39. Розкрийте зміст і нецінові чинники сукупного попиту.
Сукупний попит “Aggregate demand” (АD) – це загальний обсяг вітчизняних товарів і послуг, які готові купити домогосподарства, фірми та уряд країни, а також економічні агенти інших країн світу при певному рівні внутрішніх цін. Сукупний попит є сумою запланованих витрат економічних агентів: • витрат домогосподарств на споживання (С); • видатків підприємницького сектора на інвестиції (I); • видатків держави на закупівлю товарів, оплату послуг та праці (G); • перевищення видатків іноземців на вітчизняні товари і послуги (експорту) над внутрішніми видатками на іноземні товари (імпортом) – чистого експорту країни (NX); АD = С + І + G + NХ.
Неціновими факторами сукупного попиту є:
- доходи населення
- рівномірність розподілу доходів
- відсоткові ставки
- доступність кредитів
- оподаткування
- інфляційні очікування
- очікування зростання доходів.
40.Сукупна пропозиція
Сукуп пропоз – загал к-сть товарів і послуг, яка може бути виробл і запропон до продажу у відповідності з рівнем цін, що склався (дорів реал ВВП)
Залежить від рівня цін, витрат, виробн. потуж економ. (залежність між суку пропоз і рівнем цін - пряма)
Нецінові чинники:
-зміна цін на ресурси (наявн внутр. Ресур, ціни на імпорт ресур, панув на ринку)
-зміни в продуктив (зміни обсягів виробн. на одиницю витрат)
-зміни правових норм (податки з підприєм, субсидії, держ регул)
Сукупна пропозиція (Aggregate supply) - це обсяг кінцевих товарів і послуг, який може бути запропонований, тобто вироблений, в економіці за різних рівнів цін.
41. Поясніть суть, фактори та показники економічного зростання. Охарактеризуйте особливості процесів економічного зростання в Україні.
Економічне зростання - це розширення масштабів виробництва, зростання випуску продукції, збільшення національного доходу або валового національного продукту.
У світовій практиці економічне зростання визначається і вимірюється двома способами: річними темпами зростання у відсотках реального внутрішнього валового продукту за певний період часу та річними темпами зростання внутрішнього валового продукту на душу населення у відсотках.
Економічне зростання країни визначають чотири групи факторів:
Фактори пропозиції.
Фактори попиту.
Фактори ефективності.
Соціокультурні, інституційні та інші фактори.
Фактори пропозиції забезпечують фізичну здатність економіки до збільшення обсягу виробництва. Тільки наявність більшої кількості ресурсів, їх висока якість сприяють нарощуванню потенціалу країни. Фактори пропозиції включають природні ресурси (землі, корисні копалини, водні ресурси, енергоносії, клімат, лісові ресурси тощо), трудові ресурси, капітал (будівлі, устаткування, дороги тощо), технологію та інновації.
Фактори попиту проявляються через макроекономічне середовище, яке забезпечує рівень споживання, рівний та адекватний наявним ресурсам (оптимальні ціни, податки, процентні ставки тощо).
Фактори ефективності забезпечують оптимальну структуру виробництва та економне використання всіх наявних ресурсів.
Показниками економічного зростання є:
1) збільшення реального ВВП або ЧНП або НД в абсолютних вибірниках за деякий період часу;
2) збільшення реального ВВП або ЧНП або НД на душу населення;
3) збільшення за деякий період часу реального ВВП або ЧНП або НД в розрахунку на одного зайнятого;
4) виробництво основних видів продукції на душу населення (рівень розвитку окремих галузей);
5) рівень та якість життя населення.
|
де Y1 та Y0 - відповідно, реальний ВВП (ЧВП або НД) у поточному та базисному роках. |
42. Визначте суть і структуру фінансової систем, суб’єктів фінансових відносин. + тетрадка
Фінанси – це ек-чні відносини або між людьми в суспільстві, або між державою та суспільством, виражені через гроші.
Фінанси асоціюються з тими процесами сусп-го життя, які обов’язково супроводжуються рухом грошових коштів:
розподіл прибутку;
формування фондів внутрішньогосподарського призначення на підприємстві;
перерахування податкових платежів до бюджету;
внесення коштів у благочинні фонди та інші позабюджетні фонди тощо.
Фінанси виражають реально існуючі в суспільстві виробничі відносини і виступають в якості економічної категорії. Завдяки фінансам здійснюються перерозподіл вартості сусп-го продукту
Державний бюджет – утверджений в законодавчому порядку план доходів та витрат держави, складений на рік.
Цільові та спеціальні фонди – пенсійний, зайнятості, ліквідації наслідків лих тощо.
43. Розкрийте зміст, структуру та призначення державного бюджету. Крива Лаффера. Причсини та наслідки бюджетного дефіциту.
Державний бюджет – це річний кошторис держ видатків і джерел їхнього фін покриття згідно Закону Укр про бюдж сист, бюдж – це план утворення і використ фін ресурсів для здійсн ф-цій, які поклад на держ органи влади. У бюдж відображ структ видатків і доходів держ. Видатки відображ напрямки і цілі бюдж асигнувань і поділ на 3 укрупнені групи, виходячи із ф-цій, виконуваних держ:
1) Видатки, пов»яз з політ. ф-ціями:
- утримання армії;
- утрим держ апар управл;
- утрим посольств, консульств, представництв закордоном.
- утрим правоохор органів.
- сист внесків у міжнар. організ.
2) Видатки, пов»яз з ек. ф-ціями:
- видатки на підтримку інфраструктури
- субсидії приватному капіталу та держ ПП
- фінанс держ програм
- пряме фінанс держ пп
- дотації с/г пп.
3) Видатки, пов»яз із соц ф-ціями:
-охорона здоров»я і сан. обслуг;
- фінанс освіти, науки, культури;
- соціальне страх та забезпеч;
- підтримка місцевих бюдж.
Дох держ бюдж станвлять фін базу для видатків і класиф за джерелами надходж, а також виход з можлив держ вплив на економіку. Дох. бюдж поділ на:
приватно-правові – держ отрим, як учасник процесу вирбобництва та власник засобів виробництва;
публічно-правові – отримує на підставі публічного права, як верховна влада, коли у примус порядку вилуч част дох і капіт на користь держ.
Бюдж може бути: збаланс, дефіц., профіц.
Концепції збаланс бюдж:
- щорічного збалансув;
- циклічного збалансув;
- функціональних фінансів (передбач не збаланс бюдж, а збаланс розв. ек)
Доходами бюджету є податки та 1) доходи від власності та підприємницької діяльності; 2) адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу; 3) надходження від штрафів та фінансових санкцій; 4) інші неподаткові надходження. Крива Лаффера показує залежність між податковою ставкою та податковими надходдженнями до бюджету.
