25. Розкрийте зміст вступного інструктажу до практичної роботи.

Вступний інструктаж-це повідомлення учням вказівок по виконанню трудових процесів,операцій,різних завдань,що супроводжуються демонстрацією об’єктів (виробів),наочних посібників,демонстрація прийомів поводження з інструментами , прийомів виконання операцій,аналіз технічної документації(ескізи).Головне завдання вступного інструктажу полягає в тому,що б організувати і спрямувати діяльність учнів.

26. Дайте визначення методам трудового навчання.

Заняття з праці характеризується деякими особливостями

- трудова діяльність учнів пов’язана не лише з засвоєнням знань, набуттям практичних вмінь і навичок, а й з створенням матеріальних цінностей;

- серед джерел знань важливе місце займають знаряддя і предмети праці, трудові і технологічні процеси;

- виховна дія в процесі навчання спрямована перш за все на формування і розвиток в учнів загальнолюдських якостей

особистості;

- заняття з учнями проводяться в навчально-виробничих умовах -робочих кімнатах з праці для учнів початкових класів.

Ефективність практичних занять з трудового навчання в багатьох випадках визначається тим, наскільки правильно вибрані учителем методи навчання.

Зупинимося на класифікації методів трудового навчання. Загальноприйнятості класифікації методів трудового навчання поки що не існує. Найбільше розповсюдження в педагогічній літературі одержали два напрямки в класифікації методів:

- за видами джерел, з яких учні набувають знань та вмінь;

- за видами діяльності учнів.

Існують і інші класифікації методів трудового навчання, що характеризуються методами викладу навчального матеріалу і керівництва роботою учнів, а також методами самостійної роботи. Але на нашу думку в початкових класах доцільним є класифікація за першими двома ознаками.

Представники першого напрямку виділяють три форми методів:

- усні словесні (розповідь, пояснення, бесіда), при яких джерелом знань є слово вчителя;

-         наочні (спостереження учнями натуральних об'єктів, процесів, їх зображень, таблиць, моделей, діафільмів, діапозитивів) при яких джерелом пізнання є наочні засоби;

-         практичні (використання трудових завдань, спостереження предметів і явищ в процесі праці), при яких джерелом пізнання є практична робота учнів.

Представники другого напрямку виділяють чотири групи методів:

-         репродуктивний (пояснювально-ілюстративний);

-         частково-пошуковий;

-         проблемний;

-         дослідницький.

 Методи навчання, що  визначаються за джерелами інформації, як було сказано вище, включають в себе три основні види: словесні, демонстраційні і практичні методи.

1.Усі словесні методи є найбільш розповсюдженими в практиці трудового навчання. Це бесіда, розповідь і пояснення.

Бесіда - метод навчання, при якому учитель з допомогою цілеспрямованих питань до учнів, мобілізує їх знання і практичний досвід для засвоєння нових знань. В практиці трудового навчання бесіду застосовують на заняттях в усіх класах - від молодших до випускних.

Учні навіть на перший урок трудового навчання в 1 класі приходять з деякими знаннями, навичками і вміннями, з деяким досвідом. На наступних уроках їх досвід розширюється, поглиблюється, що сприяє застосуванню на уроках методу бесіди. Успіху бесіди сприяє чітке визначення теми, логіці плану і умілому формуванню питань, що дозволяє учителю направити думку учнів. Користуючись методом бесіди, учитель організовує учнів на самостійну підготовку робочих місць, визначенню корисності виробу, який мають виготовити на уроці, пригадує з учнями властивості та призначення матеріалів, будову й застосування інструментів.

Розповідь - метод усного викладу матеріалу, який носить й або розповідний характер, відзначається науковістю,логічною послідовністю, образністю повідомлення учнями відомостей теоретичного або практичного характеру.

Пояснення – метод усного викладу .матеріалу з перевіркою з засвоєння і залученням учнів до вирішення питання, щорозглядається на уроці. Поясненню на уроках трудового навчання відводиться значне місце. Учитель пояснює учням, як підготувати робоче місце до заняття з праці, виготовити виріб. Даючи настанови щодо виготовлення виробу, учитель розповідає про властивості матеріалів і як підібрати їх для виготовлення виробу, про будову і використання інструментів, приладів і пристрої, про технічну документацію. Пояснення застосовується також при поясненні нових слів, технічних термінів. Характеризується пояснення локанічністю і чіткістю викладання матеріалу, застосовується на любому етапі уроку.

Демонстраційні методи.

Цей .метод є одним з найважливіших засобів реалізації при наочності навчання. Навчальна демонстрація включає в роботу органи чуття, зір, слух, нюх, дотик, смак, за допомогою яких учнів виникають уявлення про реальні предмети і явища. На уроках трудового навчання демонстрація є не лише засобом наочної навчання, а й джерелом знань, об’єктом вивчення школярами. Учитель не тільки пояснює, а й показує учням, як підготував робоче місце до заняття, як розташувати матеріали, інструменти пристрої, прилади. Підготовне вчителем робоче місце учні використовують як взірець.

Повідомляючи тему та мету уроку, вчитель показує учням виріб, який вони виготовлятимуть. Під час інструктажу віндемонструє матеріал, з якого виготовлятимуть виріб, інструменти прийоми роботи, а також ілюструє цей процес наочнимипосібниками.

На уроках трудового навчання в початкових класах використовують різні види демонстрації, які можна об'єднати втакі групи:

- демонстрація об’єктів і процесів, що вивчаються в натуральному виді (натуральні наочні посібники);

- демонстрація картин і графічних зображень (образотворчі наочні посібники);

- демонстрація кінофільмів, діапозитивів і діафільмів;

- демонстрація прийомів роботи.

Практичні методи. На уроках трудового навчання в початкових класах поряд з політехнічними знаннями учніоволодівають загальнотрудовими політехнічними уміннями і навичками.

Під уміннями розуміють здатність людини до свідомого виконання даної дії, набутої на основі знань і елементарногодосвіду. Знання виступають теоретичною основою виконуваних дій. У правильному виконанні дій відіграє роль як особистий досвід учнів, так і сприйнятий ними чужий досвід. Для формування умінь необхідно провести самими учнями виконання навчальних дій. По мірі пробного виконання дій чужий досвід поступово стає надбанням особистого досвіду учнів. Елементарні уміння поступове об'єднуються в більш складні уміння, багато з них перетворюється у навички.

Навички - автоматизований компонент діяльності, вироблений в процесі вправ.

Це автоматизовані елементарні уміння, які. дякуючи тренуванню, одержують швидкість і точність виконання,початкових класах практичні вміння і навички формуються в процесі виконання певних трудових завдань, практичних робіт,внаслідок багаторазового повторення цілеспрямованих дій, тобто внаслідок виконання вправ. До вправ, як методу навчання, ставиться ряд дидактичних вимог: