Розрахунок ренти виробника

Одиниці продукту, од.	Ринкова ціна одиниці продукту, г.о.	Мінімальна ціна одиниці продукту, г.о.	Надлишок виробника, г.о.
Перша	20	8,75	11,25
Друга	20	12,5	7,5
Третя	20	16,25	3,75
Четверта	20	20	0
Разом чотири	80 -	57,5	22,5(рента)

ЗАГАЛЬНА РЕНТА. Отже, на ринку в результатi встановлення ринкової цiни споживачi купують товари, за виключенням останньої купленої ними одиницi, по цiнi нижчiй за максимальну, яку вони готовi заплатити, а виробники продають товари, за винятком останньої проданої одиницi, по цiнi вищiй мінімальної, по якiй вони готовi продавати. Таким чином, i споживачi, i виробники одержують вигоду вiд механiзму ринкового цiноутворення. Ця загальна вигода є сумою ренти споживача i продавця, i в розглянутому прикладi становить 82,5г.о. (22,5+60). На графiку 4-8 вона приблизно дорiвнює площi трикутника АСД.

Ц іна 60 А

одиниці Пр

25 50

В С

Ц 20 40

15 30

Пр

10 Ц20 В С

10

5 Д Д П

0 1 2 3 4 5 6 0 1 2 3 4 5 6

Кількість Кількість

Графiк 4-7. Рента виробника Графiк 4-8. Загальна рента

4.4. Державне регулювання цiн та його наслiдки

В бiльшостi розвинених країн ринки регулюються державою. Однiєю iз форм державного регулювання є контроль над цiнами. Для покупця цiна товару оцiнюється ним як його витрати. Тому покупцi вважають пiдвищення цiн несправедливим. Для виробникiв, власникiв економiчних ресурсiв цiна обумовлює величину їх доходу. Зниження цiни вони оцiнюють як загрозу свому добробуту. Тому i першi, i другi часто прагнуть заставити уряд не допускати таких змiн. Крiм того, ринкова економiка не здатна забезпечити виробництво суспiльних благ в необхiднiй кiлькостi, "продукує" негативнi зовнiшнi ефекти (забруднення навколишнього середовища тощо), розвивається циклiчно з притаманними економiчному циклу iнфляцiєю чи дефляцiєю. В таких випадках з метою послаблення негативних наслiдкiв функцiонування ринку держава вдається до регулювання механiзму ринкового цiноутворення шляхом встановлення максимальної i нижньої межi цiни.

Ц іна Ціна

одиниці одиниці

П

П

Пр Пр

Цр В

Цр А С

Цмак

Цмак дефіцит

К₂ Кр К₁ К₂ Кр К₁

Кількість Кількість

Графiк 4-9. Максимальна межа Графiк 4-10. Змiни у рентi спожива-

цiни та виникнення чiв i виробникiв при

дефіциту встановленнi державою

максимальної межi цiни

МАКСИМАЛЬНІ ЦІНИ. Максимальна межа цiни - це законодавчо встановлена максимальна цiна, по якiй продавець може продати свiй товар. Причинами встановлення максимальної цiни є бажання уряду забезпечити необхiдний рiвень споживання товарiв першої необхiдностi для бiльшостi населення, яке не змогло би придбати цi товари i послуги по ринковiй цiнi (наприклад, ціни на хліб, тарифи на комунальні послуги), а також необхiднiсть зниження iнфляцiї, якщо остання має мiсце. Максимальна цiна, таким чином, є нижчою за ринкову цiну. На перший погляд здається, що слiд очiкувати лише позитивних наслiдкiв вiд встановлення такої максимальної цiни. Проте негативними наслiдками максимальної межi цiни є виникнення дефiциту такого товару чи послуги (див. графiк 4-9).

При рiвноважнiй цiнi Цр величина попиту i пропозицiї товару є однаковими (Кр). При встановленнi урядом максимальної цiни на товар (Цмак) величина його попиту (К₁) є бiльшою за величину пропозицiї (К₂). В результатi цього виникає стiйкий дефiцит в розмiрi К₁ - К₂.

Проявами наслiдкiв встановлення максимальної цiни є пустi полицi в магазинах, черги, "чорний" ринок. Наслiдком встановлення максимальної межi цiни є i змiни у рентi, яку одержують виробники i споживачi (див. графiк 4-10).

На графiку 4-10 видно, що при нижчiй вiд ринкової цiни (при Цмак), скорочується виробництво i збут товару до рiвня К₂ i для споживачiв, якi продовжують купувати товар по цiнi Цмак, збiльшується їх загальний споживчий надлишок на величину, що дорiвнює площi прямокутника А. Проте деякi споживачi не можуть придбати дефiцитний товар, внаслiдок чого зменшується їх споживчий надлишок на величину, яка дорiвнює площi трикутника В. Таким чином, чиста змiна споживчого надлишку становить А - В. Порiвнюючи площу прямокутника А (яка є бiльшою) i площу трикутника В (яка є меншою) можна зробити висновок, що чиста змiна споживчого надлишку є додатньою.

Ц іна П Ціна