- •2. Приклади застосування колективних та індивідуальних засобів захисту на виробництві
- •3. Шляхи зменшення концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони. Поняття про гдк.
- •4. Сутність процесу горіння. Визначення і причини виникнення вибуху.
- •1.Визначення та основні завдання техніки безпеки. Основні терміни.
- •3. Методи захисту електрообладнання зануленням. Принципи дії, розрахунок і схема.
- •4.Первинні засоби пожежогасіння і приклади їх використання.
- •1.Система управління охороною праці (суоп) на виробництві.
- •2. Поняття про оптимальні, допустимі, шкідливі і небезпечні умови праці
- •3. Нормування та методи зменшення рівня шуму у виробничому приміщенні.
- •4. Причини виникнення пожежі. Визначення горіння, полум’я та пожежі.
- •1.Охорона праці жінок та підлітків
- •Охорона праці неповнолітніх
- •2. Основи фізіології, гігієни праці
- •3.Класифікація приміщень за небезпекою ураження електричним струмом
- •4.Класифікація приміщень за вогнестійкістю
- •1. Визначення охорони праці. Основні терміни.
- •Джерела пилу у виробничих приміщеннях. Нормування та засоби дослідження вмісту пилу в робочій зоні.
- •4. Шляхи підвищення вогнестійкості будівельних конструкцій
- •1. Спеціальне розслідування нещасних випадків на підприємстві.
- •15)Визначення та основні завдання пожежної безпеки. Основні терміни.
- •16)Методи нормування вібрації
- •17) Методи захисту електрообладнання заземленням. Принципи дії, розрахунок і схема.
- •4) Визначення розрахункового часу евакуації людей їз зони пожежі
- •1.Організація навчання працюючих з охороні праці на виробництві. Види інструктажів.
- •2. Нормування іонізуючих випромінювань. Основні параметри і одиниці вимірювань.
- •3. Умови виникнення статичної електрики. Заходи захисту працюючих від ураження розрядом статичної електрики.
- •4. Організація пожежної охорони на виробництві. Функції Держпожежнагляду.
- •2. Принцип визначення гранично-допустимих величин (гдв) шкідливих і небезпечних факторів.
- •3. Види ураження людини електричним струмом. Дія електричного струму на організм людини.
- •4. Засоби попередження пожеж і приклади їх використання.
- •1. Розслідування та облік нещасних випадків на підприємстві
- •2. Санітарно-гігієнічне нормування параметрів мікроклімату виробничих приміщень. Системи забезпечення параметрів мікроклімату.
- •3. Статична електрика. Заходи і засоби захисту людини від дії статичної електрики.
- •4. Захист будинків і споруд від блискавки.
- •1. Розслідування та облік професійних захворювань на підприємстві
- •2. Ергономічні вимоги до організації робочого місця. Режим праці і відпочинку.
- •3. Методи захисту людини від дії електричного струму. Прицип розрахунку заземлення.
- •4. Обов'язки державних органів щодо забезпечення пожежної безпеки
- •1.Організація системи управління охороною праці на підприємстві
- •2. Виробниче освітлення приміщень.
- •3. Організація безпечної експлуатації електроустановок
- •4. Класифікація об'єктів по пожежній і вибухопожежній небезпеці
- •1) Відшкодування шкоди у разі ушкодження здоров'я працівників або у разі їх смерті
- •2)Принципи нормування основних параметрів шуму, вібрації
- •3)Електротравматизм та дія електричного струму на організм людини.
- •4)Температурна діаграма процесу горіння
- •Організація роботи служби охорони праці на виробництві:
- •Спеціалісти служби охорони праці мають право:
- •Працівники служби охорони праці підприємств, об’єднань, міністерств, інших центральних та місцевих органів державної виконавчої влади несуть персональну відповідальність за:
- •Обов’язки служби оп:
- •2. Аналіз небезпеки ураження людини електричним струмом
- •3. Шляхи зменшення концентрації пилу у повітрі робочої зони, поняття про гдк. Захворювання на пневмоніоз та його види.
- •4. Принципи розрахунку вогнестійкості будівельних конструкцій
- •Відповідальність за порушення вимог з охорони праці
- •Принцип нормування освітленості виробничих приміщень
- •1.Розслідування та одлік аварій
- •2. Нормування і методи контролю вмісту пилу в повітрі робочої зони. Системи забезпечення чистоти повітря.
- •3. Методи захисту людини від дії електричного струму. Принцип розрахунку заземлення
- •4. Протипожежні вимоги до проектування будівель і споруд
- •1.Державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти про охорону праці
3. Методи захисту людини від дії електричного струму. Принцип розрахунку заземлення
Вибір, розміщення, виконання, спосіб установки і клас ізоляції застосовуваних машин, апаратів та іншого електроустаткування проводять відповідно до вимог державних стандартів ССБТ і "Правил пристрою електроустановок" – ПУЕ-86 і правил експлуатації електроустановок відповідно до ДНАОП 0.00-4.03-93 "Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів", а також ДСТ 12.1.019-79 ССБТ. "Електробезпечність. Загальні вимоги безпеки".
