Необхідне зусилля пружини

Визначимо необхідне осьове зусилля пружини (при найбільшій її деформації):

.

(3.23)

Знаючи деформацію пружини, яка дорівнює висоті кулачка , та задавшись попереднім її натягом, можна визначити жорсткість пружини. Середнє зусилля пружини повинно створити таке прискорення ведучої півмуфти, яке забезпечить входження кулачків у повне зачеплення за час, що відповідає; повороту ведучої півмуфти на кут .

Приймемо зусилля попереднього натягу пружини:

.

(3.24)

Білет 5

1. Підйомники та їх класифікація

Підйомники служать для підняття і утримання автомобіля на необхідній висоті при його ТО і ремонті.

Підйомники класифікуються: за способом установки – на стаціонарні і пересувні; за місцем розташування – на наземні і канавні; за типом механізму підйому – на механічні і гідравлічні; за родом привода – на ручні і електричні; за кількістю стійок – на одностійкові, двостійкові, тристійкові і багатостійкові.

Повна класифікація підйомників наведена на рис. 1.29.

Класифікація підйомників Рис. 1.29

Для обслуговування легкових автомобілів на станціях ТО, в основному, використовуються наземні підйомники вантажопідйомністю 2 т. До таких підйомників відносяться: одно плунжерні електрогідравлічні П-138 і П-138Г; двоплунжерний електрогідравлічний П-143; двостійкові з електромеханічним приводом П-133, П-145, СЕ-205 (Угорщина) та SDS-2,5 (Польща); чотиристійкові з електромеханічним приводом SDO-2 (Польща), з електрогідравлічним приводом П-137, К-035 фірми “KONI” (Голландія) і ін. До канавних підйомників відносяться такі моделі: П-113, DKP-1 (Польща).

Для обслуговування вантажних автомобілів та автобусів використовуються електромеханічні підйомники з пересувними стійками П-238, П-252 та електрогідравлічний підйомник П-151 вантажопідйомністю 12,5 т.

2. Розрахунок колодкових гальм

Визначимо необхідний гальмівний момент, який дорівнює крутному моменту від сили тяжіння вантажу, що піднімається, зведений до валу двигуна з врахуванням коефіцієнту запасу гальма (рис. 1.18, а):

.

(1.25)

Коефіцієнт запасу гальмування вибирають залежно від режиму роботи та класифікації механізму, .

Колодкові гальма а) б) а – з електромагнітом; б – з електрогідроштовхачем Рис. 1.18

Діаметр гальмівного шківа в мм визначається в залежності від гальмівного моменту

,

(1.26)

де – допустимий питомий тиск між фрикційною накладкою і гальмівним шківом, ;

– коефіцієнт тертя між фрикційною накладкою та гальмівним шківом, .

Розрахунковий діаметр заокруглюють до стандартного значення.

Визначимо силу тертя між колодкою та гальмівним шківом (для двоколодкового гальма) із відношення:

.

(1.27)

Сила натискання колодки на шків

.

(1.28)

Визначимо необхідну силу на кінці важіля із умови рівноваги моментів:

,

(1.29)

де і – розміри плеч важіля, наближено приймаються:

;

.

Знайдемо потрібні розміри колодок (рис. 1.18, б).

Висота колодки , що відповідає куту обхвату колодкою гальмівного шківа .

Ширина колодки:

.

(1.30)

Для колодкового гальма з електромагнітом типу МО (рис. 1.18, а) визначимо необхідний момент електромагніту, Нм

.

(1.31)

де – радіальний зазор між колодкою і шківом, ;

– ККД важільної системи, ;

– кут повороту якоря електромагніту в рад., .

Затим із каталогу вибирається електромагніт типу МО та його розміри і параметри:

табличний момент ;

плече штока ;

момент сили від маси якоря ;

кут повороту .

Потрібна розрахункова сила основної замикаючої пружини , буде:

,

(1.32)

де – сила допоміжної пружини, .

Для колодкового гальма з електрогідроштовхачем (рис. 1.18, б) визначимо силу замикаючої пружини

,

(1.33)

де і – плечі, ; .

Необхідна тягова сила на штоці електрогідроштовхача при розмиканні колодок буде:

,

(1.34)

де – плече електрогідроштовхача.