- •2. Приклади застосування колективних та індивідуальних засобів захисту на виробництві
- •3. Шляхи зменшення концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони. Поняття про гдк.
- •4. Сутність процесу горіння. Визначення і причини виникнення вибуху.
- •1.Визначення та основні завдання техніки безпеки. Основні терміни.
- •3. Методи захисту електрообладнання зануленням. Принципи дії, розрахунок і схема.
- •4.Первинні засоби пожежогасіння і приклади їх використання.
- •1.Система управління охороною праці (суоп) на виробництві.
- •2. Поняття про оптимальні, допустимі, шкідливі і небезпечні умови праці
- •3. Нормування та методи зменшення рівня шуму у виробничому приміщенні.
- •4. Причини виникнення пожежі. Визначення горіння, полум’я та пожежі.
- •1.Охорона праці жінок та підлітків
- •Охорона праці неповнолітніх
- •2. Основи фізіології, гігієни праці
- •3.Класифікація приміщень за небезпекою ураження електричним струмом
- •4.Класифікація приміщень за вогнестійкістю
- •1. Визначення охорони праці. Основні терміни.
- •Джерела пилу у виробничих приміщеннях. Нормування та засоби дослідження вмісту пилу в робочій зоні.
- •4. Шляхи підвищення вогнестійкості будівельних конструкцій
- •1. Спеціальне розслідування нещасних випадків на підприємстві.
- •15)Визначення та основні завдання пожежної безпеки. Основні терміни.
- •16)Методи нормування вібрації
- •17) Методи захисту електрообладнання заземленням. Принципи дії, розрахунок і схема.
- •4) Визначення розрахункового часу евакуації людей їз зони пожежі
- •1.Організація навчання працюючих з охороні праці на виробництві. Види інструктажів.
- •2. Нормування іонізуючих випромінювань. Основні параметри і одиниці вимірювань.
- •3. Умови виникнення статичної електрики. Заходи захисту працюючих від ураження розрядом статичної електрики.
- •4. Організація пожежної охорони на виробництві. Функції Держпожежнагляду.
- •2. Принцип визначення гранично-допустимих величин (гдв) шкідливих і небезпечних факторів.
- •3. Види ураження людини електричним струмом. Дія електричного струму на організм людини.
- •4. Засоби попередження пожеж і приклади їх використання.
- •1. Розслідування та облік нещасних випадків на підприємстві
- •2. Санітарно-гігієнічне нормування параметрів мікроклімату виробничих приміщень. Системи забезпечення параметрів мікроклімату.
- •3. Статична електрика. Заходи і засоби захисту людини від дії статичної електрики.
- •4. Захист будинків і споруд від блискавки.
- •1. Розслідування та облік професійних захворювань на підприємстві
- •2. Ергономічні вимоги до організації робочого місця. Режим праці і відпочинку.
- •3. Методи захисту людини від дії електричного струму. Прицип розрахунку заземлення.
- •4. Обов'язки державних органів щодо забезпечення пожежної безпеки
- •1.Організація системи управління охороною праці на підприємстві
- •2. Виробниче освітлення приміщень.
- •3. Організація безпечної експлуатації електроустановок
- •4. Класифікація об'єктів по пожежній і вибухопожежній небезпеці
- •1) Відшкодування шкоди у разі ушкодження здоров'я працівників або у разі їх смерті
- •2)Принципи нормування основних параметрів шуму, вібрації
- •3)Електротравматизм та дія електричного струму на організм людини.
- •4)Температурна діаграма процесу горіння
- •Організація роботи служби охорони праці на виробництві:
- •Спеціалісти служби охорони праці мають право:
- •Працівники служби охорони праці підприємств, об’єднань, міністерств, інших центральних та місцевих органів державної виконавчої влади несуть персональну відповідальність за:
- •Обов’язки служби оп:
- •2. Аналіз небезпеки ураження людини електричним струмом
- •3. Шляхи зменшення концентрації пилу у повітрі робочої зони, поняття про гдк. Захворювання на пневмоніоз та його види.
