
- •1. Визначення ф-ції двох незалежних змінних. Геометричне зображення ф-ції двох змінних.
- •2 Границя і неперервність ф-ції 2-х змінних.
- •3. Частинні прирости та частинні похідні ф-ції декількох незалежних змінних.
- •4. Повний приріст. Повний диференціал ф-ції 2-х незалежних змінних;його застосування в наближених обчисленнях.
- •5.Частинні похідні вищих порядків.
- •6.Похідні за напрямками. Градієнт ф-ї декількох змінних.
- •7.Екстремум ф-ї 2х змінних. Необхідна і достатня умови екстремуму.
- •8.Умовний екстремум ф-ї 2х змінних. Метод множників Лагранжа.
- •9. Найбільше і найменше значення функції 2-ох змінних у замкнутій області)
- •10. Диференціальні рівняння. Основні поняття і означення. Задача Коші.
- •12. Однорідні диф. Р-ня 1-го порядку.
- •13. Лінійні диф. Р-ня 1-го порядку.
- •16. Лінійні однорідні диф.Р-ня 2-го пор.Означення і загальні властивості
- •17.Лінійні однорідні диф. Р-ня 2-го пор. Зі сталими коефіцієнтами
- •18.Неоднорідні лінійні диференціальні рівняння 2-го порядку. Метод варіації довільних сталих.
- •19. Метод невизначених коефіцієнтів для знаходження частинного розв’язку
- •20,Властивості збіжних рядів.
- •21. Необхідна ознака збіжності ряду. Гармонічний ряд.
- •22.Ознаки порівняння збіжності ряду. Приклади
- •23. Ознака Даламбера збіжності ряду.
- •24. Радикальна ознака Коші.Приклади.
- •28.Знакозмінні ряди. Абсолютна і умовна збіжність
- •29. Степеневі ряди. Інтервал збіжності.
- •30.Ряд Тейлора і Маклорена.
- •31.Роскладання в ряди Макларена
- •33. Інтегрування диференціальних рівнянь за допомогою степеневих рядів.
- •34. Обчислення значених функцій за допомогою степеневих рядів.
- •35. Елементи комбінаторики. Перестановки. Розміщення і сполуки з n елементів по m.
- •36.Випадкові події. Операції над подіями.
- •37.Сумісні, несумісні події. Повна група подій. Протилежні події
- •38.Класичне означення ймовірності. Властивості ймовірностей
- •46. Формула Бейєса.
- •47.Повторні незалежні випробування. Формула Бернуллі.
- •48. Наймовірніше число появи події в незалежних випробуваннях.
- •49. Локальна теорема Муавра-Лапласа.
- •50. Послідовність незалежних випробувань. Формула Пуассона .
- •56.Математичне сподівання одновимірної випадкової величини та його властивості
- •57.Числові характеристики дискретної випадкової величини m(X),d(X), ∂(X) та їх властивості .
- •58. Медіана і мода розподілу
- •60. Біноміальний закон розподілу
- •61. Закон розподілу Пуассона
- •62. Рівномірний закон розподілу
- •63. Показниковий закон розподілу
- •64. Нормальний закон розподілу
- •65. Ймовірність попадання в заданий інтервал нормально розподіленої випадкової величини. Ймовірність її відхилення від математичного сподівання. Правило трьох сигм
- •66.Закон великих чисел Лема і нерівність Чебишева.
- •67. Закон великих чисел. Теорема Чебишева.
- •68. Теорема Бернуллі.
- •69. Теорема Ляпунова.
- •70.Дискретні двовимірні випадкові величини. Закон розподілу. Основні властивості. Закони розподілу компонент.
- •71.Неперервні двовимірні випадкові величини. Функція розподілу та її властивості.
- •72.Щільність сумісного розподілу ймовірностей неперервної двовимірної випадкової величини та її основні властивості. Ймовірність попадання випадкової точки в задану область.
- •73.Щільності розподілу ймовірностей складових двовимірної випадкової величини (безумовні щільності).
- •74.Умовні закони розподілу складових двовимірної випадкової величини (дискретної і неперервної).
- •75.Умовне математичне сподівання дискретної і неперервної двовимірної випадкової величини.
- •76.Залежні і незалежні випадкові величини. Необхідна і достатня умова незалежності випадкових величин.
- •78.Функція дискретної випадкової величини. Закон розподілу функції, числові характеристики.
- •79.Визначення щільності розподілу функції неперервної випадкової величини по щільності розподілу аргументу.
1. Визначення ф-ції двох незалежних змінних. Геометричне зображення ф-ції двох змінних.
