- •2. Приклади застосування колективних та індивідуальних засобів захисту на виробництві
- •3. Шляхи зменшення концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони. Поняття про гдк.
- •4. Сутність процесу горіння. Визначення і причини виникнення вибуху.
- •1.Визначення та основні завдання техніки безпеки. Основні терміни.
- •3. Методи захисту електрообладнання зануленням. Принципи дії, розрахунок і схема.
- •4.Первинні засоби пожежогасіння і приклади їх використання.
- •1.Система управління охороною праці (суоп) на виробництві.
- •2. Поняття про оптимальні, допустимі, шкідливі і небезпечні умови праці
- •3. Нормування та методи зменшення рівня шуму у виробничому приміщенні.
- •4. Причини виникнення пожежі. Визначення горіння, полум’я та пожежі.
- •1.Охорона праці жінок та підлітків
- •Охорона праці неповнолітніх
- •2. Основи фізіології, гігієни праці
- •3.Класифікація приміщень за небезпекою ураження електричним струмом
- •4.Класифікація приміщень за вогнестійкістю
- •1. Визначення охорони праці. Основні терміни.
- •Джерела пилу у виробничих приміщеннях. Нормування та засоби дослідження вмісту пилу в робочій зоні.
- •4. Шляхи підвищення вогнестійкості будівельних конструкцій
- •1. Спеціальне розслідування нещасних випадків на підприємстві.
- •15)Визначення та основні завдання пожежної безпеки. Основні терміни.
- •16)Методи нормування вібрації
- •17) Методи захисту електрообладнання заземленням. Принципи дії, розрахунок і схема.
- •4) Визначення розрахункового часу евакуації людей їз зони пожежі
- •1.Організація навчання працюючих з охороні праці на виробництві. Види інструктажів.
- •2. Нормування іонізуючих випромінювань. Основні параметри і одиниці вимірювань.
- •3. Умови виникнення статичної електрики. Заходи захисту працюючих від ураження розрядом статичної електрики.
- •4. Організація пожежної охорони на виробництві. Функції Держпожежнагляду.
- •2. Принцип визначення гранично-допустимих величин (гдв) шкідливих і небезпечних факторів.
- •3. Види ураження людини електричним струмом. Дія електричного струму на організм людини.
- •4. Засоби попередження пожеж і приклади їх використання.
- •1. Розслідування та облік нещасних випадків на підприємстві
- •2. Санітарно-гігієнічне нормування параметрів мікроклімату виробничих приміщень. Системи забезпечення параметрів мікроклімату.
- •3. Статична електрика. Заходи і засоби захисту людини від дії статичної електрики.
- •4. Захист будинків і споруд від блискавки.
- •1. Розслідування та облік професійних захворювань на підприємстві
- •2. Ергономічні вимоги до організації робочого місця. Режим праці і відпочинку.
- •3. Методи захисту людини від дії електричного струму. Прицип розрахунку заземлення.
- •4. Обов'язки державних органів щодо забезпечення пожежної безпеки
- •1.Організація системи управління охороною праці на підприємстві
- •2. Виробниче освітлення приміщень.
- •3. Організація безпечної експлуатації електроустановок
- •4. Класифікація об'єктів по пожежній і вибухопожежній небезпеці
- •1) Відшкодування шкоди у разі ушкодження здоров'я працівників або у разі їх смерті
- •2)Принципи нормування основних параметрів шуму, вібрації
- •3)Електротравматизм та дія електричного струму на організм людини.
- •4)Температурна діаграма процесу горіння
- •Організація роботи служби охорони праці на виробництві:
- •Спеціалісти служби охорони праці мають право:
- •Працівники служби охорони праці підприємств, об’єднань, міністерств, інших центральних та місцевих органів державної виконавчої влади несуть персональну відповідальність за:
- •Обов’язки служби оп:
- •2. Аналіз небезпеки ураження людини електричним струмом
- •3. Шляхи зменшення концентрації пилу у повітрі робочої зони, поняття про гдк. Захворювання на пневмоніоз та його види.
- •4. Принципи розрахунку вогнестійкості будівельних конструкцій
- •Відповідальність за порушення вимог з охорони праці
- •Принцип нормування освітленості виробничих приміщень
- •1.Розслідування та одлік аварій
- •2. Нормування і методи контролю вмісту пилу в повітрі робочої зони. Системи забезпечення чистоти повітря.
- •3. Методи захисту людини від дії електричного струму. Принцип розрахунку заземлення
- •4. Протипожежні вимоги до проектування будівель і споруд
- •1.Державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти про охорону праці
2. Принцип визначення гранично-допустимих величин (гдв) шкідливих і небезпечних факторів.
При оцінці дії негативних чинників на людину враховується ступінь їх впливу на здоров'ї і життя людини, рівень і характер змін функціонального стану і можливостей організму, його потенційних резервів, адаптивних здібностей і можливості розвитку останніх.
