
- •1. Визначення ф-ції двох незалежних змінних. Геометричне зображення ф-ції двох змінних.
- •2 Границя і неперервність ф-ції 2-х змінних.
- •3. Частинні прирости та частинні похідні ф-ції декількох незалежних змінних.
- •4. Повний приріст. Повний диференціал ф-ції 2-х незалежних змінних;його застосування в наближених обчисленнях.
- •5.Частинні похідні вищих порядків.
- •6.Похідні за напрямками. Градієнт ф-ї декількох змінних.
- •7.Екстремум ф-ї 2х змінних. Необхідна і достатня умови екстремуму.
- •8.Умовний екстремум ф-ї 2х змінних. Метод множників Лагранжа.
- •9. Найбільше і найменше значення функції 2-ох змінних у замкнутій області)
- •10. Диференціальні рівняння. Основні поняття і означення. Задача Коші.
- •12. Однорідні диф. Р-ня 1-го порядку.
- •13. Лінійні диф. Р-ня 1-го порядку.
- •16. Лінійні однорідні диф.Р-ня 2-го пор.Означення і загальні властивості
- •17.Лінійні однорідні диф. Р-ня 2-го пор. Зі сталими коефіцієнтами
- •18.Неоднорідні лінійні диференціальні рівняння 2-го порядку. Метод варіації довільних сталих.
- •19. Метод невизначених коефіцієнтів для знаходження частинного розв’язку
- •20,Властивості збіжних рядів.
- •21. Необхідна ознака збіжності ряду. Гармонічний ряд.
- •22.Ознаки порівняння збіжності ряду. Приклади
- •23. Ознака Даламбера збіжності ряду.
- •24. Радикальна ознака Коші.Приклади.
- •28.Знакозмінні ряди. Абсолютна і умовна збіжність
- •29. Степеневі ряди. Інтервал збіжності.
- •30.Ряд Тейлора і Маклорена.
- •31.Роскладання в ряди Макларена
- •33. Інтегрування диференціальних рівнянь за допомогою степеневих рядів.
- •34. Обчислення значених функцій за допомогою степеневих рядів.
- •35. Елементи комбінаторики. Перестановки. Розміщення і сполуки з n елементів по m.
- •36.Випадкові події. Операції над подіями.
- •37.Сумісні, несумісні події. Повна група подій. Протилежні події
- •38.Класичне означення ймовірності. Властивості ймовірностей
- •46. Формула Бейєса.
- •47.Повторні незалежні випробування. Формула Бернуллі.
- •48. Наймовірніше число появи події в незалежних випробуваннях.
- •49. Локальна теорема Муавра-Лапласа.
- •50. Послідовність незалежних випробувань. Формула Пуассона .
- •56.Математичне сподівання одновимірної випадкової величини та його властивості
- •57.Числові характеристики дискретної випадкової величини m(X),d(X), ∂(X) та їх властивості .
- •58. Медіана і мода розподілу
- •60. Біноміальний закон розподілу
- •61. Закон розподілу Пуассона
- •62. Рівномірний закон розподілу
- •63. Показниковий закон розподілу
- •64. Нормальний закон розподілу
- •65. Ймовірність попадання в заданий інтервал нормально розподіленої випадкової величини. Ймовірність її відхилення від математичного сподівання. Правило трьох сигм
- •66.Закон великих чисел Лема і нерівність Чебишева.
- •67. Закон великих чисел. Теорема Чебишева.
- •68. Теорема Бернуллі.
- •69. Теорема Ляпунова.
- •70.Дискретні двовимірні випадкові величини. Закон розподілу. Основні властивості. Закони розподілу компонент.
- •71.Неперервні двовимірні випадкові величини. Функція розподілу та її властивості.
- •72.Щільність сумісного розподілу ймовірностей неперервної двовимірної випадкової величини та її основні властивості. Ймовірність попадання випадкової точки в задану область.
- •73.Щільності розподілу ймовірностей складових двовимірної випадкової величини (безумовні щільності).
- •74.Умовні закони розподілу складових двовимірної випадкової величини (дискретної і неперервної).
- •75.Умовне математичне сподівання дискретної і неперервної двовимірної випадкової величини.
- •76.Залежні і незалежні випадкові величини. Необхідна і достатня умова незалежності випадкових величин.
- •78.Функція дискретної випадкової величини. Закон розподілу функції, числові характеристики.
- •79.Визначення щільності розподілу функції неперервної випадкової величини по щільності розподілу аргументу.
16. Лінійні однорідні диф.Р-ня 2-го пор.Означення і загальні властивості
Диф.р-ня
2-го пор. наз.лінійним, якщо воно містить
шукану ф-ю у, її похідні у,
і у,,
в першому степені і не містить їх
добутків. Заг. вигляд
(1).
