41.Охарактеризуйте соціально-економічне й політичне становище України напередодні і в роки російської революції 1905-1907рр.

На початку XX ст. у Сх. Україні утворилися політ. партії. В Україні поряд із соціал-демокр. організаціями, що стояли на марксистських позиціях, діяли й інші соціал-демократичні, соціалістичні політичні організації. Найвідомішими серед них були Революційна укр. партія (РУП); Українська соціал-демокр.робітнича партія (УСДРП); Українська соціал-дем. спілка; Народна укр. партія (НУП); Товариство українських поступовців (ТУП); та інші політ. угруповання.

Початком революції стали події 9 січня 1905 р. в Петербурзі. Саме цього дня була розстріляна 150-ти тисячна мирна демонстрація, учасники якої намагалися передати цареві петицію про свої потреби. Згодом цей день назвали «кривавою неділею». Тільки у січні 1905 р. в Російській імперії страйкували під гаслами «Геть самодержавство!» майже 440 тис. осіб. Держава вступила в добу революції.

За своїм характером революція 1905-1907 рр. була буржуазно-демокр., бо її завданням було повалення царизму, встановлення демокр. республіки, вирішення аграрного питання, покращення становища робітників. Революція 1905-1907 рр. мала свої особливості.

--це була перша революція ХХ ст., коли протиріччя капіталізму досягли апогею.

--буржуазія не могла в ній грати вирішальну роль, як це було у країнах Європи, оскільки була недостатньо організованою і занадто прив'язаною до царизму.

--у цій революції існували не два політичні табори (революційний і контр рев. (урядовий), а 3, крім зазначених, ще й ліберально-буржуазний табір.

У середині жовтня в Україні страйкувало більше як 120 тис. осіб. Під тиском страйку царизм був вимушений піти на поступки. 17 жовтня 1905 р. Микола II видав Маніфест, в якому “дарував” населенню гром. свободи, недоторканність, свободу слова, совісті, зібрань і спілок. Відмінено Валуєвський (1863) і Ємський (1876) укази, отримала застосування українська мова. Одночасно встановлювалася Державна дума як законодавчий орган Російської імперії.

Вже у листопаді 1905 p., вибухнуло повстання на крейсері «Очаків», керівник якого лейтенант Петро Шмідт оголосив федерат. респ. Крим і вимагав амністії і скликання уст. зборів . Це повстання було придушене, а лейтенанта Шмідта і його сподвижників розстріляли.

Лише українська народна партія прагнула до цілковитої незалежності, основною вимогою якої було - відновлення держави у формі автономії. Вимоги передбачали ліквідацію поміщ. землеволодіння, демокр. свободи, скасування мовно-культ. обмежень. Під тиском нац.-визвольного руху народів імперії царизм вимушений був йти на поступки. Наприкінці листопада 1905 р. був прийнятий закон, який дозволяв видання літератури нац. мовами, створення культ.-освітніх нац. товариств, відкриття нац. театрів. Після зняття урядових заборон почався швидкий розвиток нац. життя. Одним із досягнень інтелігенції було створення преси. У листопаді 1905 р. почала виходити перша укр. газета «Хлібороб». Перша «Просвіта» була відкрита в Одесі 30 жовтня 1905 р.

Помітним явищем тогочасного життя була діяльність українських представництв у Державній думі. Перша Дума почала працювати у травні 1906 року, від України до її складу ввійшло 102 депутати, серед яких переважали селяни та предст. міської інтелігенції. У січні 1907 р. відбулися вибори до II Думи. Понад половину всіх депутатів становили селяни. В Думі знову почала діяти укр. фракція - Трудова громада (47 депутатів). Вони домагалися автономії України, місцевого самоврядування, української мови в школі, суді й церкві; створення в університетах кафедр української мови, літератури й історії. Громада видавала часопис «Рідна Справа - Думські вісті». Друга Дума була ще більш радикальнішою ніж перша, й тому протрималася недовго (103 дні). 3 червня 1907 р. її було розпущено. Третьочервневий переворот вважається закінченням революції 1905-1907 рр.