- •1. Визначення ф-ції двох незалежних змінних. Геометричне зображення ф-ції двох змінних.
- •2 Границя і неперервність ф-ції 2-х змінних.
- •3. Частинні прирости та частинні похідні ф-ції декількох незалежних змінних.
- •4. Повний приріст. Повний диференціал ф-ції 2-х незалежних змінних;його застосування в наближених обчисленнях.
- •5.Частинні похідні вищих порядків.
- •6.Похідні за напрямками. Градієнт ф-ї декількох змінних.
- •7.Екстремум ф-ї 2х змінних. Необхідна і достатня умови екстремуму.
- •8.Умовний екстремум ф-ї 2х змінних. Метод множників Лагранжа.
- •9. Найбільше і найменше значення функції 2-ох змінних у замкнутій області)
- •10. Диференціальні рівняння. Основні поняття і означення. Задача Коші.
- •12. Однорідні диф. Р-ня 1-го порядку.
- •13. Лінійні диф. Р-ня 1-го порядку.
- •16. Лінійні однорідні диф.Р-ня 2-го пор.Означення і загальні властивості
- •17.Лінійні однорідні диф. Р-ня 2-го пор. Зі сталими коефіцієнтами
- •18.Неоднорідні лінійні диференціальні рівняння 2-го порядку. Метод варіації довільних сталих.
- •19. Метод невизначених коефіцієнтів для знаходження частинного розв’язку
- •20,Властивості збіжних рядів.
- •21. Необхідна ознака збіжності ряду. Гармонічний ряд.
- •22.Ознаки порівняння збіжності ряду. Приклади
- •23. Ознака Даламбера збіжності ряду.
- •24. Радикальна ознака Коші.Приклади.
- •28.Знакозмінні ряди. Абсолютна і умовна збіжність
- •29. Степеневі ряди. Інтервал збіжності.
- •30.Ряд Тейлора і Маклорена.
- •31.Роскладання в ряди Макларена
- •33. Інтегрування диференціальних рівнянь за допомогою степеневих рядів.
- •34. Обчислення значених функцій за допомогою степеневих рядів.
- •35. Елементи комбінаторики. Перестановки. Розміщення і сполуки з n елементів по m.
- •36.Випадкові події. Операції над подіями.
- •37.Сумісні, несумісні події. Повна група подій. Протилежні події
- •38.Класичне означення ймовірності. Властивості ймовірностей
- •46. Формула Бейєса.
- •47.Повторні незалежні випробування. Формула Бернуллі.
- •48. Наймовірніше число появи події в незалежних випробуваннях.
- •49. Локальна теорема Муавра-Лапласа.
- •50. Послідовність незалежних випробувань. Формула Пуассона .
- •56.Математичне сподівання одновимірної випадкової величини та його властивості
- •57.Числові характеристики дискретної випадкової величини m(X),d(X), ∂(X) та їх властивості .
- •58. Медіана і мода розподілу
- •60. Біноміальний закон розподілу
- •61. Закон розподілу Пуассона
- •62. Рівномірний закон розподілу
- •63. Показниковий закон розподілу
- •64. Нормальний закон розподілу
- •65. Ймовірність попадання в заданий інтервал нормально розподіленої випадкової величини. Ймовірність її відхилення від математичного сподівання. Правило трьох сигм
- •66.Закон великих чисел Лема і нерівність Чебишева.
- •67. Закон великих чисел. Теорема Чебишева.
- •68. Теорема Бернуллі.
- •69. Теорема Ляпунова.
- •70.Дискретні двовимірні випадкові величини. Закон розподілу. Основні властивості. Закони розподілу компонент.
- •71.Неперервні двовимірні випадкові величини. Функція розподілу та її властивості.
- •72.Щільність сумісного розподілу ймовірностей неперервної двовимірної випадкової величини та її основні властивості. Ймовірність попадання випадкової точки в задану область.
- •73.Щільності розподілу ймовірностей складових двовимірної випадкової величини (безумовні щільності).
- •74.Умовні закони розподілу складових двовимірної випадкової величини (дискретної і неперервної).
- •75.Умовне математичне сподівання дискретної і неперервної двовимірної випадкової величини.
- •76.Залежні і незалежні випадкові величини. Необхідна і достатня умова незалежності випадкових величин.
- •78.Функція дискретної випадкової величини. Закон розподілу функції, числові характеристики.
- •79.Визначення щільності розподілу функції неперервної випадкової величини по щільності розподілу аргументу.
72.Щільність сумісного розподілу ймовірностей неперервної двовимірної випадкової величини та її основні властивості. Ймовірність попадання випадкової точки в задану область.
Щільністю розподілу двовимірної випадкової величини( x;y) назив. границя відношення ймовірності того, що в. в. попаде в прямокутник зі сторонами ∆x і ∆y до площі цього прямокутника, коли площа прямує до 0.
f( x; y) = Lim ∆x>0, Δ y>0 P ( x<X<x +∆x; y < Y<y + ∆y )/ ∆x ∆y.
Виразимо щільність розподілу f( x; y) через похідну. Відомо що:
P ( x<X<x +∆x; y < Y<y + ∆y ) = F (x +∆x; y + ∆y)- F (x; y + ∆y) – F (x +∆x; y) + F (x; y).
Тоді: f ( x) = Lim ∆x>0, Δ y>0 { F (x +∆x; y + ∆y)- F (x; y + ∆y) – F (x +∆x; y) + F (x; y).} / ∆x∆y ;
Lim F (x +∆x; y) - F (x; y)/ ∆x = ðf /ðx;
f( x; y) = ð2x / ðy;
Отже, щільність розподілу двовимірної випадкової величини ( x; y) це друга змішана похідна від функції (x; y)
Властивості f( x; y):
1. f( x; y) = 0;
2. Подвійний інтеграл від щільності розподілу в нескінченних межах = 1
f (x; y) dx dy = 1
3. Ймовірність того що в. в. x попаде в обл. Д буде = інтегралу від щільності розподілу по заданій обл.
P (x; y) € D = f(x; y) dx dy
4. Функція розподілу двовимірної випадкової величини може бути виражена через щільність розподілу:
F (x; y) = P (X<x; Y<y ) = P ( - < X< x; - < Y < y )= f( x; y) dx dy
73.Щільності розподілу ймовірностей складових двовимірної випадкової величини (безумовні щільності).
Випадкова
величина
називається
рівномірно розподіленої на відрізку
,
Якщо її щільність розподілу
ймовірностей
(35.1)
де
-
Число, яке визначається з умови
нормування:
.
(35.2)
Підстановка
(35.1) в (35.2) призводить до рівності, рішення
якого щодо
має
вигляд:
.
Функція
розподілу ймовірностей
рівномірно
розподіленої випадкової величини може
бути знайдена за формулою (33.5), яка
визначає
через
щільність:
(35.3)
На
рис. 35.1 представлені графіки
функцій
і
рівномірно
розподіленої випадкової величини.
Рис.
35.1. Графіки функції і щільності
розподілу
рівномірно
розподіленої випадкової величини.
74.Умовні закони розподілу складових двовимірної випадкової величини (дискретної і неперервної).
Випадок дискретної величини
Розглянемо
дискретну двовимірну випадкову величину
.
Нехай можливі значення складових такі:
Через
позначимо умовну ймовірність того, що
випадкова
величина Х
набуде значення
за умови, що випадкова величина
набула значення
а через
– умовну ймовірність того, що випадкова
величина
набуде значення
за умови, що випадкова величина Х
набула значення
Ймовірності і обчислюємо за формулами:
(2.28)
(2.29)
Умовним
законом розподілу складової Х двовимірної
дискретної випадкової величини
за фіксованого значення складової
називається перелік усіх можливих
значень
випадкової величини Х та відповідних
їм умовних ймовірностей
Умовним
законом розподілу складової
двовимірної дискретної випадкової
величини
за фіксованого значення
називається перелік усіх можливих
значень
випадкової величини
та відповідних
їм умовних ймовірностей
Умовні
закони розподілу складових Х
і
двовимірної дискретної
випадкової величини
записують, відповідно, у вигляді таблиць
2.3, 2.4.
Таблиця 2.3
|
|
|
… |
|
|
|
|
|
… |
|
Таблиця 2.4
|
|
|
… |
|
|
|
|
|
… |
|
Висновок:
знаючи безумовні закони розподілу
складових Х і
та умовний закон розподілу однієї з
них, можна скласти закон розподілу
двовимірної дискретної випадкової
величини
Ймовірності
можливих її значень
обчислюємо за формулами:
Випадок неперервної величини
Нехай
– двовимірна неперервна випадкова
величина і
–
щільність її сумісного розподілу. Як
уже зазначалося, закони розподілу
складових Х
і
визначаються рівностями:
Умовною
щільністю
розподілу ймовірностей складової Х
двовимірної
неперервної величини
за фіксованого значення
називається
відношення щільності
її сумісного розподілу до щільності
складової
(2.30)
Умовною
щільністю розподілу ймовірностей
складової
двовимірної неперервної величини
за фіксованого значення
називається відношення щільності
її сумісного розподілу до щільності
складової Х:
(2.31)
Умовна щільність розподілу ймовірностей складової двовимірної неперервної випадкової величини визначає її умовний закон розподілу.
Звідси маємо висновок: знаючи щільність розподілів складових Х і та умовну щільність розподілу однієї з них, можемо обчислити щільність розподілу двовимірної неперервної випадкової величини за формулами:
