- •1. Визначення ф-ції двох незалежних змінних. Геометричне зображення ф-ції двох змінних.
- •2 Границя і неперервність ф-ції 2-х змінних.
- •3. Частинні прирости та частинні похідні ф-ції декількох незалежних змінних.
- •4. Повний приріст. Повний диференціал ф-ції 2-х незалежних змінних;його застосування в наближених обчисленнях.
- •5.Частинні похідні вищих порядків.
- •6.Похідні за напрямками. Градієнт ф-ї декількох змінних.
- •7.Екстремум ф-ї 2х змінних. Необхідна і достатня умови екстремуму.
- •8.Умовний екстремум ф-ї 2х змінних. Метод множників Лагранжа.
- •9. Найбільше і найменше значення функції 2-ох змінних у замкнутій області)
- •10. Диференціальні рівняння. Основні поняття і означення. Задача Коші.
- •12. Однорідні диф. Р-ня 1-го порядку.
- •13. Лінійні диф. Р-ня 1-го порядку.
- •16. Лінійні однорідні диф.Р-ня 2-го пор.Означення і загальні властивості
- •17.Лінійні однорідні диф. Р-ня 2-го пор. Зі сталими коефіцієнтами
- •18.Неоднорідні лінійні диференціальні рівняння 2-го порядку. Метод варіації довільних сталих.
- •19. Метод невизначених коефіцієнтів для знаходження частинного розв’язку
- •20,Властивості збіжних рядів.
- •21. Необхідна ознака збіжності ряду. Гармонічний ряд.
- •22.Ознаки порівняння збіжності ряду. Приклади
- •23. Ознака Даламбера збіжності ряду.
- •24. Радикальна ознака Коші.Приклади.
- •28.Знакозмінні ряди. Абсолютна і умовна збіжність
- •29. Степеневі ряди. Інтервал збіжності.
- •30.Ряд Тейлора і Маклорена.
- •31.Роскладання в ряди Макларена
- •33. Інтегрування диференціальних рівнянь за допомогою степеневих рядів.
- •34. Обчислення значених функцій за допомогою степеневих рядів.
- •35. Елементи комбінаторики. Перестановки. Розміщення і сполуки з n елементів по m.
- •36.Випадкові події. Операції над подіями.
- •37.Сумісні, несумісні події. Повна група подій. Протилежні події
- •38.Класичне означення ймовірності. Властивості ймовірностей
- •46. Формула Бейєса.
- •47.Повторні незалежні випробування. Формула Бернуллі.
- •48. Наймовірніше число появи події в незалежних випробуваннях.
- •49. Локальна теорема Муавра-Лапласа.
- •50. Послідовність незалежних випробувань. Формула Пуассона .
- •56.Математичне сподівання одновимірної випадкової величини та його властивості
- •57.Числові характеристики дискретної випадкової величини m(X),d(X), ∂(X) та їх властивості .
- •58. Медіана і мода розподілу
- •60. Біноміальний закон розподілу
- •61. Закон розподілу Пуассона
- •62. Рівномірний закон розподілу
- •63. Показниковий закон розподілу
- •64. Нормальний закон розподілу
- •65. Ймовірність попадання в заданий інтервал нормально розподіленої випадкової величини. Ймовірність її відхилення від математичного сподівання. Правило трьох сигм
- •66.Закон великих чисел Лема і нерівність Чебишева.
- •67. Закон великих чисел. Теорема Чебишева.
- •68. Теорема Бернуллі.
- •69. Теорема Ляпунова.
- •70.Дискретні двовимірні випадкові величини. Закон розподілу. Основні властивості. Закони розподілу компонент.
- •71.Неперервні двовимірні випадкові величини. Функція розподілу та її властивості.
- •72.Щільність сумісного розподілу ймовірностей неперервної двовимірної випадкової величини та її основні властивості. Ймовірність попадання випадкової точки в задану область.
- •73.Щільності розподілу ймовірностей складових двовимірної випадкової величини (безумовні щільності).
- •74.Умовні закони розподілу складових двовимірної випадкової величини (дискретної і неперервної).
