
- •1. Визначення ф-ції двох незалежних змінних. Геометричне зображення ф-ції двох змінних.
- •2 Границя і неперервність ф-ції 2-х змінних.
- •3. Частинні прирости та частинні похідні ф-ції декількох незалежних змінних.
- •4. Повний приріст. Повний диференціал ф-ції 2-х незалежних змінних;його застосування в наближених обчисленнях.
- •5.Частинні похідні вищих порядків.
- •6.Похідні за напрямками. Градієнт ф-ї декількох змінних.
- •7.Екстремум ф-ї 2х змінних. Необхідна і достатня умови екстремуму.
- •8.Умовний екстремум ф-ї 2х змінних. Метод множників Лагранжа.
- •9. Найбільше і найменше значення функції 2-ох змінних у замкнутій області)
- •10. Диференціальні рівняння. Основні поняття і означення. Задача Коші.
- •12. Однорідні диф. Р-ня 1-го порядку.
- •13. Лінійні диф. Р-ня 1-го порядку.
- •16. Лінійні однорідні диф.Р-ня 2-го пор.Означення і загальні властивості
- •17.Лінійні однорідні диф. Р-ня 2-го пор. Зі сталими коефіцієнтами
- •18.Неоднорідні лінійні диференціальні рівняння 2-го порядку. Метод варіації довільних сталих.
- •19. Метод невизначених коефіцієнтів для знаходження частинного розв’язку
- •20,Властивості збіжних рядів.
- •21. Необхідна ознака збіжності ряду. Гармонічний ряд.
- •22.Ознаки порівняння збіжності ряду. Приклади
- •23. Ознака Даламбера збіжності ряду.
- •24. Радикальна ознака Коші.Приклади.
- •28.Знакозмінні ряди. Абсолютна і умовна збіжність
- •29. Степеневі ряди. Інтервал збіжності.
- •30.Ряд Тейлора і Маклорена.
- •31.Роскладання в ряди Макларена
- •33. Інтегрування диференціальних рівнянь за допомогою степеневих рядів.
- •34. Обчислення значених функцій за допомогою степеневих рядів.
- •35. Елементи комбінаторики. Перестановки. Розміщення і сполуки з n елементів по m.
- •36.Випадкові події. Операції над подіями.
- •37.Сумісні, несумісні події. Повна група подій. Протилежні події
- •38.Класичне означення ймовірності. Властивості ймовірностей
- •46. Формула Бейєса.
- •47.Повторні незалежні випробування. Формула Бернуллі.
- •48. Наймовірніше число появи події в незалежних випробуваннях.
- •49. Локальна теорема Муавра-Лапласа.
- •50. Послідовність незалежних випробувань. Формула Пуассона .
- •56.Математичне сподівання одновимірної випадкової величини та його властивості
- •57.Числові характеристики дискретної випадкової величини m(X),d(X), ∂(X) та їх властивості .
- •58. Медіана і мода розподілу
- •60. Біноміальний закон розподілу
- •61. Закон розподілу Пуассона
- •62. Рівномірний закон розподілу
- •63. Показниковий закон розподілу
- •64. Нормальний закон розподілу
- •65. Ймовірність попадання в заданий інтервал нормально розподіленої випадкової величини. Ймовірність її відхилення від математичного сподівання. Правило трьох сигм
- •66.Закон великих чисел Лема і нерівність Чебишева.
- •67. Закон великих чисел. Теорема Чебишева.
- •68. Теорема Бернуллі.
- •69. Теорема Ляпунова.
- •70.Дискретні двовимірні випадкові величини. Закон розподілу. Основні властивості. Закони розподілу компонент.
- •71.Неперервні двовимірні випадкові величини. Функція розподілу та її властивості.
- •72.Щільність сумісного розподілу ймовірностей неперервної двовимірної випадкової величини та її основні властивості. Ймовірність попадання випадкової точки в задану область.
- •73.Щільності розподілу ймовірностей складових двовимірної випадкової величини (безумовні щільності).
- •74.Умовні закони розподілу складових двовимірної випадкової величини (дискретної і неперервної).
- •75.Умовне математичне сподівання дискретної і неперервної двовимірної випадкової величини.
- •76.Залежні і незалежні випадкові величини. Необхідна і достатня умова незалежності випадкових величин.
- •78.Функція дискретної випадкової величини. Закон розподілу функції, числові характеристики.
- •79.Визначення щільності розподілу функції неперервної випадкової величини по щільності розподілу аргументу.
50. Послідовність незалежних випробувань. Формула Пуассона .
Нехай проводяться n випробувань, у кожному з яких подія А може як відбутись, так і не відбутись. Якщо ця ймовірність у кожному випробуванні не залежить від того, відбулась вона в інших випробуваннях чи ні, то такі випробування називаються незалежними щодо події А. Згідно з означенням випробування також незалежні, якщо в кожному з них імовірність настання події А однакова, тобто дорівнює тому самому числу. Імовірність того, що подія А відбудеться в кожному з незалежних випробувань, позначають а ймовірність настання протилежної події
Формула
Пуассона .
