30 Діяльність Києво-Могилянської академії

Києво-Могилянська академія була першим вищим навчальним закладом, що відповідав запитам і потребам духовного життя українського народу в період радикальних світоглядних і суспільно-політичних змін, народно-визвольної боротьби, формування національної церкви і держави.

Виникненню Києво-Могилянської Академії передував культурно-національний рух, що в умовах посиленого наступу на соціальні і духовні інтереси українців, який чинився правлячим колами Речі Посполитої, швидко набрав характерних особливостей. Свідомі громадяни, світські й духовні, інтелігенція і козацтво об'єдналися до справи захисту духовних та національних інтересів України. Найголовнішим завданням вони вважали виховання громадян, гідних своєї історії і відповідальних за майбутнє вітчизни. Поступово центром духовного життя стає Київ. Ось чому до Києва потягнулись культурно-освітні діячі за різних земель України, особливо з тих, де польсько-католицький гніт ставав нестерпним.

Києво-Могилянська академія довгий час була єдиним вищим загальноосвітнім всестановим навчальним закладом України, Східної Європи, всього православного світу. Заснованна на принципах гуманізму і просвітництва Академія поширювала освіту, знання. Її вихованці відкривали школи, фундували бібліотеки, сприяли розвитку культури, мистецтва, літератури, музики, театру. Академічні наставники і професори свято вірили в те, що освічений розум справляє благотворний вплив на характер і вчинки людини, долю суспільства. Києво-Могилянська академія була заснована на базі Київської братської школи.

Важливим центром освіти і науки в Україні у другій половині 17-18ст. стала Києво- Могилянська колегія яка грамотою Петра 1 у 1701р. дістала статус академії. Академія запозичила досвід братських шкіл і виробила свою систему організації навчання що не поступалась університетам країн західної Європи. Курс навчання  тривав 12 років. У підготовчий клас поступали учні з певним обсягом знань. У трьох молодших класах вивчали латинську , старослов’янську, книжну українську , грецьку мови. В наступних двох середніх класах учні вчилися складати вірші. І опановували теорію ораторського мистецтва. Вища частина навчального процесу складалась з 2 класів – вивчення філософії  та богословя. Вихованці академії володіли знаннями з математики , географії, астрономії, історії. Навколо академії згуртувалися відомі науковці – Гізель , Полоцький … Поважною науковою інституцією була бібліотека академії. Академія також підтримувала тісні контакти з багатьма університетами Європи. Її учні часто продовжували навчання закордоном .На прикінці 18ст . академія стала  занепадати і перетворилась на вищий духовний навчальний заклад для підготовки духовенства.

Унікальною була книгозбірня Киїівської академії, яка формувалась протягом двох віків. Закладена вона була, очевидно, ще в Братський школі. П. Могила передав Колегії всю свою бібліотеку- 2131 вітчизняних і зарубіжних видань. Так склалася традиція дарувати Академії книги. Бібліотека поповнювалась також за рахунок закупок, надходжень від українських друкарень. Там були книги видавництва Росії, України, Білорусії, Амстердама, Гамбурга, Галле та ін. Крім друкованих книг, в бібліотеці зберігались численні рукописи- хроніки, літописи, спогади, щоденники, а також лекції професорів, конспекти студентів, документи минулих віків і поточна документація, значне місце займиали передплптні видання.

Києво-Могилянська академія була всестановим закладом. За статутом Академії, в ній мали право навчатись всі бажаючі. Навчались діти української аристократії, козацької старшини, козаків, міщан, св'ященників і селян. Із започаткуванням Академії уже не в закордонні університети, а до Києва направляли своїх дітей відомі українськї сімї.

Києво-Могилянська академія була першим вищим навчальним закладом і довгий час єдиним для всієї східної Православної Європи.

До вихованців належали гетьмани Іван Мазепа, Пилип Орлик, Павло Полуботок, Іван Скоропадський та Іван Самойлович, Максим Березовський, Григорій Сковорода Михайло Ломоносов.

К._М.академія зібрала найбільшу кількість освічених, найкращих на той час діячі науки та культури: П. Могила, Л. Баранович, Семон Голоцький, викладають Феофан Прокопович, Полоцький, Яворський Галятовський,Горбацький,Калиновський, Тупталенко.