- •2)Розуміння культури в первісну добу
- •3)Розуміння культури в добу Стародавнього Сходу
- •6)Просвітницька концепція культури.
- •8)Еволюційна культурологічна концепція.
- •9)Концепція циклічного розвитку культури.
- •11)Функціональна концепція культури
- •12)Символічна концепція культури
- •13)Структура культури(Матеріальна і духовна)
- •15)Матеріальна культура(поняття та структура)
- •16)Функції культури.
- •17)Закономірності розвитку культури(суспільство-культура:взаємна детермінація; відносність системи культурних цінностей; ментальна специфіка)
- •19)Трипільська культура
- •20)Релігійна реформа Володимира.
- •21)Дохристиянська культура Київської Русі
- •22)Вплив християнства на культуру Київської Русі
- •23)Література,освіта та наука на Київській Русі.
- •24)Культура Галицько-Волинської Русі
- •25 Ранній гуманізм в Україні
- •26. Діяльність культурно-освітніх осередків у добу Ренесансу
- •27 Братський рух і полемічна література
- •28 . Архітектура та образотворче мистецтво доби Ренесансу
- •29 Феномен козацької культури
- •30 Діяльність Києво-Могилянської академії
- •31. Г Сковорода та українська культура
- •32.Українське бароко
- •33. Українське барокко архітектурі
- •34,35 Руська трійця та національно-культурне відродження Галичини
- •36. Дворянський (шляхетський) період національно-культурного відродження в Україні, його характерні риси та ознаки
- •37.Народницький період національно-культурного відродження в Україні,його характерні риси та ознаки
- •38.Модерністський період національно-культурного відродження в Україні, його особливості, характерні риси та ознаки
- •40. І.Франка та українська культура
- •41. Леся Українка та українська культура
- •42. РозстрілянеВідродження
- •43. Катастрофа української культури в добу «соцреалізму»
- •44 Діячі української культури в еміграції
- •45"Шістдеся́тники"
- •46.Українська культура 20 ст. Особливості,періодизація та загальна характеристика
16)Функції культури.
Культура як суспільне явище виконує певні функції. Основними є такі: перетворювальна, пізнавальна (гносеологічна), комунікативна, регулятивна, або нормативна, функція емоційного регулювання життєдіяльності людини взаємопов'язані. Але, на думку багатьох культурологів, основною функцією культури є людинотворча функція. Перетворювальна функція. Культура є знаряддям творчої діяльності людей з метою задоволення їхніх різноманітних потреб і потреб суспільства. Ця функція здійснюється людьми за допомогою різних засобів виробництва, наукових досліджень тощо. Пізнавальна, або гносеологічна, функція. Культура, яка концентрує в собі кращий суспільний досвід багатьох поколінь людей, іманентно накопичує знання про світ, таким чином сприяючи його пізнанню і освоєнню. Комунікативна функція. Культура це єдиний механізм передавання суспільного досвіду від одного покоління до другого, від епохи до епохи, від однієї держави до другої. Через це невипадково культуру вважають суспільною пам'яттю людства. Спадкоємність культурної традиції не повинна перериватися, бо це призводить до втрати суспільної пам'яті. Регулятивна, або нормативна, функція. У сфері праці, побуту, між-особових відносин культура так чи інакше впливає на поведінку людей і регулює їх вчинки, дії і навіть вибір матеріальних і духовних цінностей. Регулятивна функція культури спирається на такі нормативні системи, як мораль і право.
Функція емоційного регулювання життєдіяльності людини. Вона знаходить свій вияв у виробленні і застосуванні різноманітних форм емоційного настрою і знімання психологічних напруг, які виникають у процесі розумової та фізичної праці, побутових відносин людей. Засобами емоційного регулювання є співи, танці, ігри, кіно, телебачення тощо.
Ціннісно-орієнтаційна функція. Культура як система цінностей формує в людини певні ціннісні потреби й орієнтації. За рівнем і якостями знань, а також за моральними якостями оцінюють рівень її культури. Моральний та інтелектуальний зміст, як правило, виступає критерієм відповідної оцінки. Людинотворча, або гуманістична, функція. Це основна функція. Культура є способом і засобом саморозвитку індивіда, його матеріального і духовного світу. Вона є мірою "олюднення" самої людини, мірою людяності її ставлення до природи, суспільства, інших людей, до самої себе. Культура є тим виміром людського буття, який відповідає за розвиток людини як людини. Усе, що створене, будь-який предмет цивілізації зберігає в собі здібності і властивості людини, відображує її історичний досвід, потреби, цінності. Саме в процесі предметної діяльності, в історичному процесі соціального життя створюється тіло цивілізації і культури - світ людини, світ її сил, можливостей. Отже, культура невіддільна від людини як соціальної істоти. Те повсякденне розуміння, з яким ми зустрічаємося, говорячи "це - некультурна людина",-невірне з філософської точки зору. Тут правильніше було б сказати, що людина погано вихована або недостатньо освічена. З філософської точки зору людина завжди культурна, тому що вона є соціальна істота, а суспільства без культури не існує. Ступінь же розвиненості культури може бути різним залежно від умов, у яких розвивається людство, від можливостей, які воно має. Таким чином, культура служить мірою розвитку людини.