4. Проаналізуйте процес утворення держави Київська Русь.

Формування державності на території Україні відбувалося протягом тривалого історичного періоду в процесі розпаду первіснообщинного ладу східних слов’ян, який особливо виявився протягом VІ-ІХ ст., в умовах зародження феодальних відносин і переходу до класового суспільства.

Через відсутність письмових джерел не можливо висвітлити точно становлення української державності - КР. Відомо, що у ІХ ст. в київських землях правили князі Аскольд і Дір. В IX ст. виникли два окремих державних утворення: слов’янська КР і Новгородська Русь. Олег, який успадкував владу після Рюрика, підступно вбив Аскольда і Діра в 882 р. і став правити Києвом, об’єднав в єдине ціле землі.

КР в ІХ - ХІІІ ст. об’єднувала фактично усіх східних слов’ян і була однією з найбільших держав Сх. Європи. Її територія простягалася з півночі на південь - від Балтики до Чорного моря, зі сходу на захід - від Волги до Карпат. Землі КР були багаті на родючі ґрунти, в лісах водилося безліч дичини.

До перших князів КР відносять Олега (882-912 рр.), Ігоря (912-945 рр.), Ольгу (945-964 рр.) і Святослава (964-972 рр.). Розквіт КР припадає на правління В. Вел. (980-1015 рр.) і Я. Мудрого (1019-1054 рр.). Київська держава не була чітко централізована. За формою правління вона вважалася ранньофеодальною монархією. Київські князі вважалися головними тобто великими князями всієї держави

Очолював КР великий князь. Він уособлював законодавчу і виконавчу владу.. Порядок престолонаслідування не регламентувався. Вважалося, що старший син успадковував владу. Це звалося принципом «отчини».У разі потреби князі скликали віче, що розглядало питання війни і миру, запрошення або вигнання князів, обирало або усувало представників управління.

У добу розквіту КР формується централізована монархія. У період феодальної роздробленості з’явилася федеративна монархія. Долю країни вирішував не великий князь, а група найвпливовіших місцевих князів.

Отже, в процесі формування КР можна простежити такі етапи:

1)княжіння східних слов’ян;

2)утворення первісного ядра держави - Руської землі (земля полян);

3 об’єднання Київ. і Новгор. князівств в єдину державу з центром у Києві.

У середині XII ст. на території колись єдиної могутньої країни утворилося 15 удільних князівств. Початок удільному устрою поклав Ярослав Мудрий, запропонувавши спільне управління державою всім князівським родом. Це був необачний хід, що позбавляв владу великого князя економічної основи й посилював його залежність від уділів.

Серед причин розпаду Київської Русі були такі:

1) величезні простори держави, до складу якої входило більш ніж 20 різних племен і народностей, що приводило до труднощів управління;

2) недосконалість державного апарату і системи престолонаслідування сприяли відцентровим тенденціям окремих племен і народностей;

3) негативні наслідки для Київської держави мав занепад торгівлі.

Занепад Київської Русі довершив напад монголо-татарських орд. Феодальна роздробленість притаманна розвитку майже всіх феодальних країн.

Після розпаду Русі національні державницькі традиції не було втрачено, їх перейняла спадкоємниця Київської Русі - Галицько-Волинська держава.