
- •Тема 2. Основи аналiзу попиту
- •2.1. Попит I закон попиту. Крива попиту
- •Графік 2-2. Крива попиту на товари Гіффіна
- •2.2. Нецiновi фактори змiни в попитi
- •2.3. Еластичнiсть попиту
- •2.3.1. Цiнова еластичнiсть попиту
- •Графік 2-5. Крива еластичного попиту
- •Графік 2-6. Крива нееластичного попиту
- •Графіік 2-7. Крива одиничної еластичності попиту
- •Графік 2-8. Крива абсолютно нееластичного попиту
- •Графiк 2-10. Еластичнiсть попиту в рiзних цiнових iнтервалах
- •Графiк 2-12. Еластичнiсть попиту
- •Фактори цiнової еластичностi попиту
- •2.3.2. Перехресна еластичнiсть попиту
- •Графiк 2-13. Перехресна еластичнiсть попиту
- •2.3.3. Еластичнiсть попиту за доходом
- •Тема 3. Основи аналiзу пропозицiї
- •3.1. Пропозицiя I закон пропозицiї. Крива пропозиції
- •3.2. Нецiновi фактори пропозицiї
- •Графiк 3-2. Змiна в пропозицiї продукту х (дiя нецiнових факторів пропозиції)
- •3.3. Еластичнiсть пропозицiї та її фактори
- •3.3.1. Поняття цiнової еластичності пропозицiї. Коефіцієнт цінової еластичності пропозиції
- •Графік 3-3. Точкова еластичність пропозиції
- •3.3.2. Види еластичності пропозиції та їх характеристика
- •3.3.3. Властивостi цiнової еластичностi пропозицiї
- •Графік 3-6. Властивості точкової еластичності пропозиції
- •3.3.4. Фактори цiнової еластичностi пропозицiї
- •Тема 4. Взаємодiя попиту та пропозицiї. Ринкова рiвновага. Державне регулювання ринкових цiн
- •4.1. Ринкова рiвновага попиту I пропозицiї
- •Графік 4-1. Ринкова рівновага
- •4.2. Змiна ринкової рiвноваги пiд впливом дiї
- •Графiк 4-3. Змiни попиту та пропозицiї та їх вплив на рiвноважну
- •4.3. Рента (вигода) споживача I виробника вiд
- •Графік 4-4. Крива попиту на продукт
- •Розрахунок ренти виробника
- •4.4. Державне регулювання цiн та його наслiдки
- •Одиниці одиниці
П О П И Т, П Р О П О З И Ц I Я Т А ЇХ В З АЄ М О Д I Я
В даному роздiлi дається аналiз таких основних категорiй ринку, як попит, пропозицiя, цiна та факторiв, якi їх визначають. Знання їх сутностi дозволить в подальшому зрозумiти механiзми вибору суб'єктiв ринку (споживачiв, якi формують попит на товари, та виробникiв, якi створюють пропозицiю товарiв) та координацiї цих виборiв. Завданням даного роздiлу є: викладення елементiв аналiзу попиту та пропозицiї; розгляд концепцiї еластичностi попиту та пропозицiї; розкриття механiзму формування ринкової цiни; з'ясування наслiдкiв державного втручання в ринковий механiзм цiноутворення.
Вагомий внесок у розвиток теорiї попиту i пропозицiї належить Ж.Б. Сею, Г.Д. Маклеоду, Л. Вальрасу, представникам австрiйської школи (К. Менгеру, Е. Бьом-Баверку, Ф. Вiзеру), прихильникам теорiї граничної корисностi (А. Маршаллу, П. Самуельсону).
Тема 2. Основи аналiзу попиту
2.1. Попит I закон попиту. Крива попиту
Термiн "попит" для економiстiв має специфiчне значення: попит - це кiлькiсть продукту, яку споживачi бажають i здатнi придбати по деякiй цiнi з ряду можливих протягом певного перiоду часу. З цього визначення можна зробити висновок, що попит вiдображає ряд альтернативних можливостей, тобто показує на рiзну кiлькiсть продукту, на яку буде пред'явлений попит, при рiзних на нього цiнах.
Досвiд показує, що кiлькiсть товарiв, куплених споживачами (величина попиту), насамперед залежить вiд цiни цього товару. Простежуються наступнi закономiрностi (властивостi) попиту: при незмiнних всiх iнших умовах зниження цiни на товар викликає, як правило, збiльшення величини попиту, а пiдвищення цiни, навпаки - зменшення величини попиту. Ця обернена залежнiсть мiж цiною i величиною попиту oтримала назву закону попиту.
Обернена залежнiсть величини попиту вiд цiни пояснюється ефектами "доходу" i "замiни" ("замiщення") та дiєю закону спадної граничної корисностi.
Ефект доходу полягає в тому, що зниження цiни на продукт при попередньому незмiнному доходi дозволяє купувати бiльшу його кiлькiсть. Так, на дохiд 10 грошових одиниць (г.о.) покупець може придбати 2 одиницi продукту по цiнi 5 г.о. i 5 одиниць цього ж продукту по цiнi 2 г.о.
