14.Банкнота і її відмінність від векселя та казначейських білетів

Банкнота-вексель на банкіра. Банкноти випускаються центральним емісійним банком. Відмінності від векселя:

Банкнота як вексель на банкіра користувалась у комерсантів більшою довірою, ніж вексель, тому що банки були більш плато­спроможні, ніж окремий векселедавець. Поширенню банкнот сприяло й те, що банкноти забезпечувалися золотом та іншими активами банку і вільно обмінювалися на золото за першою ви­могою пред'явника.

Виникнувши як вексель на банкіра і виступаючи такою ж фо­рмою кредитних грошей, як і комерційний вексель, банкнота, од­нак, відрізняється від векселя. Різниця між ними така:

— На відміну від векселя, поява якого на світ була пов'язана з конкретною угодою, банкнота, як правило, такого зв'язку не мала. Вона виникла у зв'язку з заставою векселів і тому відбива­ла своєю появою певну сукупність товарних угод.

—Якщо вексель був терміновим борговим зобов'язанням, то банкнота — безстроковим борговим зобов'язанням і тому набу­вала властивостей загальної обмінюваності.

—Як правило, банкноти випускалися купюрами різної варто­сті, а це робило їх більш зручними для обігу порівняно з комер­ційними векселями, суми боргу за якими завжди були пов'язані з розміром угоди і включеної в неї плати за кредит.

Ці особливості сприяли поширенню банкнот і використанню їх як засобу обігу і платежу. Одночасно вони були засобом пере­казу грошового капіталу з однієї країни в іншу. Отже, банкнота вже на початку свого існування виконувала функції грошей, але від паперових грошей банкнота відрізнялась деякими особливос­тями.

По-перше, на відміну від казначейських білетів (паперових грошей, які випускались Міністерством фінансів), банкноти ви­пускались будь-яким комерційним банком.

По-друге, банкноти забезпечувалися золотом та активами ба­нку і вільно обмінювались на золото, а казначейські білети тако­го забезпечення й обміну не мали.

По-третє, на відміну від паперових грошей, що випускались державою і мали примусовий характер обігу, банкнота такого ха­рактеру обігу не мала.

15. Чек і особливості його обігу. Чек в Україні.

Чек - документ, який містить безумовний наказ власника поточного рахунку (чекодавця) банку про виплату вказаної в ньому, грошей певній особі або пред'явникові (чекодержателеві). Власник рахунку, що підписував чек - трасант, банк - трасат.

Чеки діляться на два основних види: а) іменні; б) на пред'яв­ника.Чек на пред'явника не містить указівки на особу, котрій необ­хідно виплатити зазначену в ньому сумуІменний чек відрізняється від чека на пред'явника тим, що в ньому зазначена особа, якій по чеку мають бути виплачені гроші. Цей вид чека може бути як без права передачі, так і з правом йо­го передачі іншим особам. У цьому випадку чек носить назву ордерного. Чек як форма кредитних грошей виникає одночасно в Англії і Голландії на межі XVI—XVII ст., але якщо в Англії він з'яв­ляється у вигляді спеціальних книжок із наказовими бланками, то в Голландії вони набувають форми квитанцій на пред'явника. 1931 р. прийняттям у Женеві «Єдиного закону про чеки».

Переважна більшість європейських країн приєдналася до Же­невської конвенції 1931 p., що означає узгодження їх внутріш­нього чекового законодавства з «Єдиним законом про чеки».

Терміни : 8 днів - в серюдині країни; 20 днів – на одному континенті; 70 днів - на . різних континентах.

За чеком можна одержати готівку, або перерахувати зазначену в ньому суму на свій рахунок, передавши чек на інкасо. Такий чек є відкритим. Однак у процесі руху чека можлива ситуація, під час якої необхідно обмежити спосіб його оплати. Здебільшо­го це виявляється в обмеженні оплати за чеком тільки способом перерахування грошей на рахунок держателя чека. Дана операція обмежує рух чека, оскільки він припускає наявність в одержува­ча платежу рахунка в банку.

Таке обмеження в русі чека перетворює його в закритий. Це можна зробити шляхом напису на лицьовому боці чека слів: «Розрахунковий», «Тільки для розрахунків», «З оплатою на раху­нок» та інших подібних написів. У цьому разі чек називається розрахунковим.

Перетворити чек у закритий можна і за допомогою так звано­го кросування. Кросування (cross- англ. перекреслювати) здійс­нюється перекреслюванням лицьового боку чека двома рівнобі­жними скісними або поперечними лініями.

Кросування може бути загальним і спеціальним.

Чек може бути відкликаний чекодавцем.

У внутрігосподарському обороті чек використовують юридичні та фізичні особи :

розрахункові чеки (для безготівкових розрахунків); грошовий чек (для одержання готівки з рахунку

відкритому у банку). Акцептований чек - має акцепт банку, що гарантує зарахування коштів на рахунок одержувача.

Реквізити чеку : 1) назва, розрахунковий чек; 2)назва власника чекової книжки і його рахунку, фізична особа (ШБ, дані паспорта); 3)назва банка -емітента і його № МФО; 4) ідентифікаційні номери чекодержателя; 5) назва чекодержателя; 6)доручення чекодавця, банку - емітенту сплатити суму; 7) призначення платежу; 8) дата та місце видачі чеку; 9) підпис чекодавця, печатка.

В Україні розрахунки чеками ще не дуже поширені, особливо порівняно із західними країнами, де чек є основною формою безго­тівкових розрахунків. Чеки не отримують поширення у вітчизня­ному гос-му обороті через недостатність коштів на рахун­ках клієнтів і обмежену платоспроможність комерційних банків.