- •1. Визначення ф-ції двох незалежних змінних. Геометричне зображення ф-ції двох змінних.
- •2 Границя і неперервність ф-ції 2-х змінних.
- •3. Частинні прирости та частинні похідні ф-ції декількох незалежних змінних.
- •4. Повний приріст. Повний диференціал ф-ції 2-х незалежних змінних;його застосування в наближених обчисленнях.
- •5.Частинні похідні вищих порядків.
- •6.Похідні за напрямками. Градієнт ф-ї декількох змінних.
- •7.Екстремум ф-ї 2х змінних. Необхідна і достатня умови екстремуму.
- •8.Умовний екстремум ф-ї 2х змінних. Метод множників Лагранжа.
- •9. Найбільше і найменше значення функції 2-ох змінних у замкнутій області)
- •10. Диференціальні рівняння. Основні поняття і означення. Задача Коші.
- •12. Однорідні диф. Р-ня 1-го порядку.
- •13. Лінійні диф. Р-ня 1-го порядку.
- •16. Лінійні однорідні диф.Р-ня 2-го пор.Означення і загальні властивості
- •17.Лінійні однорідні диф. Р-ня 2-го пор. Зі сталими коефіцієнтами
- •18.Неоднорідні лінійні диференціальні рівняння 2-го порядку. Метод варіації довільних сталих.
- •19. Метод невизначених коефіцієнтів для знаходження частинного розв’язку
- •20,Властивості збіжних рядів.
- •21. Необхідна ознака збіжності ряду. Гармонічний ряд.
- •22.Ознаки порівняння збіжності ряду. Приклади
- •23. Ознака Даламбера збіжності ряду.
- •24. Радикальна ознака Коші.Приклади.
- •28.Знакозмінні ряди. Абсолютна і умовна збіжність
- •29. Степеневі ряди. Інтервал збіжності.
- •30.Ряд Тейлора і Маклорена.
- •31.Роскладання в ряди Макларена
- •33. Інтегрування диференціальних рівнянь за допомогою степеневих рядів.
- •34. Обчислення значених функцій за допомогою степеневих рядів.
- •35. Елементи комбінаторики. Перестановки. Розміщення і сполуки з n елементів по m.
- •36.Випадкові події. Операції над подіями.
- •37.Сумісні, несумісні події. Повна група подій. Протилежні події
- •38.Класичне означення ймовірності. Властивості ймовірностей
- •46. Формула Бейєса.
- •47.Повторні незалежні випробування. Формула Бернуллі.
- •48. Наймовірніше число появи події в незалежних випробуваннях.
- •49. Локальна теорема Муавра-Лапласа.
- •50. Послідовність незалежних випробувань. Формула Пуассона .
- •56.Математичне сподівання одновимірної випадкової величини та його властивості
- •57.Числові характеристики дискретної випадкової величини m(X),d(X), ∂(X) та їх властивості .
- •58. Медіана і мода розподілу
- •60. Біноміальний закон розподілу
- •61. Закон розподілу Пуассона
- •62. Рівномірний закон розподілу
- •63. Показниковий закон розподілу
- •64. Нормальний закон розподілу
- •65. Ймовірність попадання в заданий інтервал нормально розподіленої випадкової величини. Ймовірність її відхилення від математичного сподівання. Правило трьох сигм
- •66.Закон великих чисел Лема і нерівність Чебишева.
- •67. Закон великих чисел. Теорема Чебишева.
- •68. Теорема Бернуллі.
- •69. Теорема Ляпунова.
- •70.Дискретні двовимірні випадкові величини. Закон розподілу. Основні властивості. Закони розподілу компонент.
- •71.Неперервні двовимірні випадкові величини. Функція розподілу та її властивості.
- •72.Щільність сумісного розподілу ймовірностей неперервної двовимірної випадкової величини та її основні властивості. Ймовірність попадання випадкової точки в задану область.
- •73.Щільності розподілу ймовірностей складових двовимірної випадкової величини (безумовні щільності).
- •74.Умовні закони розподілу складових двовимірної випадкової величини (дискретної і неперервної).