Розглянемо загальні заходи захисту від дії електричного струму.
Застосування ізоляції. Ізоляція струмоведучих частин електроустановок, а в особливих випадках подвійна чи посилена, перешкоджає появі струму на металевих неструмоведучих частинах електроустаткування, протіканню на землю, а також забезпечує захист людини від впливу електричного струму при випадковому дотику її до струмоведучих частин. Розрізняють наступні види ізоляції.
Розміщення струмоведучих частин на недоступній для дотику висоті. Відкриту електропроводку усередині приміщень з незахищеними ізольованими проводами прокладають на ізоляторах і роликах на висоті не менше 2 м від підлоги при напрузі вище 42 В у приміщеннях без підвищеної небезпеки і на висоті не менше 2,5 м від рівня підлоги в приміщеннях з підвищеною небезпекою й особливо небезпечних при напрузі вище 42 В. Відстань до вимикачів, розеток, щитків, світильників на стінах захищають від механічних впливів до висоти не менше 1,5 м від підлоги.
Сховані електропроводки усередині приміщень прокладають у трубах, коробах і гнучких металевих рукавах.
Захисні огородження і закриття струмоведучих частин. У виробничих приміщеннях і електроприміщеннях захисні огородження і закриття струмоведучих частин виготовляють сітчастими чи дірчастими. У житлових і громадських будівлях приміщеннях захисні огородження конструктивно виконують так, що зняти їх або відкрити можна лише за допомогою ключів чи інструментів.
Захисне відключення. Це - швидкодіючий захист, який забезпечує автоматичне відключення установки при появі в ній небезпеки ураження струмом. Захисне відключення є найбільш способом захисту конструктивних частин обладнання від появи небезпечної напруги; відключають автоматичними вимикачами або контакторами зі спеціальним реле відключення. Захисне відключення може застосовуватися на установках з ізольованою і заземленою нейтраллю.
Захисне заземлення. Дотик до нетокопроводящих частинам, на які потрапило напруга, може призвести до таких же тяжких наслідків, як і при безпосередньому дотик до струмопровідних частин. Для захисту від ураження струмом заземлюють нетокопроводящих металеві частини електроустановок.
Захисне заземлення - це навмисне електричне з'єднання з землею або її еквівалентом металевих, не призначених для проходження струму частин, які при пошкодженнях електрообладнання можуть випадково виявитися під напругою. Воно може виконуватися за допомогою спеціально споруджених штучних і природних заземлювачів. Заземлювач - це провідник або група провідників, які безпосередньо з'єднані з землею. Штучні заземлювачі застосовуються лише в тих випадках, якщо поблизу немає природних або їх застосування неможливе.
Природними заземлювачами виступають підземні кабелі, металеві конструкції, надійно з'єднані з землею.
У приміщеннях з підвищеною небезпекою або в особливо небезпечних заземлення є обов'язковим при напрузі установок понад 36 В змінного струму і понад 110 В постійного струму, а в приміщеннях без підвищеної небезпеки - при напрузі 500 В і вище. У вибухонебезпечних приміщеннях заземлення роблять незалежно від величини напруги.
Допустимі значення опору заземлювача певні ПУЕ:
- 4 Ом у всіх випадках для установок напругою до 1000 В і 10 Ом при потужності генераторів і трансформаторів 100 кв · А і менше;
- 0,5 Ом при великих струмах замикання на землю (понад 500 А) для установок напругою понад 1000 В і 10 Ом при малих струмах замикання на землю.
Кожне захисне заземлення періодично вимірюють опір спеціальними приладами, перевіряють цілісність зовнішніх заземлюючих провідників, надійність приєднання заземлювачів.
Занулення. Для швидкого відключення пошкодженої установки від мережі використовують занулення - навмисне електричне з'єднання з нульовим захисним провідником металевих нетокопроводящих частин, які можуть опинитися під напругою.
Принцип дії занулення - це перетворення замикання на корпус в однофазне коротке замикання для створення струму такої величини, при якій спрацьовує захист і установка автоматично відключається від живильної мережі. Занулення застосовується в трифазних чотирехпроводних мережах з глухозаземленою нейтраллю напругою до 1000 В. Як правило, це мережі напругою 380, 220 і 127 В.
Людина, доторкнувшись до пошкодженого корпусу, потрапить під цю напругу. Чим менший опір нульового проводу, тим менше напруга, під яке потрапить людина. При обриві занулюючих або нульового проводу корпус устаткування потрапляє під дію фазної напруги. Для запобігання цьому нульовий провід заземлюють в декількох місцях. Контролюють занулення після монтажу і періодично в процесі експлуатації - не рідше одного разу на п'ять років.