Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Bileti_Derzh_ekzamen (1).doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
950.78 Кб
Скачать

3.Основні етапи об’єднання Нім та утв німецької імперії. О.Бісмарк

У розвитку Нім 50-60-ті рр. XIX ст. відзнача­лися бурхливим екон розвитком. За десятиліття промислове вир-во зросло удвічі. Цих успіхів було досягнуто завдяки впровадженню парових машин, зміц­ненню митного союзу як основи для формування загальнонім ринку, дешевій робочій силі, обов'язковій початковій освіті, прогресу в наукових знаннях і запрова­дженню їх у вир-во. Наприк 60-х рр. у нім землях налічувалося більше 1 млн промислових робітників. Рейнська область, Сілезія та Берлін стали індустрі­альними центрами. Головною передумовою швидкої індустріалізації краї­ни стала ліквідація феодальних порядків у с/г. У політ плані більшість нім д-в залишались абсол монархіями, конституції діяли лише в Прусії і Пд-зх німе землях Між Австр і Прусією спост антагонізм. Бісмарк та об'єднання Нім. У 60-х рр. питан­ня об'єднання Нім стало головним. Перехід до прак­тичних кроків щодо його реалізації розпочався після при­значення на посаду канцлера (голови уряду) Пруссії Отто фон Бісмарка (1815-1898). «Залізний канцлер», як його називали, упевненою ходою попрямував до своєї головної мети — нім єдності. Походив з юнкерства, закінчив 2 університети, мав диплом юриста. 1859-1862 посол в Росії, потім в Франції. У 1862 р. Бісмарк став головою уряду Пруссії. Він очолив уряд саме тоді, коли між парламентом (ландтагом) і королем спалахнув гострий конфлікт через питання вій­ськової р-ми, переозброєння та збільшення армії.У виступі перед парламентарями він виклав програму своєї майбутньої зн та внутр політики. Не ра­хуючись із парламентською опозицією та в обхід рішень парламенту, він провів р-му і збільшив армію вдвічі

оснастив її новими рушницями і швидкострільними гарма­тами. Програма: 1) об’єм. Нім земель зверху шляхом підпис. угод з іншими монарх.2) якщо не виходило-провести війни зі слабкими суперниками «залізом і кровю» .Війни Пруссії проти Данії та Австрії. Р-ма армії дала можливість вдатися до рішучих дій. Після смерті данського короля Фрідріха VII (1863 р.) на престол зійшов його родич по жіночій лінії Крістіан IX. Він прагнув успадкувати всі данські володіння. Але в німецьких герцогствах Шлезвіґ і Ґольштейн, що належа­ли Данії, не допускалося наслідування по жіночій лінії. Бісмарк вирішив скористатися цим, як приводом до розв'я­зання війни. Нехтуючи інтересами інших нім дер­жав, він запропонував Австрії примусити Крістіана IX від­мовитися від цих володінь. У 1864 р. австро-прусська ар­мія завдала поразки Данії, яка відмовилася від Шлезвіґу на користь Пруссії та від Ґольштейну на користь Австрії. Залучення до цієї війни Австрії дало змогу Пруссії по­сварити її з іншими членами Німецького союзу, в якому вона головувала. Домігшись ізоляції Австрії, Бісмарк роз­почав реалізацію планів остаточного усунення її від нім справ. Напередодні війни він провів серйозну дип­ломатичну підготовку. Так, було укладено союз з Італією, яка прагнула відвоювати в Австрії Венеціанську область, Заручився він і прихильністю багатьох дрібних нім держав, а також нейтралітетом Франції, натякнувши На­полеонові III на можливість «округлення» франц володінь на лівому березі Рейну.

Війна розпоч 1866 р. нападом Пруссії на Ґоль­штейн (Ґолштинію) та на союзників Австрії — Ганновер, Гессен, Саксонію. Противник не був підготовлений і не спромігся на рішучий опір. До того ж австр армію було вщент розгромлено під м. Садова. Не вряту­вали Австрію перемоги на італ фронті поблизу Костоце та на морі біля Ліссе, і вона змушена була укласти мир з Італією, віддавши їй Венецію, і з Пруссією. Остання приєднала до себе Ґольштейн, Ганноверське королівство, Гессенське курфюрство, герцогство Нассау і м. Франкфурт-на-Майні. Над Саксонією було встановле­но протекторат. Такі дії Бісмарка виявилися далекоглядними. Він розу­мів, що лише Австрія може бути союзницею Нім в Європі завдяки спільності інтересів і нац бли­зькості. Допомігши Італії, він перетворив її на свого союз­ника. Великим досягненням Бісмарка стала нейтралізація Росії, яка не втрутилась у ці конфлікти. Утвор Пн.нім союзу та Нім імперії. Війна 1866 р. стала вирішальним кроком до нім єдності. У серпні 1866 р. нім д-ви об'­єднались у Пн.нім. союз. До його складу уві­йшли 22 д-ви і три вільні міста. Через рік обраний на підставі заг виборчого права рейхстаг затвердив конст союзу. На чолі союзу знаходився президент, на посаду якого завжди призначався прусський король. Він зосереджував у своїх руках виконавчу владу. Союзна рада складалася з міністрів і представників окремих держав. Головував у раді союзний канцлер — голова прусської Ради мініст­рів. Цю посаду до 1890 р. обіймав Бісмарк. Законодавчу гілку влади уособлював рейхстаг, що обирався на основі заг виборчого права. Він мав право законодавчої ініціатабо відхиляти закони міг лише президент союзу. Важливе значення мало встановлення у Пн.нім. союзі єдиної екон с-ми: свободи пересу­вання, єдиної системи мір і ваг, єдиного карного законо­давства. Це відкрило простір екон ініціативі нім підприємців. Ось так замість безнадійно застарілого Нім со­юзу в центрі Європи виникла нац нім д-ва — Пн.нім. союз. За межами створ Бісмарком нім д-ви зали­шалися пд.нім країни. їхній суверенітет ревно захищав Наполеон III, який також претендував на них. «Залізному канцлеру» довелося вести з імператором Фран­ції тривалу і витончену гру за вплив на них. Ця боротьба завершилася франко-прусською війною 1870-1871 рр. У результаті перемоги над Францією Пн.нім. союз приєднав пд. держави. 18 січня 1871 р. у Дзер­кальній залі Версальського палацу було проголошено ств Нім імп. Прусський король став імперато­ром, а Бісмарк — імперським канцлером.

Білет 6.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]