- •1.Поняття, структура та функції світогляду.
- •2.Світогляд і філософія.
- •3. Категоріальна структура світогляду.
- •4.Світогляд як форма духовно-практичного освоєння світу
- •5.Міфологія як історично перший тип світогляду.
- •6. Міфологія і філософія.
- •7.Філософія і наука.
- •8. Історичні типи світогляду та їх прояв у світоглядові сучасної людини.
- •9.Національне та загальнолюдське у світоглядові.
- •10.Поняття ментальності. Риси української ментальності та їх відображення у світоглядові.
- •11. Поняття наукового методу. Методи емпіричного і теоретичного пізнання.
- •12. Метод і методологія. Багаторівневість методологічного знання.
- •13. Зміна предмета філософії в процесі історичного розвитку.
- •14.Етапи розвитку світової філософії. Функції філософії.
- •15.Метафізика – загальна теорія дійсності.
- •16. Основні терміни онтології.
- •17.Основні різновиди онтологій.
- •18.Спіритуалістичний монізм: погляди Платона.
- •19.Поміркований реалізм Аристотеля.
- •20.Онтологічний суб’єктивізм Берклі і г’юма
- •21.Абсолютний ідеалізм Гегеля
- •22.Зміна поглядів на духовну основу світу в ході розвитку філософії.
- •23. Матеріалістичний монізм: погляди Демокрита.
- •24. Механістичний матеріалізм 17 – 18 ст.
- •25.Діалектичний та історичний матеріалізм к.Маркса.
- •26. Зміна поглядів на матеріальну основу світу в ході розвитку філософію.
- •27.Плюралізм буття в новітній філософії.
- •28.Структура буття і її категоріальне вираження.
- •29.Просторово-часові характеристики буття.
- •30. Філософське поняття руху. Рух і розвиток.
- •31. Буття духовного. Свідомість і несвідоме. Проблеми її існування.
- •32.Свідомість і мова. Філософія мови Потебні.
- •33. Людина як об’єкт філософського аналізу.
- •34. Проблематичність людського буття. Життя, буття та існування як характеристики людини
- •35. Філософія і наука про природу людини.
- •36. Антропологічні теорії про природу людини.
- •37. Соціологічні теорії про природу людини.
- •38. Психологічні теорії про людину
- •39.Екзистенціальні і історичні дихотомії людини.
- •40. Іманентність і трансцендентність людини
- •41. Самоцінність людського буття. Сенс життя
- •42. Суспільство як об’єкт філософського аналізу. Індивідоцентризмі соціоцентризм.
- •43. Природні основи суспільства. Значення території.
- •44. Економічні основи суспільства. Економічний вибір України.
- •Форми регуляції суспільних відносин.
- •Ідея української держави: етапи розвитку і функції.
- •Структура суспільства. Типологія соціальних груп
- •Форми регуляції суспільних відносин.
- •Ідея української держави: етапи розвитку і функції.
- •Поняття і прикмети особи.
- •Свобода – сутність, прагнення і право особи.
- •Стадійні і цивілізаційні моделі історії.
- •53.Європа як філософське поняття. Україна і Європа.
- •54.Онтологія і гносеологія. Суб’єкт і об’єкт пізнання.
- •55.Проблема предмету пізнання:реалізм і пізнавальний ідеалізм.
- •56. Проблема джерел пізнання: сенсуалізм і раціоналізм.
- •57.Форми чуттєвого і раціонального пізнання.
- •58.Роль інтуїції в пізнанні.
- •59.Поняття знання і його види.
- •60. Поняття істини і фальші.
- •61. Класична і некласична теорії істини. Критерії істини.
- •62. Гносеологія і епістемологія. Наука як спеціалізована форма пізнання.
- •63.Прикмети наукової раціональності.
- •64. Рівні наукового пізнання і критерій їх розрізнення.
- •65. Виникнення філософії: Індія, Китай, Греція.
- •66. Особливості формування та основні етапи розвитку української філософії.
- •67. Форми наукового пізнання .
- •68. Культура і філософія
- •Істина в науці і філософії.
- •70. Онтологія і аксіологія. Поняття вартості
- •71.Основні теорії вартостей
- •72. Структура вартостей. Ієрархія вартостей.
- •73. Праця як вартість. Онтологічні і аксіологічні функції праці.
- •74. Г.Сковорода про “сродну працю” як самоствердження особи
- •75.Істина, добро, краса як вартості.
- •76. Проблема смерті і безсмертя як центральна проблема релігійної віри.
