- •Тема 2. Основи аналiзу попиту
- •2.1. Попит I закон попиту. Крива попиту
- •Графік 2-2. Крива попиту на товари Гіффіна
- •2.2. Нецiновi фактори змiни в попитi
- •2.3. Еластичнiсть попиту
- •2.3.1. Цiнова еластичнiсть попиту
- •Графік 2-8. Крива абсолютно нееластичного попиту
- •Графік 2-5. Крива еластичного попиту
- •Графік 2-6. Крива нееластичного попиту
- •Графіік 2-7. Крива одиничної еластичності попиту
- •Графiк 2-10. Еластичнiсть попиту в рiзних цiнових iнтервалах
- •Графiк 2-12. Еластичнiсть попиту
- •Фактори цiнової еластичностi попиту
- •2.3.2. Перехресна еластичнiсть попиту
- •Графiк 2-13. Перехресна еластичнiсть попиту
- •2.3.3. Еластичнiсть попиту за доходом
- •Тема 3. Основи аналiзу пропозицiї
- •3.1. Пропозицiя I закон пропозицiї. Крива пропозиції
- •3.2. Нецiновi фактори пропозицiї
- •Графiк 3-2. Змiна в пропозицiї продукту х (дiя нецiнових факторів пропозиції)
- •3.3. Еластичнiсть пропозицiї та її фактори
- •3.3.1. Поняття цiнової еластичності пропозицiї. Коефіцієнт цінової еластичності пропозиції
- •Графік 3-3. Точкова еластичність пропозиції
- •3.3.2. Види еластичності пропозиції та їх характеристика
- •3.3.3. Властивостi цiнової еластичностi пропозицiї
- •Графік 3-6. Властивості точкової еластичності пропозиції
- •3.3.4. Фактори цiнової еластичностi пропозицiї
- •Тема 4. Взаємодiя попиту та пропозицiї. Ринкова рiвновага. Державне регулювання ринкових цiн
- •4.1. Ринкова рiвновага попиту I пропозицiї
- •Графік 4-1. Ринкова рівновага
- •4.2. Змiна ринкової рiвноваги пiд впливом дiї
- •Графiк 4-3. Змiни попиту та пропозицiї та їх вплив на рiвноважну
- •4.3. Рента (вигода) споживача I виробника вiд
- •Графік 4-4. Крива попиту на продукт
- •Розрахунок ренти виробника
- •4.4. Державне регулювання цiн та його наслiдки
- •Одиниці одиниці
2.3.3. Еластичнiсть попиту за доходом
Iншим фактором (окрiм цiни товару i цiн на iншi товари), який впливає на попит на товар, є дохiд споживача. Залежнiсть мiж змiною попиту на товар i змiною доходу (при незмiнних всiх iнших умов) описується еластичнiстю попиту за доходом. Еластичнiсть попиту за доходом визначається як вiдношення процентної змiни величини попиту на товар до процентної змiни доходу. Коефiцiєнт еластичностi попиту за доходом (kЕПд) визначається за формулою:
%Пх
kЕПд
=
(2.11)
%Д
де %Пх - процента змiна величини попиту на товар Х;
%Д - процента змiна доходу споживача.
Для обчислення цього коефiцiєнта використовують формулу центральної точки, отже:
(Кх2 - Кх1) : (Кх2 + Кх1)
kЕПд
=
(2.12)
(Д2 - Д1 ) : (Д2 + Д1 )
де Д2 і Д1 - кiнцевий i початковий дохiд споживача.
На перший погляд, визначити спiввiдношення доходу i попиту i, вiдповiдно, їх змiн дуже просто: чим вищий дохiд, тим бiльший попит i навпаки. Але в дiйсностi єдиної унiверсальної закономiрностi, яка описує поведiнку власникiв доходу на будь-яких товарних ринках не iснує. I форми кривих попиту, якi вiдображають динамiку величини попиту в залежностi вiд величини доходу, i значення коефiцiєнтiв еластичностi попиту за доходом залежать вiд того, якi саме товари купуються.
Найбiльш поширеним, як відомо, є подiл товарiв на “нормальнi” товари i товари "нижчої категорiї". Для нормальних товарiв коефiцiєнт еластичностi попиту за доходом є бiльший 0, оскiльки iз збiльшенням доходу попит на такi товари зростає. Крім того, значення коефіцієнта еластичності попиту за доходом для нормальних товарів є різним: для товарів розкоші він є більшим 1, а для товарів першої необхідності - меншим 1 (але більшим 0). Для товарiв нижчої категорiї цей коефiцiєнт є меншим 0, так як на такi товари попит iз збiльшенням доходу зменшується.
Нiмецький статистик ХIХ ст. Е.Енгель вперше дослiдив зв'язок мiж доходами покупця i структурою споживчих витрат. Вiн побачив певну закономiрнiсть: чим вища якiсть життя населення, тим меншу частину доходу споживач витрачає на придбання продовольчих товарiв нижчої категорiї. В цьому полягає сутнiсть першого закону Енгеля.
Отже, для того, щоб передбачити попит, пiдприємець повинен розрахувати хоча б один цiновий, серiю перехресних коефiцiєнтiв еластичностi попиту i показник еластичностi попиту за доходом.
Практичне значення цих коефіцієнтів еластичності попиту важко переоцінити. Так, знання певного типу цінової еластичності попиту на товар дозволяє спрогнозувати зміну валового доходу виробника - він може збільшити свій валовий дохід, знизивши ціну на товар з еластичним попитом, і підвищивши ціну на товар з нееластичним попитом. Знання значення коефіцієнта еластичності попиту за доходом дозволяє спрогнозувати розвиток та процвітання галузі, або скорочення обсягів виробництва та її застій. Так, додатнє і високе значення коефіцієнта еластичності попиту за доходом вказує, що підвищення (зниження) доходів населення може спричинити значний ріст (скорочення) обсягів виробництва в галузі. Низьке значення коефіцієнта еластичності попиту за доходом вказує на перспективу скорочення виробництва в галузі.
.
