18.Розкрийте роль Петра Сагайдачного в історії України.

Провідною силою в боротьбі з турецько-татарською агресією стало українське козацтво. Щоб дати відсіч ворогові й визволити побратимів, козаки здійснювали сміливі морські и сухопутні походи на Крим і турецькі фортеці. Узагалі, у небезпечних походах козаки виявляли чимало військових хитрощів. Так, наприклад, щоб підійти до ворога непоміченими, вони могли по кілька годин перебувати під водою й дихати через очеретину, а потім зненацька нападати. Звичайно, усі походи козаків на татар відбувалися під керівництвом безстрашних гетьманів.

У народній пам'яті назавжди залишилися героїчні постаті захисників рідної землі, мудрих і хоробрих гетьманів Самійла Кішки та Петра Сагайдачного — ватажків, яких дуже поважали козаки. Лицарські риси П. Сагайдачного привернули до нього запорожців, які 1606 року обрали його гетьманом. У 1601 р. прибув на Січ, де був обраний гетьманом українського козацтва. На чолі з ним козаки здійснили кілька успішних походів проти турків і Кримського ханства. Особливу славу здобув походом на Кафу (Феодосію) у 1616 р., захопивши її і визволивши з неволі багато полонених. Під керівництвом Сагайдачного козаки захопили Варну (1600), Кілію (1602), Перекоп (1608), Ізмаїл ( 1609), Синоп (1614). 1620 похід на Стамбул.

Намагаючись зміцнити становище козацтва, певний час проводив компромісну політику щодо польського уряду. У 1618 р. навіть взяв участь у поході військ польського королевича Владислава на Москву. І водночас у 1620 році послав до царя спеціальне посольство з проханням прийняти українських козаків на російську службу. У гетьманській діяльності керувався прагматизмом і тверезим розрахунком. Відомий як меценат і палкий прихильник братського руху, захисник православної церкви. 1600-1620 рр. називають «Добою героїчних походів».

Він був прихильником ідеї утворення держави на берегах Дніпра під проводом козацької військово-політичної еліти. Своєю активною, але поміркованою і реалістичною політикою йому вдалося підняти престиж українського козацтва, що вийшло на перше місце у соціальному житті замість шляхти, яка поступово втратила роль провідної верстви через своє ополячення й зраду материнської церкви.

19.Висловіть хід Хотинської війни 1621 р. Та її значення для народів України й Польщі.

1620 року розпочалася війна між Польщею та Османською імперією. Війська турецького султана Османа II розгромили сили коронного гетьмана С. Жолкевського у Молдові. Польські війська були знищені, а відрубану голову Жолкевського відправили до турецької столиці, де її насадили на палю для публічного огляду. У цій битві загинув Михайло Хмельницький, батько майбутнього гетьмана України. Польський уряд звернувся по допомогу до козаків. 40-тис. козацьке військо на чолі із Сагайдачним підійшло до Хотина. Тут уже готувалася до бою 35-тис. польсько-литовська армія. Очолювані турецьким султаном Османом II, турецько-татарські сили налічували 150 тис. осіб. Протягом 4 днів (серпень - вересень 1621 року) точилася жорстока битва, у якій весь удар потужного турецько-татарського війська прийняли на себе козаки. У Хотинській битві сторони зазнали великих утрат, тому Польща й Туреччина розпочали мирні переговори, у результаті яких був укладений Хотинський мирний договір:

-турки обіцяли стримувати татарські напади на землі РП;

-поляки зобов'язувалися припинити походи козаків на Чорному морі.

Гетьман П. Сагайдачний болісно переживав результати Хотинського миру. Крім того, Польща не виконала своїх обов'язків щодо козацтва: не заплатила запорожцям гроші, не вивела війська з Київського воєводства. Тяжкий моральний стан П. Сагайдачного погіршувався пораненням отруєною стрілою. 10 кв.1622 він помер.

Незважаючи на тяжкі наслідки Хотинської війни, вона мала неабияке значення:

--турки не досягли своєї основної мети — загарбання укр. земель;

--був розвіяний міф про непереможність армії султана (невдача турків під Хотином підняла на боротьбу проти османського панування).