Ефект замiни полягає в тому, що зниження цiни на продукт робить його бiльш привабливим для покупця порiвняно з продуктами-замiнниками, цiни на якi не змiнились, i спонукає споживача замiнити цим продуктом продукти-замiнники. Наприклад, зниження цiни на птицю при незмiнностi цiн на свинину, баранину, яловичину спонукає споживача замiнити останнi продукти птицею. Тому при зниженнi цiни на птицю споживач буде купувати бiльшу її кiлькiсть, вiдмовляючись вiд купiвлi попередньої кiлькостi продуктiв-замiнникiв.
Iншим поясненням закону попиту є дiя так званого закону спадної граничної корисностi. Пiд кориснiстю розумiють властивiсть товару (послуги) задовольняти потреби, а пiд граничною кориснiстю - додаткове задоволення (додаткову корисність), яке отримує споживач вiд однiєї додаткової (наступної) одиницi певного товару. Змiст закону спадної граничної корисностi полягає в тому, що починаючи з певного моменту, додатковi одиницi конкретного продукту приносять споживачевi все менше додаткове (граничне) задоволення. Це пояснюється тим, що потреба в конкретному продуктi iз збiльшенням його кiлькостi буде поступово задовольнятись, i споживач оцiнюватиме кожну наступну одиницю продукту кориснiстю (задоволенням), що буде зменшуватись. Якщо оцiнити задоволення в умовних одиницях (їх виражають в "ютiлях"), то закон спадної граничної корисностi можна продемонструвати на такому умовному прикладi: споживання першої одиницi продукту ми оцiнюємо, нехай, граничною кориснiстю, рiвною 10 ют., другої одиницi - 8 ют., третьої - 5 ют., четвертої - 2 ют., п'ятої - 0 ют.
В силу дiї закону спадної граничної корисностi з метою створення зацiкавленостi у придбаннi додаткових одиниць продукту, якi стають все менш привабливими для споживача, продавець повинен знизити на нього цiну. Лише бiльш низька цiна може зацiкавити покупця придбати додаткову кiлькiсть менш "цiнних" для нього одиниць продукту.
Отже, поведiнку споживача вiдображає закон попиту, суть i властивостi якого пояснюються ефектами доходу i замiни та законом спадної граничної корисностi.
Модель поведiнки покупця, закон попиту, можна зобразити у виглядi таблицi i графiка. В першому стовпчику таблицi 2-1 вiдображенi рiзнi цiни (в порядку їх зменшення), а в другому - кiлькiсть продукту, на яку буде пред'явлений попит при цих цiнах (в порядку збiльшення).
Використовуючи цi данi, модель поведiнки споживача зображена на графiку 2-1 кривою П, яка називається кривою попиту.
Крива попиту вiдображає різну кiлькiсть продукту, яку буде купувати споживач при рiзних на нього цiнах. Кожна точка на кривiй попиту показує на певну кiлькiсть продукту, яку бажатиме i зможе придбати покупець при певній цiні на нього, а крива попиту являє собою сукупнiсть комбiнацiї кiлькостi продукту, що купуватиметься, i вiдповiдної цiни.
Рух по кривiй попиту, тобто з однiєї точки на кривiй до iншої - перехiд вiд однiєї комбiнацiї "цiна - кiлькiсть продукту" до iншої комбiнацiї, вiдображає змiну величини попиту. Причиною змiни величини попиту є змiна цiни цього товару.
Таблиця 2-1
Попит покупця на продукт Х
(гiпотетичнi данi)
Ціна за одиницю продукту, г.о.
|
Величина попиту, к-сть одиниць |
10 |
2 |
8 |
2,3 |
6 |
3,5 |
4 |
6 |
3 |
10 |
Ц
іна
о
диниці
10
8
6
4 П
2
0
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Кількість
Графік 2-1. Крива попиту на продукт Х
Отже, мiж цiною i величиною попиту iснує обернена залежнiсть, яка вiдображається в спадному характерi кривої попиту (з вiд'ємним нахилом).
Проте виключна ситуацiя iнодi складається на ринку ряду продовольчих товарiв - таких, наприклад, як хлiб чи картопля. Якщо рiвень економiчного розвитку країни є низьким, то основна маса населення витрачає на їх купiвлю значну частину своїх доходiв. У випадку пiдвищення цiн на цi продукти люди почнуть збiльшувати попит на них, вiдмовляючись вiд придбання iнших товарiв. У свiтовiй економiчнiй науцi це явище одержало назву ефекту Гiффiна. Товар Гiффiна - це товар нижчої категорiї, який займає в бюджетi споживача високу питому вагу i має криву попиту з додатнiм нахилом (графiк 2- 2).
Товар нижчої категорії - це товар, попит на який знижується із зростанням доходу і збільшується із зменшенням доходу (наприклад, хліб, дешевий одяг тощо). Не всі товари нижчої категорії є товарами Гіффіна. Вони ними стають за умови, коли займають в бюджеті споживача значну його частину.
Ц
іна
П
одиниці
Кількість