36. Дворянський (шляхетський) період національно-культурного відродження в Україні, його характерні риси та ознаки

Зародки національно-культурного відродження простежуються в останній чверті XVIII ст. у середовищі українського дворянства, яке сформувалося з колишньої козацької старшини і поступово русифікувалося. На Лівобережжі з ініціативи старшини виник широкий рух за вивчення історії козацької України. З-поміж ентузіастів збирання історичної спадщини вирізнялися О.Безбородько, В.Рубан, М.Туманський, О.Мартос та ін. На основі опрацьованих матеріалів і документів з'явилися загальні праці з історії України.У 1846р. вийшов друком історичний анонімний твір "Історія Русі" "Історія Русі" — найвизначніший твір української національно-політичної думки кінця XVIII —початку XX ст. Він подає картину історичного розвитку України від найдавніших часів до другої половини XVIII ст. Багато уваги приділено Коззачині, Хмельниччині, Гетьманщині. Історична концепція твору продовжила традиції козацьких літописів. По суті, це перша політична історія країни.

Важливим чинником, що започаткував наприкінці XVIII ст. процес національного відродження України, було заснування на землях східної України університету в Харкові. В добу дворянського відродження помітно зросло зацікавлення німецькою класичною філософією. Одним із перших українських вчених, які познайомилися з творами І.Канта, був П.Лодій. Філософськими проблемами захоплювлися також М.Полетика. та М.Максимович. Національне відродження в літературі пов'язане з творчістю І.Котляревського, Г.Квітки-Основ'яненка, Є.Гребінки, М.Костомарова, М.Шашкевича, Т.Шевченка та ін. Саме вони визнали українську мову першорядним чинником розвитку української національної культури. Важливим чинником національно-культурного відродження стала поява видань, а також публікація наукових праць.  Пізніше в Харкові з'явилися видання у формі альманахів і збірників: "Украинский альманах", "Утренняя звезда" та інші. Всі періодичні видання в Україні виходили російською мовою. Паростки національно-культурного відродження у дворянський період з'явилися також на ниві архітектури, образотворчого мистецтва і музичної культури. В архітектурних спорудах панівні позиції посідав класичний стиль. На початку XIX ст. його замінив новий стильовий напрям — ампір. З поміж видатних українських архітекторів того часу вирізнялися А.Меленський, П.Ярославський. Національне церковне будівництво в Україні на початку XIX ст. тимчасово припинилося. На першу половину XIX ст. припадає зародження української національної музики. Виходять у світ перші збірки народних пісень — "Українські мелодії" М.Маркевича, "Пісні польські й руські галицького народу" В.За-леського, " та інші. Все це засвідчує, що ідеї національного відродження проникали в усі сфери духовної культури українського народу

37.Народницький період національно-культурного відродження в Україні,його характерні риси та ознаки

Народницький період(1840-1880) знаменитий тим, що в інтелігенції викристалізувалась концепція про Україну,як «етнічну національність». Гасло періоду - «повернутись лицем до народу». Характерні риси періоду:1.керівництво національним рухом переходить до нової інтелігенції;2.центрами національно відродження стають Кирило-Мефодіївське братство,Харківський і Київський університети;3.провідна роль у процесі відродження в Україні належить Т.Шевченкові. Народницьку добу можна поділити на 2 періоди:1.романтичний-діяльність кир.-мефод. Брат.(50рр) та позитивістський – діяльність членів старої громади(60-80рр). Здобутки народницького періоду:1)заснування Південно-західного відділу Російського географічного товариства у Києві(1873р.),що проводило дослідження в галузі укр.мови, історії,етнографії,фольклору. 2)після придушення польського повстання 1830-1831 на Правобережжі центр антикріпосницького руху переходить у Київ. Тут навколо Київького університету згуртувалось М.Костомаров,П.Куліш,В.Білозерський, П.Маркевич та ін. В грудні 1845 Гулак і Костомаров заснували таємну організацію Кир.-Мефод.брат.,до якого пізніше увійшов Т.Шевченко.Програмний документ братства-«Книга буття укр.народу»:всі слов янські народи мають право вільно розвивати свою культуру,повині утворити слов янську федерацію, подібно на те,що є у США, Центром мав стати Київ.Товар. проіснувало 14 місяців.3)після закриття братства центр руху перемістився у Петербург,де перебували всі кир.-мефодіївці.Тут була відкрита друкарня(допомогли Тарновський і Галаган),яка друкувала твори І. Котлярев.,Шевченка,Куліша.У 1861-1862 видався українською мовою щомісячний журнал «Основа»(ред.Білозерський),в якому Костомаров виклав концепцію про «дві руські народності».4)створений рух хлопоманів. Керівник-В.Антонович.Мета-ліквідація царизму,встановлення демократичної республіки.5)на поч. 60-х виникають громади.Перша створена у Києві під керівн. В.Антоновича.Згодом вони виникають у Харкові,Полтаві,Одесі,Чернігові.Активні учасники: М.Зібер, М.Драгоманов, П.Житецький, П.Чубинський, М.Старицький, Т.Рильський, Ф.Вовк, М.Лисенко, О.Кониський. . Їх об’єднувала віра в досягнення національного самовизначення.Вели українознавчі дослідження й займались вивченням та пропагандою історії та етнографії України, складанням україно-російського словника,створювали недільні школи.Валуєвський циркуляр та Емський указ заборонили будь-яку народн. д-сть.,70 рр. – нове відродження громадівського руху.6)драгоманов обстоює ідею нац. автономії.невдовзі емігрує до Женеви,де видав альманах «Громада».7)Література: «Історія Малоросии» Маркевича,дослідження Костомарова(«Б.Хмельницький», «Руїна»),П.Куліш(«Записки о южной Руси»);О.Потебня «Думка і мова»,мовознавчі праці-Житецький,Кримський.8)Театр:п єса «Назар Стодоля»Шевченка, «Запорожець за Дунаєм»С.Гулак-Артемовський.У 1882р-створено професійний театр при участі Кропивницького. 9)Архітектура: Володимирський собор м.Київ (Беретті,Ніколаєв),оперний театр (В.Шретер). 9)Скульптура: «Скіф» Л.Позен, пам ятник Б.Хмельницькому (Микешин).10)Композитори-Лисенко «Різдвяна ніч»,Людкевич,Леонтович. 11)Обр.мист.- Васильківський «Козача Левада»;12)музика-Сокальський(опера «Мазепа»),Аркас-опера «Катерина»