- •1.Поняття, структура та функції світогляду.
- •2.Світогляд і філософія.
- •3. Категоріальна структура світогляду.
- •4.Світогляд як форма духовно-практичного освоєння світу
- •5.Міфологія як історично перший тип світогляду.
- •6. Міфологія і філософія.
- •7.Філософія і наука.
- •8. Історичні типи світогляду та їх прояв у світоглядові сучасної людини.
- •9.Національне та загальнолюдське у світоглядові.
- •10.Поняття ментальності. Риси української ментальності та їх відображення у світоглядові.
- •11. Поняття наукового методу. Методи емпіричного і теоретичного пізнання.
- •12. Метод і методологія. Багаторівневість методологічного знання.
- •13. Зміна предмета філософії в процесі історичного розвитку.
- •14.Етапи розвитку світової філософії. Функції філософії.
- •15.Метафізика – загальна теорія дійсності.
- •16. Основні терміни онтології.
- •17.Основні різновиди онтологій.
- •18.Спіритуалістичний монізм: погляди Платона.
- •19.Поміркований реалізм Аристотеля.
- •20.Онтологічний суб’єктивізм Берклі і г’юма
- •21.Абсолютний ідеалізм Гегеля
- •22.Зміна поглядів на духовну основу світу в ході розвитку філософії.
- •23. Матеріалістичний монізм: погляди Демокрита.
- •24. Механістичний матеріалізм 17 – 18 ст.
- •25.Діалектичний та історичний матеріалізм к.Маркса.
- •26. Зміна поглядів на матеріальну основу світу в ході розвитку філософію.
- •27.Плюралізм буття в новітній філософії.
- •28.Структура буття і її категоріальне вираження.
- •29.Просторово-часові характеристики буття.
- •30. Філософське поняття руху. Рух і розвиток.
- •31. Буття духовного. Свідомість і несвідоме. Проблеми її існування.
- •32.Свідомість і мова. Філософія мови Потебні.
- •33. Людина як об’єкт філософського аналізу.
- •34. Проблематичність людського буття. Життя, буття та існування як характеристики людини
- •35. Філософія і наука про природу людини.
- •36. Антропологічні теорії про природу людини.
- •37. Соціологічні теорії про природу людини.
- •38. Психологічні теорії про людину
- •39.Екзистенціальні і історичні дихотомії людини.
- •40. Іманентність і трансцендентність людини
- •41. Самоцінність людського буття. Сенс життя
- •42. Суспільство як об’єкт філософського аналізу. Індивідоцентризмі соціоцентризм.
- •43. Природні основи суспільства. Значення території.
- •44. Економічні основи суспільства. Економічний вибір України.
- •Форми регуляції суспільних відносин.
- •Ідея української держави: етапи розвитку і функції.
- •Структура суспільства. Типологія соціальних груп
- •Форми регуляції суспільних відносин.
- •Ідея української держави: етапи розвитку і функції.
- •Поняття і прикмети особи.
- •Свобода – сутність, прагнення і право особи.
- •Стадійні і цивілізаційні моделі історії.
- •53.Європа як філософське поняття. Україна і Європа.
- •54.Онтологія і гносеологія. Суб’єкт і об’єкт пізнання.
- •55.Проблема предмету пізнання:реалізм і пізнавальний ідеалізм.
- •56. Проблема джерел пізнання: сенсуалізм і раціоналізм.
- •57.Форми чуттєвого і раціонального пізнання.
- •58.Роль інтуїції в пізнанні.
- •59.Поняття знання і його види.
- •60. Поняття істини і фальші.
- •61. Класична і некласична теорії істини. Критерії істини.
- •62. Гносеологія і епістемологія. Наука як спеціалізована форма пізнання.
- •63.Прикмети наукової раціональності.
- •64. Рівні наукового пізнання і критерій їх розрізнення.
- •65. Виникнення філософії: Індія, Китай, Греція.
- •66. Особливості формування та основні етапи розвитку української філософії.
- •67. Форми наукового пізнання .
- •68. Культура і філософія
- •Істина в науці і філософії.
- •70. Онтологія і аксіологія. Поняття вартості
- •71.Основні теорії вартостей
- •72. Структура вартостей. Ієрархія вартостей.
