- •1. Визначення ф-ції двох незалежних змінних. Геометричне зображення ф-ції двох змінних.
- •2 Границя і неперервність ф-ції 2-х змінних.
- •3. Частинні прирости та частинні похідні ф-ції декількох незалежних змінних.
- •4. Повний приріст. Повний диференціал ф-ції 2-х незалежних змінних;його застосування в наближених обчисленнях.
- •5.Частинні похідні вищих порядків.
- •6.Похідні за напрямками. Градієнт ф-ї декількох змінних.
- •7.Екстремум ф-ї 2х змінних. Необхідна і достатня умови екстремуму.
- •8.Умовний екстремум ф-ї 2х змінних. Метод множників Лагранжа.
- •9. Найбільше і найменше значення функції 2-ох змінних у замкнутій області)
- •10. Диференціальні рівняння. Основні поняття і означення. Задача Коші.
- •12. Однорідні диф. Р-ня 1-го порядку.
- •13. Лінійні диф. Р-ня 1-го порядку.
- •16. Лінійні однорідні диф.Р-ня 2-го пор.Означення і загальні властивості
- •17.Лінійні однорідні диф. Р-ня 2-го пор. Зі сталими коефіцієнтами
- •18.Неоднорідні лінійні диференціальні рівняння 2-го порядку. Метод варіації довільних сталих.
- •19. Метод невизначених коефіцієнтів для знаходження частинного розв’язку
- •20,Властивості збіжних рядів.
- •21. Необхідна ознака збіжності ряду. Гармонічний ряд.
- •22.Ознаки порівняння збіжності ряду. Приклади
- •23. Ознака Даламбера збіжності ряду.
- •24. Радикальна ознака Коші.Приклади.
- •28.Знакозмінні ряди. Абсолютна і умовна збіжність
- •29. Степеневі ряди. Інтервал збіжності.
- •30.Ряд Тейлора і Маклорена.
- •31.Роскладання в ряди Макларена
- •33. Інтегрування диференціальних рівнянь за допомогою степеневих рядів.
- •34. Обчислення значених функцій за допомогою степеневих рядів.
- •35. Елементи комбінаторики. Перестановки. Розміщення і сполуки з n елементів по m.
- •36.Випадкові події. Операції над подіями.
- •37.Сумісні, несумісні події. Повна група подій. Протилежні події
- •38.Класичне означення ймовірності. Властивості ймовірностей
- •46. Формула Бейєса.
- •47.Повторні незалежні випробування. Формула Бернуллі.
- •48. Наймовірніше число появи події в незалежних випробуваннях.
- •49. Локальна теорема Муавра-Лапласа.
- •50. Послідовність незалежних випробувань. Формула Пуассона .
- •56.Математичне сподівання одновимірної випадкової величини та його властивості
- •57.Числові характеристики дискретної випадкової величини m(X),d(X), ∂(X) та їх властивості .
- •58. Медіана і мода розподілу
- •60. Біноміальний закон розподілу
- •61. Закон розподілу Пуассона
- •62. Рівномірний закон розподілу
- •63. Показниковий закон розподілу
- •64. Нормальний закон розподілу
- •65. Ймовірність попадання в заданий інтервал нормально розподіленої випадкової величини. Ймовірність її відхилення від математичного сподівання. Правило трьох сигм
- •66.Закон великих чисел Лема і нерівність Чебишева.
- •67. Закон великих чисел. Теорема Чебишева.
- •68. Теорема Бернуллі.
- •69. Теорема Ляпунова.
- •70.Дискретні двовимірні випадкові величини. Закон розподілу. Основні властивості. Закони розподілу компонент.
- •71.Неперервні двовимірні випадкові величини. Функція розподілу та її властивості.
- •72.Щільність сумісного розподілу ймовірностей неперервної двовимірної випадкової величини та її основні властивості. Ймовірність попадання випадкової точки в задану область.
- •73.Щільності розподілу ймовірностей складових двовимірної випадкової величини (безумовні щільності).
- •74.Умовні закони розподілу складових двовимірної випадкової величини (дискретної і неперервної).
- •75.Умовне математичне сподівання дискретної і неперервної двовимірної випадкової величини.
- •76.Залежні і незалежні випадкові величини. Необхідна і достатня умова незалежності випадкових величин.