При оцінці допустимості дії шкідливих чинників на організм людини виходять з біологічного закону суб'єктивної кількісної оцінки подразника Вебера-фехнера. Він виражає зв'язок між зміною інтенсивності подразника і силою викликаного відчуття: реакція організму прямо пропорційна відносному приросту подразника.
На базі цього закону побудовано нормування шкідливих чинників. Щоб виключити необоротні біологічні ефекти, дія чинників обмежується гранично допустимими концентраціями (ГДК) або гранично-допустимими рівнями (ПДУ).
ГДК (ПДУ) – це максимальне значення чинника, яке, впливаючи на людину (ізольовано або у поєднанні з іншими чинниками), не викликає у нього і його потомства біологічних змін навіть прихованих і таких, що тимчасово компенсуються, зокрема захворювань, змін реактивності, адаптаційно-компенсаторних можливостей, імунологічних реакцій, порушень фізіологічних циклів, а також психологічних порушень (зниження інтелектуальних і емоційних здібностей, розумовій працездатності).
При ухваленні ГДК і ПДУ керуються принципами:
пріоритет медичних і біологічних свідчень до встановлення санітарних регламентів перед іншими підходами (технічною досяжністю, економічними вимогами);
пороговость дії несприятливих чинників (зокрема хімічних сполук з мутагенним або канцерогенним ефектом дії, іонізуючої випромінювання);
випередження розробки і впровадження профілактичних заходів появи небезпечного і шкідливого чинника.
3. Види ураження людини електричним струмом. Дія електричного струму на організм людини.
Розрізняють три види електротравм: місцеві, загальні і змішані. До місцевих електротравм належать електричні опіки, електричні знаки, металізація шкіри, електроофтальмія і механічні ушкодження, пов'язані з дією електричного струму чи електричної дуги.
Загальні електричні травми або електричні удари - це порушення діяльності життєво важливих органів чи всього організму людини як наслідок збурення живих тканин організму електричним струмом, яке супроводжується мимовільним судомним скороченням м'язів. Результат негативної дії на організм цього явища може бути різний: від судомного скорочення окремих м'язів до повної зупинки дихання і кровообігу. При цьому зовнішні місцеві ушкодження можуть бути відсутні.
Залежно від наслідків ураження розрізняють чотири групи електричних ударів:
І - судомні скорочення м'язів без втрати свідомості;
II- судомні скорочення м'язів із втратою свідомості без порушень дихання і кровообігу;
III - втрата свідомості з порушенням серцевої діяльності чи
дихання або серцевої діяльності і дихання разом;
IV - клінічна смерть, тобто відсутність дихання і кровообігу.
Клінічна смерть - це перехідний стан від життя до смерті. В
стані клінічної смерті кровообіг і дихання відсутні, в організм людини не постачається кисень. Ознаки клінічної смерті: відсутність пульсу і дихання, шкіряний покрив синювато-блідий, зіниці очей різко розширені і не реагують на світло.
Життєдіяльність клітин і організму в цілому ще деякий час підтримується за рахунок кисню, наявного в організмі на момент ураження.
Із часом запаси кисню в організмі вичерпуються, клітини організму починають відмирати, тобто настає біологічна смерть. Період клінічної смерті визначається проміжком часу від зупинки кровообігу і дихання до початку відмирання клітин головного мозку як більш чутливих до кисневого голодування. Залежно від запасу кисню в організмі на момент зупинки кровообігу період клінічної смерті може бути від декількох до 10...12 хвилин, а кисневі ресурси організму, в свою чергу, визначаються тяжкістю виконуваної роботи - зменшуються зі збільшенням тяжкості роботи.
Якщо в стані клінічної смерті потерпілому своєчасно надати кваліфіковану допомогу (штучне дихання і закритий масаж серця), то дихання і кровообіг можуть відновитися, або продовжиться період клінічної смерті до прибуття медичної допомоги.
Закритий масаж серця майже не сприяє відновленню його роботи за наявності фібриляції серця — невпорядкованих скорочень м'язів серця, які не призводять до циркуляції крові. При фібриляції відновлення роботи серця можливе при застосуванні медпрепаратів і дефібриляторів (спеціальних електроприладів). Таким чином, при фібриляції серця закритий масаж сприяє, переважно, подовженню періоду клінічної смерті.
Крім електричних ударів, одним із різновидів загальних елек-тротравм є електричний шок - тяжка нервово-рефлекторна реакція організму на подразнення електричним струмом. При шоку виникають значні розлади нервової системи і, як наслідок цього, розлади систем дихання, кровообігу, обміну речовин, функціонування організму в цілому а життєві функції організму поступово затухають. Такий стан організму може тривати від десятків хвилин до доби і закінчитись або одужанням при активному лікуванні, або смертю потерпілого.