Точність асимптотичних формул для великих значень n- числа повторних незалежних експериментів за схемою Бернуллі – знижується з наближенням p- до нуля .Тому при n → R,
p- 0 за умови np=a=const імовірність появи випадкової події m раз
(0<=m <=n),обчислюється за такою асимптотичною формулою:
Якщо
в кожному з n незалежних повторних
випробувань
,
а n велике, то
53-54. Поняття випадкової величини.Дискретні і неперервні в.в. Закон розподілу. Функція розподілу в.в.Ймовірність попадання в.в. в заданий проміжок.
Одним із основних понять теорії імовірності є поняття випадкової величини.
В.в.- це величина ,яка врезультаті випробування приймає певні випадкові значення .Це значення наперед не відоме , і залежить від різних факторів , які наперед не можно врахувати .В.В. позначаються великими буквами X, Y ,Z , а їх значення малими буквами x1 ,x ,2 x3 ,… xn , y1 ,y2, y3, …,yn, z1,z2,z3,…,zn. Розрізняють 2 види в.в.дискретні і неперервні.
Дискретні в.в. назив. в.в. , яка може приймати счісленну скінченну або нескінченну множину значень з певними імовірностями . Неперервною в.в. назив в.в. , яка приймає всі значення з деякого скінченного або нескінченного інтервалу. До неперервних в.в. можно віднести помилки обчислень , температуру тіла людини та ін.
Задати Д.в.в. можно задопомогою таблиці
X x1 x2 x3 … xn
P p1 p2 p3 …. pn
Перший рядок містить можливі значення в.в. , а в другому рядку імовірності.
Законом розподілу імовірностей Д.в.в. назив перелік її можливих значень відповідних їм імовірностей .
Д.в.в. можно зобразити графічно .Д.в.в можно задати аналітично задопомогою функції розподілу .Функцією розподілу або інтегральною функ. Назив.функцію F(x), яка визначає для кожного значення Х ймовірність того , випадкова величина прийме значення менше Х , тобто F(x) =P(X<x).Якщо х – фіксована точка , Х-в.в., то F(x)- характерезує ймовірність попадання випадкової точки в проміжок лівіше точки х.
Властивості F(x):
1.Значення функ.розподілу належить відрізку [ 0 ,1 ] .дана властивість випливає з визначення функції розподілу як імовірності F(x) =P(X<x) .А за власт. Імовірність 0< рівнеP<рівне 1
2.Фун. F(x)є неперервною функцією , тобто F(x2) >рівнеF(х1)
Імовірність того, що в.в. Х прийме значення з інтервалу ( λ,β)= приросту функції розподілу на цьому інтервалі P(< рівне x<рівне β)=F(β)-F()
Імовірність того ,що неперервна в.в. х прийме одне певне значення =0 .
Функ. F(x)є неперевною функцією тоді всилу неперервності і різниця є неперервною функ.Якщо можливі значення в.в. належать інтервалу(,β)
F(x)=0 при x<
F(x) =1 при x>β.
Графік функ. розподілу для дискретної в.в. мають ступенчатий вигляд .
54-55. Неперервна випадкова величина .Функція розподілу і щільність розподілу Н.в.в., їх властивості .Ймовірність попадання в.в. в заданий інтервал.
Неперервною в.в. назив в.в. , яка приймає всі значення з деякого скінченного або нескінченного інтервалу. До неперервних в.в. можно віднести помилки обчислень , температуру тіла людини та ін.
Н.в.в. можно задати 2-ма способами :
1) функцією розподілу F(x)
2)щільністю розподілу імовірностей f(x)
Нехай ч- неперервно в.в. , що задана функ.розподілу .Ф f(x)- неперервна і диф. Розглянемо дуже малий проміжок (x ,∆x),∆x>0 ы зн. P(x<x<x+∆x).Відомо ,що P(<x<) =F()- F(). P(x < x<x+∆x)=F(x +∆x) –F(x) Розглянемо lim∆x→0 P (x< x <x+∆x)/∆x=lim∆x→0F(x+∆x)- F(x ) /∆x=lim∆x→0∆F(x)/∆x=F’(x) =f(x)
Щільністю розподілу імовірностей Н.в.в. Х назив .функ.F(x)першу похідну від функції розподілу , тобто f(x)=F’(x).Із цього випливає , що функ.розподілуF(x)є первісною для щільності розподілу.Щільністьрозподілу має такі властивості :
щільністьрозподілу невід’ємна функція
Невласний інтеграл від щільності розподілу в межах (- ∞ ,+∞) = 1 , тобто -∞∞∫ f(x)dx=1
Імовірність того,що Н.в.в. Х прийме значення , що належить інтервалу [a,b]дорівнює визначеному інтервалу від щільності розподілу взятого в межах [a,b].
Доведення Відомо ,що P(a<x<b)=F(b)-F(a)=F(x)/ab =ab∫f(x)dx
Таким чином , імовірність попадання P(a<x<b)= ab∫f(x)dx. Знаходження функції розподілу по вівдомій щільності розподілу задача набагато складніша чим знаходження щільності розподілу за функцією розподілу.Щільність розпод.імов.є диферен. Функ.розподілу f(x)=F’(x),а функція розподілу є інтегральною функцією F(x) = -∞ x∫ f(x)dx
Дійсно , за означенням F(x)=P(x<x)=P(-∞<x<x)= -∞x∫f(x)dx =F(x); F(x)= -∞x∫f(x)