- •78.Функція дискретної випадкової величини. Закон розподілу функції, числові характеристики.
- •79.Визначення щільності розподілу функції неперервної випадкової величини по щільності розподілу аргументу.
37.Сумісні, несумісні події. Повна група подій. Протилежні події
Дві події називаються
несумісними, якщо вони не можуть відбутися
одночасно. Якщо події А та В несумісні,
то
Дві
події
називаються
сумісними, якщо поява однієї з них не
виключає появи іншої.
Повною
групою подій
у
теорії
ймовірності
називається
система
випадкових
подій
така,
що в результаті проведенного
випадкового
експерименту
неодмінно
станеться одне з них.
Хай
є
імовірнісний
простір.
Будь-яке
розбиття
простору
елементарних подій
називається
повною групою подій.
Повна група подій зазвичай використовується в формулі повної ймовірності.
Нехай, проводиться підкидання монети. В результаті цього експерименту обов'язково станеться одна з наступних подій:
:
монета впаде орлом;
:
монета впаде решкою;
Події, які в реальному житті не можуть відбутися, ми не розглядаємо. Наприклад:
:
монета впаде на ребро;
:
монета зависне в повітрі.
Таким
чином, система
є
повною групою подій.
Дві події називаються протилежними (opposite), якщо вони несумісні і складають повну групу.
38.Класичне означення ймовірності. Властивості ймовірностей
Класичний
спосіб означення ймовірності базується
на понятті. Ймовірністю Р(А) наз. відношення
числа m елементарних подій, що сприяють
появі події А, до загального числа n
рівно можливих елементарних подій.
Р(А)=
.
Властивості :1.Ймовірність достовірної події = 1. тобто Р(u)= 1 2.Ймовірність неможливої події = 0. Тобто Р(v)=0 3.Ймовірність випадкової події є додатне число, що знаходиться між 0 і 1.
Геометрична ймовірність
При класичному визначенні ймовірності допускалося, що число елементарних подій є скінченою множиною. Проте на практиці часто зустрічаються випробування, у яких множина можливих наслідків нескінченність. Щоб уникнути недоліків класичного визначення ймовірності з статистичних експериментів з нескінченним числом наслідків вводять поняття геометричної ймовірності.
Нехай
простір елементарних подій
( омега) утворює нескінченну неперервну
сукупність, яку можна зобразити точками
деякої області Q в n вимірному просторі.
А випадкову подію А можна зобразити
точками в області
.
1)
якщо n = 1, то q- відрізок прямої і
2)
якщо n= 2 ,то q -є деяка область і
3)
якщо n =3. то q- деякий об’єм і
,
де Vq- об’єм області q, VQ – об’єм області
q.
39. Статистичне означення ймовірності. Стійкість відносних частот
Відношення
числа дослідів (m) , в яких подія А
з’явилася
до загального числа n проведених дослідів
наз. частотою події А і позначається
W(A) =
.
При необмеженому зростанню n замічено стійкість частоти. Цю величину наз. статистичною ймовірністю. Зазначимо, що т.й. має справу тільки з статистично стійкими експериментами.
40.Геометричне означення ймовірності
.
41.Теорема про ймовірність суми скінченного числа несумісних подій.
42.Теорема додавання ймовірностей сумісних подій.
43.Залежні і незалежні події. Умовна ймовірність. Теореми множення для залежних і незалежних подій.
44.Ймовірність появи хоча б однієї події з декількох незалежних подій.
45.Формула повної ймовірності.
Нехай
подія А може наступити при умові появи
однієї з несумісних подій
які утворюють повну групу подій. Нехай
відомі ймовірності цих подій і умовні
ймовірності.
Необхідно
знайти ймовірність події
.
Теорема
Ймовірність події , яка може наступити лише при умові появи однієї з несумісних подій що утворюють повну групу подій дорівнює сумі добутків з цих подій на відповідному умовну ймовірностей події , тобто
-
Формула повної ймовірності
Доведення
Нехай
подія
може наступити тільки із однією із подій
які
утворюють повну групу подій, тобто
може наступити
Із
малюнка видно, що події
є попарно несумісними, а тому попарно
несумісними будуть і події
.
Застосувавши до кожного доданку останньої рівності теорему множення ймовірностей одержимо:
