69. Охарактеризуйте основні напрямки політичного розвитку України наприкінці 80 – на початку 90 років.

Після смерті Л.Брежнєва в 1982 р. нове керівництво партії - Ю.Андропов (1982-1984 рр.) та К.Черненко (1984-1985 рр.) - виявилося неспроможним належно відреагувати на вимоги часу.

Наприкінці 80-х- початку 90-х pp., в умовах «перебудови» і багатопартійності, що почала формуватися, компартія втрачала свою монолітність і почала розкладатися. Цей розпад був обумовлений тим, що між партією та суспільством виникли глибокі протиріччя. Плюралізм думок, послаблення контролю влади над суспільством, розпочата демократизація суспільно-політ. життя принципово змінювали всю обстановку в країні, а КПРС, сповідаючи консервативні погляди, продовжувала захищати підвалини старої політ. системи, що перебувала кризі.

Серед причин, що призвели КПРС до кризи, було невміння прогнозувати напрямки сусп. розвитку. На тлі посилення відцентрових процесів у Союзі РСР і загострення соціально-економічної ситуації в республіці авторитет КПУ стрімко падав. Страйк шахтарів Донбасу влітку 1989 р. був доказом того, що партія помітно відстає від розвитку подій. Пересічні комуністи почали розчаровуватися в ідеології, добровільно виходити з партії, ( у 1990 р – 220 тисяч).

У другій половині 70-х, а також у 80-ті pp. виникли неформальні групи й об'єднання громадян, двох основних типів: дисидентські і культосвітні. У березні 1988 р. на базі Укр. Гельсінської групи, створеної в листопаді 1976 p., утворена Укр. Гельсінська спілка (УГС), яка вийшла за рамки правозахисної організації та набула політ.спрямованості. УГС проголошувала необх.відновлення укр.державності .

Становленню багатопартійності в Україні сприяли демократизація і гласність, що почалися в роки «перебудови».  Виникли Український демократичний союз, «Український культурологічний клуб», Український християнський демократичний фронт, український екологічний рух «Зелений світ» та ін. Чисельність груп була невеликою, соц. склад визначали представники інтелігенції, студенти.

 Основними передумовами формування багатопартійності в Україні були: історичний досвід, розширення демократизації гласність; розвиток дисидентства; нездатність КПРС виконувати керівну роль.

Видатна роль у досягненні незалежності України, розвитку демократії в українському суспільстві і становленні політичного плюралізму в державі належала Народному руху України.Організація виникла восени 1988 р. із представників різних творчих союзів. На початку своєї діяльності «Рух» не йшов на конфронтацію з КПУ. Але вже восени 1989 р. ситуація змінилася. На установчому з'їзді «Руху» пролунала пропозиція створити на його базі кілька партій. «Рух» був одним з ініціаторів політичного плюралізму, багатопартійної системи.

У жовтні 1990 р. Верховна Рада УРСР під натиском рухівської фракції скасувала Статтю 6 Конституції УРСР про керівну роль компартії України.

У 1990-1991 pp. (другий етап формування багатопартійності) особливо інтенсивно, на противагу компартії та лівим рухам, відбувалося створення партій національно-демократичної орієнтації. У квітні 1990 р. близько 500 делегатів з'їзду УГС заявили про її розпуск і створення на її основі Української республіканської партії. (УРП). УРП стала першою політичною партію, заснованою в умовах формування багатопартійності.