- •75.Умовне математичне сподівання дискретної і неперервної двовимірної випадкової величини.
- •76.Залежні і незалежні випадкові величини. Необхідна і достатня умова незалежності випадкових величин.
- •78.Функція дискретної випадкової величини. Закон розподілу функції, числові характеристики.
- •79.Визначення щільності розподілу функції неперервної випадкової величини по щільності розподілу аргументу.
58. Медіана і мода розподілу
Модою
н.в.в наз таке її знач, при якому щільність
розподілу має максимум. Мода – це абсциса
точки максимума кривої розподілу.
Розподіли бувають двом-, багато-,
антимодальні. Медіаною в.в х наз таке
її знач, для якої справедлива рівність
P(x<me)
= P(x>me)
= ½.
Для н.в.в медіану можна знайти з рівності
F(me)
= ½.
;
;
.
Медіана – це абсциса точки, в якій площа
обмежена кривою розподілу ділиться
пополам. 59.Початкові
і центральні моменти розподілу.
Коефіцієнти асиметрії й ексцесу
Початковим
моментом νк
порядку
к .в.в х наз мат сподів вел Хк,
тобто νк
=
М(хк).
Для н.в.в
.
Центральним моментом µк
порядка
к в.в х наз мат сподів центрованої в.в
в степені К, тобто
.
Для н.в.в
.
µк
і νк
пов’язані
між собою певними співвідношеннями:
µ1=0;
µ2=ν3-3ν1ν2
+
2ν31;
µ3=
ν3-3ν1ν2
+ 2ν13;
µ4=
ν4-
4ν3ν1
+ 6ν12ν2-3ν14.
Асиметрією теоретичного розподілу нах
відношення центрального моменту 3-го
порядку до кубу середнього квадратичного
відхилення
.
Асиметрія показує чи симетричний
розподіл відносно центра розподілу
(мат сподів). Властивості: 1) якщо розподіл
симетричний відносно мат сподів, то
As=0;
2) якщо As>0,
то довша частина кривої розподілу розташ
справа від мат сподів; 3) якщо As<0,
то довша частина кривої розподілу розташ
зліва від мат сподів. Ексцес в.в х
,
де μ4
– центральний момент 4-го порядку; σ4
– сер квадр відхил. Криві більш гостро
вершинні в порівнянні з нормальною
кривою мають Ex>0,
а криві більш плосковерш мають Ex<0.
початкові моменти m-го порядку
Центральні моменти m–го порядку
Коефіцієнт асиметрії
Ексцес
60. Біноміальний закон розподілу
Імовірності
в цьому законі визначаються за формулою
m
= 0,1,2, …, n.
Закон справджується для схеми незалежних
повторних випробувань, у кожному з яких
подія А
настає з імовірністю р.
Частота настання події А
має біноміальний закон розподілу.
Числові характеристики розподілу:
61. Закон розподілу Пуассона
Дискретна
випадкова величина має розподіл Пуассона,
якщо вона набуває зліченної множини
значень
з імовірностями
Цей розподіл описує кількість подій,
які настають в однакові проміжки часу
за умови, що ці події відбуваються
незалежно одна від одної зі сталою
інтенсивністю. Розподіл Пуассона
розглядається як статистична модель
для кількості альфа-частинок, що їх
випромінює радіоактивне джерело за
певний проміжок часу; кількості викликів,
які надходять на телефонну станцію за
певний період доби; кількості вимог
щодо виплати страхових сум за рік;
кількості дефектів на однакових пробах
речовини і т. ін. Розподіл
застосовується в задачах статистичного
контролю якості, у теорії надійності,
теорії масового обслуговування.
Математичне сподівання і дисперсія в
цьому розподілі однакові і дорівнюють
а.
Для цього розподілу складено таблиці
щодо різних значень
(0,1 – 20). У таблицях для відповідних
значень а
наведено ймовірності
Якщо
у схемі незалежних повторних випробувань
n
велике і р
або 1 – р
прямують до нуля, то біноміальний
розподіл апроксимується розподілом
Пуассона, коли