- •73. Праця як вартість. Онтологічні і аксіологічні функції праці.
- •74. Г.Сковорода про “сродну працю” як самоствердження особи
- •75.Істина, добро, краса як вартості.
- •76. Проблема смерті і безсмертя як центральна проблема релігійної віри.
- •77. Культура як здійснення вартостей. Основні теорії культури.
- •78. Негативні стереотипи сприйняття української культури і шляхи їх подолання.
- •79.Структура культури. Повнота культури.
- •80. Культура і нація. Проблема малоросійства в культурі: Маланюк.
- •81. Культура і цивілізація. І. Мірчук про критерії розрізнення культури і цивілізації.
44. Економічні основи суспільства. Економічний вибір України.
Подальшийаналіз цієї системи передбачає розгляд кожної сфери суспільного життя, її роль в житті людини ісуспільства, виділення основної, визначальної сфери, яка не тільки була історично першою, але й“прародильницею” всіх інших сфер життя суспільства – природної, соціальної, політичної, етносоціальної та духовної. Такою є економічна сфера життєдіяльності, його матеріальне виробництво.Матеріальне виробництво є основою виникнення всіх інших видів суспільноговиробництва, оскільки воно вимагає для свого здійснення певних програм, проектів та ідей (а останнє і єпродукт духовного виробництва, про яке мова буде далі); певної системи відносин людей до природи і міжлюдьми (що складає продукт суспільних відносин); певного типу особистості, здатної до участі вконкретній суспільно-виробничій діяльності (тобто “виробництво людини”, формування певного типуособистості); матеріальне виробництво є також виробництвом потреб.Матеріальне виробництво не лише база виникнення інших видів суспільного виробництва, але й умова їхрозвитку. Воно також визначає характер і спрямованість розвитку суспільного виробництва.Що ж таке матеріальне виробництво? Це процес трудової діяльності людей, які з допомогою наявнихзасобів здійснюють перетворення природи з метою створення матеріальних благ, необхідних длязадоволення людських потреб. Отже, воно має двоїстий характер, одночасно спрямоване і наперетворення природи, і на суспільне “самоперетворення” людини.В структурі матеріального виробництва розрізняються дві взаємопов’язані підсистеми: з одного боку,технологічний спосіб виробництва, з іншого – економічний спосіб виробництва.Перший є способом взаємодії людей з предметами і засобами своєї праці і з цього приводу між собою узв’язку з техніко-технологічними особливостями виробництва. Другий, тобто економічний, – це спосібвзаємодії продуктивних сил і виробничих відносин, який дозволяє суспільству нормально функціонуватина даному, конкретно-історичному етапі свого розвитку. Цей спосіб виробництва в літературі називаютьспособом виробництва матеріальних благ, він є предметом вивчення як політичної економії, так іконкретних економічних наук: економіки промисловості, будівництва, транспорту тощо.Отже, спосіб виробництва є історично конкретною єдністю продуктивних сил, як активної формивідношення людей до природи, та виробничих відносин як сукупності відносин, що складаються міжлюдьми у процесі освоєння ними природи.Продуктивні сили. Головною продуктивною силою суспільства є люди, трудящі, які приводять у рух всіінші елементи продуктивних сил. Адже людина як виробник матеріальних благ включена в процесвиробництва і характеризується деякими властивостями: по-перше, певним рівнем і складом фізичних сил;по-друге, навичками до праці, тобто вмінням оперувати знаряддями праці; по-третє, психічнимиздібностями до праці, тобто мисленням, волею, знаннями.Таким чином, психічні, ідеальні властивості людей є моментами продуктивних сил суспільства. Все цедозволяє людині виступати не лише головним елементом продуктивних сил, але й рушійною силою їхрозвитку.Продуктивні сили є системою суб’єктивних (людина) та речових (техніка і предмети праці) елементів,необхідних для процесу матеріального виробництва. Вони включають в себе, крім людини, засоби праці це перш за все знаряддя праці, знаряддя виробничого процесу (інструменти, машини тощо), умови праці,а також виробничі будівлі, залізниці та шосейні дороги, освоєні водні шляхи, канали, засоби зв’язку тощота предмети праці. Предмети праці у сукупності з засобами праці складають засоби виробництва.