- •77. Культура як здійснення вартостей. Основні теорії культури.
- •78. Негативні стереотипи сприйняття української культури і шляхи їх подолання.
- •79.Структура культури. Повнота культури.
- •80. Культура і нація. Проблема малоросійства в культурі: Маланюк.
- •81. Культура і цивілізація. І. Мірчук про критерії розрізнення культури і цивілізації.
15.Метафізика – загальна теорія дійсності.
16. Основні терміни онтології.
17.Основні різновиди онтологій.
Термін "метафізика" складається з двох частин, перша з яких означає: 1) "мета" (з грецької — між, після, через) — префікс, що характеризує проміжний стан речі, її зміну, переміщення тощо; 2) в сучасній науці вживається для позначення складних систем, наприклад, метатеорія (теорія про теорію), метаматематика, металогіка, метагалактика. "Фізика" — природа, наука про природу, що вивчає загальні властивості матеріального світу. Термін "метафізика" дослівно означає "після фізики". Він був уперше застосований у зв'язку з класифікацією філософської спадщини Аристотеля Андроніком Радоським (1 ст. до н.е.), який об'єднав різні лекції і замітки Аристотеля з філософії під такою назвою. Згодом термін "метафізика" набув іншого, більш широкого філософського значення. Поняття "метафізика" в історико-філософському аспекті має ряд значень: 1) метафізика — це вчення про надчуттєві, недоступні досвідові принципи і начала буття (існування світу); 2) метафізика — це синонім філософії; 3) метафізика в переносному розумінні ( буденному) вживається для означення чогось абстрактного, малозрозумілого, умоспоглядального; 4) метафізика — це наука про речі, спосіб з'ясування світоглядних питань (сенс життя — основне питання філософії тощо), які не піддаються осягненню за допомогою експерименту та методів конкретних наук; 5) метафізика — це концепія розвитку, метод пізнання, альтернативний діалектиці. В значенні "антидіалектична" термін "метафізика" запровадив у філософію Гегель.
Онтологія — це вчення про буття, розділ філософії у якому з'ясовуються фундаментальні проблеми існування, розвитку сутнісного, найважливішого. Під онтологією розуміється окрема галузь філософського знання, яка досліджує сутність буття світу, основи всього сущого: матерію, рух, розвиток, простір, час, необхідність, причинність та інше. Отже, зміст поняття «онтологія» складають основи, витоки, первоначала всього існуючого, найбільш загальні принципи буття світу, людини, суспільства. У понятті «онтологія» знаходить відображення та особливість цих основ, витоків та первоначал, що вони існують об'єктивно, тобто незалежно від людини і її свідомості. Все це складає сутність такого поняття, як «онтологія».
Основні поняття онтології: Онтоло́гія — (лат. ontologia від дав.-гр. ών рід. п. грец. όντος — суще, те, що існує і грец. λόγος — учення, наука) — це вчення про буття, розділ філософії, у якому з'ясовуються фундаментальні проблеми існування, розвитку сутнісного, найважливішого. Поняття «онтологія» не має однозначного тлумачення у філософії.
Матеріальне — філософська категорія, яка дає уявлення про фундаментальну ознаку буття, а саме про його об'єктивне існування, незалежне від свідомості людини, її життєдіяльності (наприклад, природа, космос, речовина, закони розвитку тощо).
Ідеальне — це філософська категорія для позначення суб'єктивного, образного нематеріального відображення дійсності у людській свідомості. Ідеальне дає уявлення про суттєву відмінність між образом і об'єктом, який відображається. Ця відмінність полягає в тому, що образ, який відображає реально відчутні властивості об'єкта, сам цих властивостей не має, оскільки позбавлений будь-якої тілесності, матеріальності.
Простір — форма існування (буття) матерії, яка характеризується принаймні, двома суттєвими моментами, а саме: протяжністю матеріальних об'єктів та їх взаємодією. Тобто, простір існує лише тоді і в тому зв'язку, коли є матеріальні об'єкти. Без них це поняття є безпредметним. Особливістю простору як філософської категорії є його трьохмірність, бо такі виміри мають матеріальні об'єкти (ширина, висота, довжина).
Час — теж форма існування матерії. Категорія «час» відображає тривалість існування матеріальних об'єктів і послідовність їх зміни. Так само, як і простір, час, без матеріальних об'єктів не існує. Особливістю часу є те, що він незворотний. Час повернути назад неможливо.
Діале́ктика (грец. διαλεκτική — мистецтво сперечатись, міркувати) — розділ філософії, що досліджує категорії розвитку.
