13. Вексельний обіг в Україні.

У нашій незалежній державі вперше вексель дістав права громадянства з ухваленням Закону України «Про цінні папери та фондову біржу» (1991 p.). Однак рух векселя почався дещо пізніше з прийняттям Кабінетом Міністрів України і Національним банком України Постанови «Про застосування векселів у господарському обороті України» (1992 р.) та розробки на її основі «Положення про переказний і простий вексель» (1992 p.). Подальше правове за­безпечення вексельного права в Україні пов'язано з приєднанням України (1999 р.) до Женевської конвенції щодо векселя, яку було ратифіковано Верховною Радою у 2000 p., а також ухваленням у 2001 р. Закону України «Про обіг векселів в Україні».

В Україні вексель випускається у зв'язку з наданими товара­ми, виконаними роботами або наданими послугами. Винятки становлять векселі Міністерства фінансів, Державного казначей­ства, Національного банку України і комерційних банків.

Введення векселя в Україні відбувається досить важко. Це обумовлено цілою низкою причин. Серед них можна назвати но­визну комерційного розрахунку, відсутність досвіду роботи з ве­кселем, низький рівень культури взаємовідносин суб'єктів гос­подарювання, і, як наслідок, відсутність довіри між партнерами за угодами, важке економічне становище України. Особливе місце у практиці вексельного обігу займають вексе­лі, що використовуються:

—для проведення заліків взаємної заборгованості з подаль­шим її оформленням за допомогою векселя;

—для оформлення операцій із давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах;

—під час увезення в Україну майна у вигляді внеску інозем­ного інвестора в статутний фонд підприємств з іноземними інве­стиціями;

—для оформлення податку на додану вартість під час увезен­ня, пересилання товарів на митну територію України.

Практика вексельного обігу в Україні знає і такий вид вексе­лів, як векселі Пенсійного фонду. Відповідно до Постанови Кабі­нету Міністрів України від 24.01.1998 р. заборгованість підприємств, установ та організацій зі зборів на обов'язкове державне страхування оформляється через вексель. Це дає можливість під­приємству уникнути застосування жорстких санкцій з боку дер­жави відносно боржника з цих платежів на умовах, вигідних для всіх учасників.

Векселі Пенсійного фонду можуть бути випущені як у вигляді простого, так і у вигляді переказного векселя. При цьому термін оплати векселя не повинен бути більше 90 календарних днів з моменту його підписання, а за переказними векселями, якими оформлена безнадійна заборгованість, термін оплати не повинен бути більше 180 днів.

Поряд з векселями Пенсійного фонду є ще казначейські век­селі. Вони допомагають вирішувати проблему розрахунків бю­джетних організацій за витратами, пов'язаними з їх функціону­ванням (крім витрат на заробітну плату працівників цих бюджет­них установ) без інфляційного тиску на грошовий обіг. Отримавши (замість грошей) такі векселі, бюджетна установа може розрахуватись ними з державними установами за поставки товарів, або за надані послуги (наприклад, за електроенергію, те­пло, газ і т. ін.). По суті, казначейські векселі є засобом бюджет­ного фінансування тих статей бюджету, які не забезпечені відпо­відними податковими надходженнями.