Змінна величина z наз ф-цією двох змінних x і y якщо для любої пари x,y із області Д по певному правилу чи закону відповідають цілком певні значення z і зак.
Z=f(x,y) z=z(x,y)
Дамо геометричне тлумачення ф-ції двох змінних:
Розглянемо ф-цію z=f(x,y) і прямок. сист. координат в просторі (Графік):
P(x,y) Є XOY
M(x,y,z)
кожна пара x,y геометрично визначає точка P(x,y) на площині XOY ,а значення ф-ції в цій точці є апліката z ,точки M(x,y,z) ,що знаходяться в просторі.
Тоді геометричне місце точки М, це є деяка поверхня, яка взаємнооднозначно проектується в область Д ,що належить площині XOY.
Ця поверхня і є геометричне зображення ф-ції двох змінних.
Ф-цію трьох і більше змінних зобразити графічно не можливо.
2 Границя і неперервність ф-ції 2-х змінних.
Нехай дано точку M(x,y) проведено коло радіуса δ ,з центром в точці М0
Означення:
δ-околом
точки М0
наз сукупність всіх точок M(x
,y
)
,що задовольняють нерівності
δ
таким чином це є множина т. ,що розташована в сер. круга , радіуса – δ.
Нехай
в площині XOY
задано область Д т. M(x
,y
)
Є Д , проведемо коло радіуса δ, візьмемо
в δ-околі т. M(x
,y
)
т. M(x,y),
якщо x→x
,y→y
,то
і т. M(x,y)
→ M(x
,y
)
тобто відстань між двома т. яка виражається
ф-ою
0
Означння:
Постійне число А наз. границею ф-ції
z=f(x,y)
при x→x
,y→y
,якщо
для любого досить малого додатного
числа E>0
існує таке δ(E)>0
досить мале додатне E,що
для всіх т. М, що задовольняють умові
0<MM
<
δ вик. нерівність
<E
A=
lim
f(x,y)
Границя ф-ції двох змінних має ті ж самі властивості,що і границя однієї змінної:
Нмф |
нвф |
0+0+0+...+0=0 |
+++...+=
|
0*0*0*...*0=0 |
+с= /c=0 |
с*0=0 |
*= |
0/0=0 |
*с= (с≠0) |
Означення:
Ф-ція z=f(x,y) наз неперервною в т. (x ,y ) якщо вона визначена в околі цієї т.,а значить і в самій т.існує границя ф-ції і = значенню цієї ф-ції в т. (x ,y ), тобто
lim f(x,y)= lim f(x ,y )
Означення: Ф-ція z=f(x,y) наз неперервною в області Д якщо вона неперервна в кожній точці цієї області, як для ф-цій однієї змінної. Сума,різниця,добуток неперервних ф-цій є ф-ція неперервна, частка неперервних ф-цій є також неперервна ф-ція, якщо границя знаменника не дор. 0, справедлива також теор. про неперервність складної ф-ції.
3. Частинні прирости та частинні похідні ф-ції декількох незалежних змінних.
Нехай дано ф-цію z=f(x,y) зафіксуємо одну із змінних , тобто будемо вважати, що y=const. тоді величина Δz=f(x+Δx,y)-f(x,y) наз частинним приростом ф-ції z по аргументу x. Аналогічно, якщо x=const.
Δz=f(x,y+Δy)-f(x,y)- частинний приріст ф-ції z по аргументу y.
Означення:
Частинною
похідною ф-ції z=f(x,y)
по аргументу x
наз скінченна границя відношення
частинного приросту ф-ції по аргументу
x
до приросту аргументу Δx,
при умові,що Δx
0.
dz/dx=limΔx z/Δx dz/dx=zx
Δx
Аналогічно
частинну похідну ф-ції z
що дор. z=f(x,y)
по аргументу наз скінченна границя
відношення частинного приросту ф-ції
по аргументу y
до приросту аргументу y
,при умові що Δy
.
dz/dy=limΔ
z/Δy
dz/dy=z
Δy
Означеня:
Частинною похідною ф-ції u=u(x
,x
,…,x
)
по аргументу x
наз скінченна границя відношення
частинного приросту ф-ції u
по аргументу x
до приросту аргументу Δx
,
при умові,що Δx
0.
du/dx
=limΔ
u/Δx
Δx
Тобто із означення похідних випливає,що всі правила знах. Похідної зберігаються,але слід пам”ятати,що в процесі знаходження частинних похідних одна із змінних вважається змінною,та по якій знаходять частинну похідну,а решта змінних вважають аргументами.