- •75.Умовне математичне сподівання дискретної і неперервної двовимірної випадкової величини.
- •76.Залежні і незалежні випадкові величини. Необхідна і достатня умова незалежності випадкових величин.
- •78.Функція дискретної випадкової величини. Закон розподілу функції, числові характеристики.
- •79.Визначення щільності розподілу функції неперервної випадкової величини по щільності розподілу аргументу.
62. Рівномірний закон розподілу
Якщо ймовірність потрапляння випадкової величини на інтервал пропорційна до довжини інтервалу і не залежить від розташування інтервалу на осі, то вона має рівномірний закон розподілу. Щільність такого розподілу:
Рівномірний закон розподілу легко моделювати. За допомогою функціональних перетворень із величин, розподілених рівномірно, можна діставати величини з довільним законом розподілу. Числові характеристики розподілу:
63. Показниковий закон розподілу
Щільність розподілу випадкової величини, розподіленої за показниковим законом, задається формулою:
Випадкові величини з таким законом розподілу широко застосовуються в задачах з теорії надійності та теорії масового обслуговування. Числові характеристики:
64. Нормальний закон розподілу
Нормальний
закон розподілу задається щільністю
Параметри
,
які входять до виразу щільності розподілу,
є відповідно математичним сподіванням
та середнім квадратичним відхиленням
випадкової величини. Нормальний закон
розподілу широко застосовується в
математичній статистиці. Для обчислення
ймовірності потрапляння випадкової
величини, розподіленої нормально, на
проміжок використовується функція
Лапласа:
Часто застосовується також формула:
65. Ймовірність попадання в заданий інтервал нормально розподіленої випадкової величини. Ймовірність її відхилення від математичного сподівання. Правило трьох сигм
66.Закон великих чисел Лема і нерівність Чебишева.
Якщо в.в. є результатом масових спостережень, то її особливості в окремому спостереженні практично не впливають на її середній результат. Середній результат масових спостережень над в.в. практично перестає і веде себе як цілком певна величина. Ця властивість назив. властивістю стійкості середнього. Вона визначає фіз. зміст закону великих чисел теорії й-ті.
Математичний зміст закону великих чисел складають ряд теорем, які теоретично дозволяють встановити факт стійкості середнього показника в.в. як результат масових спостережень.
Різні форми закону великих чисел дають можливість не лише науковий прогноз розвитку наукових явищ, але й оцінити точність їх прогнозів.
Нерівність Чебишева
Якщо
х – в.в. з математичним сподіванням
М(х)=а і дисперсією Д(х), то ймовірність
того, що значення в.в. відхиляється від
математичного сподівання абсолютній
величині не менше ніж на досить мале
число Е>0,
буде не більше величини
,тобто
М(х)=а, (х-а)2 – в.в., яка не приймає від’ємних значень.
Для
оцінки й-ті виконується нерівність
,
67. Закон великих чисел. Теорема Чебишева.
Якщо
Х1,
Х2,…,Хn
попарно незалежні в.в. причому дисперсії
їх рівномірно обмежені (Д(Хі)≤С), то яким
би малим не було додатне число Е , Е>0
(Е
)
справедливе наступне співвідношення
{
До
в.в.
застосовується
нерівність Чебишева
,
при Д(х)=
,
то
Теорема. Нехай х – в.в., можливі значення якої невід’ємні, А – const ( А>0), тоді й-ть того, що в.в. х прийме значення не менше х буде не більше дробу чисельник якого е математичне сподівання М(х), а значення А.
Теорема Чебишева для окремого випадку.
Якщо
в результаті n
– спостережень,
де n
досить велике число одержані в.в. Х1,
Х2,…,
Хn
попарно
незалежні з одним і тим же математичним
сподіванням
M(X1)=M(X2)=…=M(Xn)=a
і
рівномірно обмежені дисперсіями Д(Хі)
С,
то середнє арифметичне значення величин,
що спостерігаються збігаються по й-ті
до числа А, тобто
,
Із теореми Чебишева випливає, що при досить великому n середнє арифметичне значення в.в., що спостерігається в окремому має властивості стійкості, тобто на практиці може бути замінене математичним сподіванням в.в.