- •4. Принципи розрахунку вогнестійкості будівельних конструкцій
- •Відповідальність за порушення вимог з охорони праці
- •Принцип нормування освітленості виробничих приміщень
- •1.Розслідування та одлік аварій
- •2. Нормування і методи контролю вмісту пилу в повітрі робочої зони. Системи забезпечення чистоти повітря.
- •3. Методи захисту людини від дії електричного струму. Принцип розрахунку заземлення
- •4. Протипожежні вимоги до проектування будівель і споруд
- •1.Державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти про охорону праці
1. Спеціальне розслідування нещасних випадків на підприємстві.
Спеціальному розслідуванню підлягають групові нещасні випадки, нещасні випадки з смертельними наслідками.
Таке розслідування проводиться спеціальним наказом призначеною комісією на чолі з представниками органів державного нагляду.
Спеціальне розслідування групового нещасного випадку, під час якого загинуло 5 і більше осіб або травмовано 10 і більше осіб, може проводитися комісією, призначеною рішенням Кабміну.
У разі групових і смертельних випадків, роботодавець зобов’язаний негайно повідомити:
Територіальні органи державного нагляду;
Органи прокуратури;
Виконавчий орган дирекції Фонду соціального страхування;
Орган, до сфери управління якого належить підприємство, а в разі його відсутності – місцеву держадміністрацію;
Вищий за рангом профспілковий орган;
Спеціальне розслідування проводиться протягом 10 робочих днів.
За результатами розслідування складається акт спеціального розслідування за формою Н-5 і затверджується роботодавцем протягом доби після одержання документів. Акт за формою Н-1 на кожного потерпілого складається у двох примірниках і додається до акту спецрозслідування.
До акту спец розслідування додаються такі матеріали:
копія наказу про організацію комісії з спецрозслідування;
протокол огляду місця події, плани, схеми, фотознімки; протоколи опитування причетних до нещасного випадку;
копія акта за формою Н-1 або НТ на кожного потерпілого, а також копії приписів, що стосуються нещасного випадку, якщо вони видавалися та витяги з порушених нормативно-правових актів;
медичний висновок про причину смерті та характер травм, а також довідка про матеріальну шкоду, заподіяну нещасним випадком.
У п’ятиденний термін після розслідування, роботодавець надсилає копії матеріалів до органів прокуратури і тих органів, що брали участь у розслідуванні.
Після підписання акта спецрозслідування, роботодавець у п’ятиденний термін має видати наказ про виконання, заходів щодо запобігання виникнення подібних інцидентів та повідомити про це органи, які брали участь у спеціальному розслідуванні, а також притягнути до відповідальності працівників, які допустили порушення законодавчих актів про охорону праці.
Про порушення кримінальної справи інформацію надають органи прокуратури.
2. Класифікація шкідливих речовин в повітрі робочої зони. Системи забезпечення чистоти повітря.
Шкідливі речовини - речовини, які при контакті з організмом людини внаслідок порушення технологічного процесу викликають професійні захворювання, виробничі травми або відхилення стану здоров'я. Шкідливі речовини у повітря робочої зони поступають у вигляді пару, газів та пилу. Вплив на організм людини залежить від хімічного складу, розміру (дисперсності), форми часток та їх кількості у одиниці об’єму. Найбільш небезпечний високодисперсний пил (розміром < 5 мкм), а також гострокрайовий пил. Високодисперсний пил найбільш глибоко проникає та затримується у легенях.
Класифікація шкідливих речовин в повітрі робочої зони (за особливістю їх дії на організм:
нервові – вражають центральну нервову систему.
подразнюючі дихальних шляхів – оксиди газів, SO2…
зовнішні подразнювачі (слизової оболонки, очей) – кислоти, луги.
фермантні – цеоніди.
печінкові – фосфор, вуглеводні сполуки.
кровяні – свинець, тетроетил, монооксид вуглецю
алергенні
мотогенні – змінюють ДНК на генетичному рівні
концерогенні – збільшується поділ клітин.
Згідно ДСТ 12.1.005-88 - нормується гранично допустима концентрація (ГДК) шкідливих речовин у повітрі робочої зони.
ГДК у повітрі робочої зони - така кiлькiсть шкідливих речовин, яка при щоденній роботі протягом 8 г або іншої тривалості (40 годин у тиждень) протягом всього робочого стажу не може викликати захворювань або відхилень у стані здоров'я та не надає вплив на здоров'я майбутніх поколінь.
По ступеню небезпеки всі шкідливі речовини діляться на 4 класи небезпеки:
Надзвичайно небезпечні ГДК < 0, 1 мг/м3 (свинець, ртуть);Високо небезпечні ГДК 0,1 .. 1 мг/м3 (хлор, бром, йод); Помірно небезпечні ГДК 1, 1 .. 10 мг/м3 (оксид цинку);Малонебезпечні ГДК> 10 мг/м3 (пари спирту, бензину, ацетону).
Повітря, що надходить у приміщення, повинно мати концентрацію менше 0,3 ГДК шкідливих речовин. У випадку одночасного утримання у повітрі ро-бочої зони декількох шкідливих речовин одночасної дії, повинна виконува-тися умова
Контроль за концентрацією шкідливих речовин проводиться для 1 класу небезпеки - 1 раз у 10 днів;2 - 1 раз у місяць; 3, 4 - 1 раз у квартал.
4. . Евакуація людей з приміщення під час пожежі. Принципи розрахунку часу евакуаціїї.
При виникненні пожежі на початковій стадії виділяється тепло, токсичні продукти згорання, можливі обвалення конструкцій. Тому слід враховувати необхідність евакуації людей у визначені терміни. Показником ефективності евакуації є час, протягом котрого люди можуть при необхідності залишити окремі приміщення і будівлі загалом. Безпека евакуації досягається тоді, коли тривалість евакуації людей в окремих приміщеннях і будівлях загалом не перевищує критичної тривалості пожежі, яка становить небезпеку для людей.
Критичною тривалістю пожежі є час досягнення при пожежі небезпечних для людини температур і зменшення вмісту кисню у повітрі.
Виходи вважаються евакуаційними, якщо вони ведуть:
— з приміщень першого поверху назовні безпосередньо або через коридор, вестибюль, сходову клітку;
— з приміщень будь-якого поверху, крім першого, в коридори, що ведуть на сходову клітку (в тому числі через хол); при цьому сходові клітки повинні мати вихід назовні безпосередньо або через вестибюль, відділений від прилеглих коридорів перегородками з дверима;
— з приміщень в сусіднє приміщення на цьому ж поверсі, забезпечене виходами, вказаними вище.
Евакуаційні виходи повинні розташовуватися розосереджено.
Число евакуаційних виходів повинно бути не менше двох. Двері на шляхах евакуації повинні відчинятися в напрямку виходу з будівель (приміщень). Допускається влаштування дверей з відчинянням усередину приміщення в разі одночасного перебування в ньому не більше 15 чоловік. При наявності людей у приміщені двері евакуаційних виходів можуть замикатись лише на внутрішні запори, котрі легко відмикаються. Мінімальна ширина шляхів евакуації — не менше 1 м, дверей — 0,8 м. Віддаль від найвіддаленішої точки цеху або приміщення до евакуаційного виходу визначається згідно зі СНиП 2.09.02-85 залежно від ступеня вогнестійкості приміщення та кількості людей, що евакуюються. Не допускається влаштовувати евакуаційні виходи через приміщення категорії А, Б та приміщення IV та V ступенів вогнестійкості.
У 2-му питанні немає Системи забезпечення чистоти повітря.
3-го немає (засоби колективного та індивідуального захисту від небезпечної дії електричного струму).
У 4-му немає Принципи розрахунку часу евакуаціїї.
БІЛЕТ 5