Ф-я f(x) наз. правою част. р-ня . Якщо f(x)=0,
то р-ня
(2)--наз.лінійним
без правої частини або однорідним. Якщо
,
то р-ня(1) наз.лінійним з правою частиною
або не однорідним.
Властивості одн.р-ня (2):
Якщо у1(х) і у2(х) є розв’язком р-ня, то ф-я
,С1 і С2-const є розв’язком (2).
Два розв. у1(х) і у2(х) наз. лінійнонезалежні якщо
const. В протилежному разі лінійно залежні
Якщо у1(х) і у2(х) є лінійно незалежні, то
-є заг. розвязок р-ня (2)
Що стосується заг. розвязку р-ня (1), має місце теорема: Заг розвязок неоднорідного р-ня (1) дорівнює сумі заг. розвязку відповідного однорідного р-ня (2) і якого-небудь частинного розвязку р-ня (1).
Якщо
-
заг. розвязок. р-ня (2),
-
частинний розвязок р-ня (1), то
-заг. розвязок р-ня (1).
17.Лінійні однорідні диф. Р-ня 2-го пор. Зі сталими коефіцієнтами
(1), p,q-const,-- однорідне лінійне р-ня з сталими коефіцієнтами.
Заг.
розв’язком р-ня буде ф-я (2)
,
де у1
і у2
– два лінійно незалежні частинні
розвязки цього р-ня. Для знаходження
частинних розв’язків у1
і у2
припустимо, що ф-я
,
де к-стале число, є розв’язком р-ня (1).
Знайдемо у,
і у,,.
,
.
Підставимо у,
і у,,
в р-ня (1).
,
;
так як
,
то
(3).
Р-ня (3) наз. характеристичним р-ням для
р-ня(1).
При рішенні характеристичного квадратного р-ня можливі наступні випадки:
Корні характеристичного р-ня дійсні і різні
, тоді
,
- лінійно незалежні розвязки цього рівняння. Так як
const, тоді загальний розвязок р-ня (1) має вигляд
, де С1 і С2 –const.
Корені хар. р-ня дійсні і рівні між собою
, тоді заг. розвязок р-ня (1) -
, де С1 і С2 –const.
Корені хар. р-ня комплексні
, тоді заг. розвязок р-ня (1) -
, де С1 і С2 –const.
18.Неоднорідні лінійні диференціальні рівняння 2-го порядку. Метод варіації довільних сталих.
Методом невизначених коефіцієнтів можна скористуватися тільки в тих випадках, коли права частина диференціальної рівняння є функція виду : многочлен, показникова ф-ці я sin x, cos x. В тих випадках коли права частина див. рівняння відмінна від вище названих ф-ці застосовують метод варіаційних сталих(метод Лагранжа).Нехай задано неодорідне диню р-ня: y’’+ p(x)y’ +g(x)y=f(x) [1] Рівняння [1]має розв’язок Y=y1+y2 ,де y2 це загальний розв’язок однорідного рівняння, а y2 частинний розв. неоднорідного рів.
Нехай (3)загальний розв’язок однорідного рів. (2) де y1 I y2 два лінійно незалежні частинні розв’язки з-ня (2). Частинний розв’язок (1) будемо шукати
формі [3] ,припустивши , що С1 і С2 деякі ф-ці від х. с1=с1(х), с2=с2(х). Продифкренціюємо рівність (3) одержимо
.
Підберемо с1
і
с2
так що с1’y1+c2’y2
= 0,тоді y’=c1y1’+c2y2’.
Продифкренціюємо цей вираз і знайдемо
у,,
.
Значення y
y’ y’’ підставимо
у рівняння (1).
Одержимо С1’y1’+С2’y2’+С1y1’’+С2y2’’+p(x)(С1y1’+С2y2’) +g(x)
(С1y1+С2y2)=f(x) ; С2(y2’’+p(x)y2’+g(x)y2 )+С1(y1’’+p(x)y1’+g(x)y1 )+С1’y1’+С2’y2’=f(х) Оскільки y1 I y2 частинні розв’язки р(2) , то
y2’’+p(x)y2’+g(x)y2=0
, y1’’+p(x)y1’+g(x)y1=0,
тоді С1’y1’+С2’y2’=f(x).
Таким чином ф-я y=С1(x)y1+С2(x)y2
буде рішенням р.(1), якщо ф-ї С1
і С2
будуть задовольняти систему :
Розв’язавши цю систему знайдемо С1
і С2
.Одержимо
,
, звідси
-const ;
-const. Загальний розвязок: