2.Культура європейського Відродження

Епоха Відродження — період в історії к-ри Зх Європи, який поч.в Італії в к.XIII ст., зайняв в більшості євр.країн XIV—XVI ст., а в Іспанії та Англії тривав до п.XVII ст. Термін «Відродження» першим почав вживати Джорджо Вазарі — італ. художник XVI ст., учень Мікеланджело і перший дослідник сучасного йому м-ва, автор книги «Життєписи найбільш знаменитих живописців, ваятелів і зодчих». Він хотів підкреслити цією назвою особливий інтерес свого часу до античності, відновлення її традицій. Серед вчених тривають дискусії про основні риси, сфери поширення, періодизацію к-ри Відродження. Серед інших обговорюється, зокрема, і питання про те, чи є Відродж. суто європ. явищем.

За х-ром епоха Відродж. (Ренесанс) є перехідною. З нею пов'язаний важливий перелом в к-ному розвитку: кінець панування середньовічної к-ри і початок формування к-ри Нового часу.

Нова епоха принесла новий світогляд. Ідейний зміст к-ри Відродж., що відобразився в наук, літ-рних, худ, філософ. творах, склав гуманістичне світобачення. Гуманізм такої своєрідної к-ної епохи, як Відродж, мав цілий ряд особливостей.

Важливу роль у формуванні ренесансного гуманізму відіграла антична традиція, схиляння перед досягненнями давніх греків і римлян. Гуманісти не просто дуже багато робили для збереження, вивчення древніх рукописів, пам'ятників м-ва, вони вважали себе прямими спадкоємцями античної к-ри з її абсолютно іншим, ніж християнське, ставленням до життя.

Осн.ознакою к-ри Відродження, на противагу церковно-феодальній к-рі, є її світський х-р. Люди Відродж. піддавали критиці с-му феодального світогляду, їм були чужі його ідеали і догми. С-му нових поглядів визначають як антропоцентризм.

Ще однією особливістю був індивідуалізм. Не походження людини, а її розум і талант, заповзятливість повинні забезпечити їй успіх, багатство, могутність.

Якщо Італія в XIII ст. стала батьківщиною Відродж, то пізніше, на п.XVI ст., в Нім. склад. інший тип світогляду і, відповідно, всієї к-ри, що увійшов в історію як епоха Реформації.

Символом епохи Відродж, її найвищим злетом, безумовно, є м-во. Ніколи в історії м-во не мало такого всеосяжного значення.

З інших особливостей м-ва Ренесансу можна зазначити його світський х-р і активне використ. наукових досягнень.

В італ. м-ві епохи Відродж. прийнято виділяти такі періоди:

XIV ст. — Передвідродж. (Проторенесанс),

XV ст. — раннє Відродження,

кінець XV—XVI ст. — високий Ренесанс,

кінець XVI — початок XVII ст. — пізнє Відродження.

Епоха Відродження і Реформації в історії світової к-ри має революційну, поворотну роль. Не можна назвати таку сферу к-ри, в якій би не виникли явища, процеси, що визначили весь подальший розвиток, аж до сучасного їх стану:на зміну церковному світогляду, який панував неподільно, приходить новий погляд на світ, в центрі якого стоїть людина, гуманізм;в науці замість умоглядності, далеких від дійсності логічних побудов виникає дослідне природознавство і, як результат цього, здійснюється величезний крок уперед у пізнанні навколишнього світу і самої людини, виникає спеціалізація у науці;об'єктом вивчення стає і саме людське с-во, починаються пошуки шляхів його справедливого устрою; утвор. сучасні нац. європ. л-ри і професіональний театр; унікальним є істор феномен ренесансного м-ва, яке дало людству найвеличніші твори.

3.Неп та її здійснення в Україні.

У березні 1921 р. Х з’їзд Російс. комун.партії(більшов) проголосив курс на проведення НЕПу. Суть непу полягала у заміні продрозкладки продподатком; формув. держ. сектору в промисловості та перехід його на госпрозрахунок; створ.багатоукладної с-ми економіки, передача дрібних чи малоприбуткових підприємств як організація так і приватним особам; перехід від натуральної оплати праці до грошової, залежно від кількості виробленої продукції та її якості; дозвіл оренди землі селянами та залучення найманої праці на селі.

Неп мала позитивні і негативні наслідки. У селянських господарствах Укр. зросла продуктивність праці. Однак політика непу не супроводжувалась політ. змінами в Укр. Республіка мала фіктивний суверенітет і мала продиктовані Москвою завдання. Ніяких змін не відбулося у партійному будівництві.

Особливості непу в Україні:

-«зовнішнє» походження політики, яка не врахувала націон. інтересів українців;

- Здійснення соц-екон. перетворень супроводжув. придушенням національно-демократичних сил;

-У 1921 р. продподаток у село так і не прийшов.

Білет 22.