52. Бреттон –Вудська валютна система. Її становлення і причини краху.

Була підписана у 1944 р. Зібравшись на міжнародну конференцію в американському містечку Бреттон-Вудс, 44 країни підписали «Заключний акт». Його підписанню передувала досить довга й гостра дискусія, яка була викликана, головним чином, зіткненням 2 протилежних позицій. Одна була представлена американською стороною, а друга- англійською в особі економіста Кейнса. Свою позицію він виклав у праці «План міжнародного клірингового Союзу», в якій запропонував створити наднаціональний банк, який хотів назвати Міжнародним компенсаційним союзом. Цей союз повинен був:випускати міжнародні гроші- банкори; забезпечувати багатосторонню компенсацію боргів і позик центральних банків.

Основні положення: 1)долар і фунт стерлінгів визнавалися як міжнародний резервний і платіжний засіб;2)для валют установлювався їх курс стосовно до долара;3)установлювався золотовалютний стандарт, який передбачав фіксоване співвідношення долара і золота-35 дол. За тройську унцію(31,1 г. золота);4)було заборонено вільну(приватну) купівлю-продаж золота;5)створювався МВФ, покликаний забезпечити стійкість валютних курсів і сприяти поступовій ліквідації валютних обмежень.

Бреттон-Вудська угода надавала значні переваги для США, долар перетворився на міжнародну валюту. Одним з визначальних моментів була фіксація валютних курсів. Можливість для країн-учасниць обмінювати свою національну валюту на долари за фіксованим курсом і накопичувати резерви в доларах,які центр. банк мав можливість вільно обміняти на золото США,була вигідна країнам-учасникам.Центр. банки європейських країн усе частіше продавали золото на вільному ринку за ринковими цінами і обмінювали виручені долари на золото США за фіксованою ціною 35 дол. За тройську унцію.Для захисту своїх золотих запасів США в 1961р. створили «золотий пул»,до якого увійшли США,Франція,Італія,Великобританія,Швейцарія,Бельгія,Німеччина і Нідерланди.Але це не зупинило процес знецінення долара.Спроба врятувати систему знайшла своє відображення в рішенні МВФ випустити спеціальні засоби запозичення СДР, які мали стати поряд з доларом резервним і платіжним засобом під час міжнародних розрахунків.Та це не допомогло і вже 3 серпня 1971р. президент США Ніколсон оголосив про заборону розміну доларів на золото США,долар був девальвований.Країни-члени Б-В. системи почали вводити плаваючі курси. Це означало крах цієї ситеми.

53. Конвертованість валюти і її види.

Конвертова-ність - надзвичайно важлива, визначальна якісна риса валюти.

Конвертованою валюта стає не стихійно, а забезпечується державою завдяки значним зусиллям, спрямованим на досягнення товарно-грошової збалансованості, розвиток вільних товарних і валютних ринків.Неконвертованими є валюти, які неможливо вільно обміняти на іноземні валюти за ринковим курсом, їх ввіз та вивіз жорстко обмежується. Такими звичайно є валюти слаборозвинутих країн чи країн, які переживають глибоку і хронічну економічну і фінансову кризу. До 1997 р. типово неконвертованою була і національна валюта України - гривня.Конвертованими є валюти, які вільно обмінюються на валюти інших країн, за курсом, що формується у встановленому порядку, і вільно вивозяться і ввозяться через кордон.. Конвертованість валюти можна класифікувати за кількома критеріями:

1. За повнотою конвертації:- повна конвертованіеть;- часткова конвертованіеть.

2. За видами суб'єктів:- зовнішня;- внутрішня.

3. За характером економічних операцій, що обслуговуються конвертованою валютою:

- за поточними операціями;

- за переміщенням капіталу.

Повна конвертованість означає можливість вільного обміну національної валюти на іноземну для всіх категорій власників (юридичних і фізичних осіб, резидентів і нерезидентів) та за всіма видами цілей або операцій (платежі за поточними операціями, платежі за рухом капіталу і переказами).

Найбільшу довіру і найширше застосування мають валюти країн з найвищими економічними потенціалами: долар США, німецька марка, японська єна, англійський фунт стерлінгів, французький франк. Ці валюти не тільки вільно використовуються у міжнародних платежах, а й вільно накопичуються в резервах міжнародної ліквідності, за що вони дістали назву резервних валют. Найавторитетнішою резервною валютою є долар США. Часткова конвертованість валюти означає, що національна валюта обмінюється на іноземну з певними обмеженнями. Наприклад, для одних осіб її обмін дозволений, а для інших - ні, так само для одних видів операцій обмін дозволений, для інших - ні тощо. Якщо конвертація національної валюти дозволена тільки для нерезидентів, то вона називається зовнішньою, а якщо для резидентів - внутрішньою. Якщо конвертація поширюється тільки на платежі за поточними операціями, вона називається поточною, а якщо тільки на платежі за рухом капіталу - капітальною.

Перехід від неконвертованої до конвертованої валюти відбувається через часткову конвертацію, насамперед за поточними операціями. Ця конвертація може бути або зовнішньою, або внутрішньою, або і першою, і другою одночасно. Поточна конвертація для резидентів і нерезидентів дає поштовх до розвитку зовнішньої торгівлі, відкриває шлях для посилення конкуренції між національними й іноземними товаровиробниками, сприяє вирівнюванню національних і світових цін, розширенню споживання за рахунок збільшення імпорту тощо. Після досягнення певних успіхів на цих напрямах зовнішньоекономічної діяльності країна може переходити до більш високого рівня конвертації своєї валюти. По такому шляху розвиває конвертованість своєї валюти Україна.