Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Bileti_Derzh_ekzamen (1).doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
950.78 Кб
Скачать

2. Економічний розвиток укр. Земель у складі Рос.Імперії в дорефор. Період

1. Особливістю соціально-економічного розвитку першої половини XIX ст. був швидкий занепад феодально-кріпосницької системи господарювання, що проявлялось: у розвитку товарно-грошових відносин і проникненні капіталістичних відносин у сільське господарство; у руйнації селянських господарств; у занепаді кріпосницької мануфактури, поглибленні розшарування селянства і дедалі ширшому застосуванні вільнонайманої праці та машин, у поступовому формуванні нових соціальних верств — підприємців та найманих робітників; у дальшому формуванні загальноімперського внутрішнього ринку.

2. Наслідком кризи феодально-кріпосницької системи господарювання було зростання товарності сільського господарства, поглиблення спеціалізації окремих районів України у сільськогосподарському виробництві, розшарування поміщицьких господарств, зростання долі банкрутуючих поміщицьких маєтностей і господарств, які поступово почали набувати торговельного характеру та запроваджувати використання нових сільськогосподарських технологій, техніки.

3. Переважна більшість українських поміщиків вбачала можливості підвищення прибутків не в поліпшенні методів господарювання, а в посиленні економічного та позаекономічного гноблення кріпаків (збільшувала панську ріллю, переселяла кріпаків з однієї маєтності до іншої, вводила нові форми відробітків та податків тощо).

5. У 1817 р. уряд почав створювати в Укр. військові поселення, першими мешканцями "яких стали селяни 13 селищ Зміївського та Волчанського повітів Слобідсько-української губернії. Останнє перетворення державних селян на військових поселенців в^Україні відбулося у 1852 р., їх кількість становила 270 тис. чоловік.

6. У військові поселенці призначали переважно заможних козаків та селян, а незаможних переводили за межі військових поселень або призначали до тимчасових робочих рот. Військові поселенці не сплачували державних та земських податків, але повинні були утримувати двох або одного солдата, що перебував на постої; їх залучали до громадської праці. Мешканці військових поселень не мали права на земельну власність та особистих прав. У поселеннях обмежувалась торгівля, робочий день поселенця регламентувався, за особистим життям здійснювався суворий нагляд.

7. Створення військових поселень підривало зацікавленість у виробництві. Вони виявились малоефективними та невигідними. До того ж постійні виступи військових поселенців, відмова виконувати громадські роботи примусили уряд серйозно розглянути їхнє становище. 4 липня 1857 р. Олександр II видав указ про скасування військових поселень.

8. Розвиток промисловості в Україні першої половини XIX ст. проходив в умовах технічного перевороту, який розпочався в 30-40-х рр. і завершився в 60-70-х рр. Наслідком перевороту стало утвердження фабрично-заводського виробництва. На середину XIXст. воно утверджується в металообробній, текстильній, тютюновій, склодувній, паперовій та інших галузях.

9. Цукрова промисловість займала перше місце у промисловому виробництві України в першій половині XIX ст. Вона забезпечувала 80% виробництва цукру в Російській імперії. Перший цукровий завод було засновано в 1824 р. в с. Трощино Канівського повіту Київської губернії польським магнатом Понятовським. І вже на 1857 р. в Україні діяло 218 цукрових заводів.

10. Друге місце за обгоном виробництва наймала суконна промисловість. Суконних фабрик в Україні діяло 160, на них працювало 10 тис. робітників.

11. Важливою статтею доходів дворянства України було винокуріння. Маючи зерно і картоплю ти дешеву робочу силу — кріпаків, поміщики наживалися на рахунок продажу вина та поставок його казні. Тютюнова промисловість зосереджувалась у Чернігівській та Херсонській губерніях. Усього на підприємствах обробної промисловості України працювало більше 70 тис. чоловік.

12. У першій половині XIXст. в Україні розвивається військова промисловість. Одним з найбільших заводів цієї галузі був завод "Арсенал" у Києві. Серед інших військових підприємств слід відзначити пороховий завод у Чернігівській губернії, Луганський чавуноливарний завод, канатний завод та корабельню у Миколаєві.

13. Особливістю мануфактурного виробництва в Україні першої половини XIXст. було те, що основна кількість капіталістичних підприємств розташовувалась у селах (72%); в губернських містах їх було 10%, у повітових — 18% . Виняток становила Південна Україна, де промислові підприємства були розташовані тільки у містах.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]