, оскiльки мiнiмальнi цiни, якi влаштовують виробника для цих одиниць продукту (для п'ятої i бiльше), є вищими вiд ринкової. Але, продаючи кожну одиницю продукту з першої до четвертої, виробник одержить додатковий дохiд (надлишок), так як ринкова цiна є вищою за мiнiмальнi цiни для першої, другої i третьої одиницi продукту. Так, продаючи першу одиницю продукту по ринковiй цiнi 20 г.о., при мiнiмально допустимих для виробника 8,75 г.о., вiн одержить вигоду на суму 11,25 г.о. (20-8,75), вiд продажу другої одиницi продукту вигода становитиме 7,5 г.о. (20-12,5), вiд продажу третьої одиницi - 3,75 г.о. (20-16,25). Надлишок (вигода) виробника (Нв) становить рiзницю мiж тим, що вiн фактично одержує за кожну одиницю продукту (ринкову цiну) i тiєю мiнiмальною цiною, по якiй вiн готовий продати цю одиницю (мінЦ):

Нв = Цр – мінЦ (4.4)

Загальний надлишок виробника, який називається рентою виробника (Рв) є сумою всiх надлишкiв (ΣНв), одержаних вiд продажу кожної одиницi продукту.

Рв = ΣНв (4.5)

В розглянутому прикладi вiн становить 22,5 г.о. (11,25+7,5+3,75).

Ренту виробника можна представити i як рiзницю мiж сумою грошей, яку вiн одержує, продаючи продукти по ринковiй цiнi (Σфакт), i мiнiмальною сумою, за яку б вiн згодився продати цю кiлькiсть продукту (Σмін).

Рв = Σфакт – Σмін = ЦрКр – ΣмінЦ (4.6)

де Σмін дорівнює сумі мінімальних цін, за якими виробник погодився би продати певні одиниці продукту (ΣмінЦ).

В розглянутому прикладi, продаючи 4 одиницi продукту по ринковiй цiнi 20 г.о., виробник фактично одержить 80 г.о. доходу. Мiнiмальна ж сума вiд продажу 4 одиниць продукту, яка би влаштувала виробника, становить 57,5 г.о. (8,75+12,5+16,25+20). Отже, рента виробника складає 22,5 г.о. (80-57,5).

Розрахунок ренти виробника представлений в таблицi 4-3.

Ренту виробника можна представити i на графiку (див. графiк 4-7), на якому висота вертикальних пунктирних лiнiй вiдображає мiнiмальнi цiни певних одиниць продукту, якi його влаштовують, площа заштрихованих стовпчикiв - надлишок виробника, одержаний вiд продажу певної одиницi продукту i рента виробника становить суму площ всiх заштрихованих стовпчикiв i приблизно дорiвнює площi трикутника ВСД.

Таблиця 4-3