3.Соціальне законодавство у Великій Британії в ост. Тр. Хіх – на поч хх ст. Д.Ллойд-Джордж.

Піднесення робітничого руху та загострення боротьби за соціальні права сформували у найбільш далекоглядних діячів ліберальної партії розуміння необхідності соціальних реформ, які б полегшили становище робітників, обмежили привілеї багатіїв, заклали основи класового миру і не допустили б соціального вибуху. Одним із найперших ідеологів і практиків ліберального реформізму став Девід Ллойд Джордж.

Держ і політ діяч Великобританії, прем'єр-міністр, лідер Ліберальної партії. За його ініціативою було прийнято закон про безплатну початкову освіту і харчування у шкільних їдальнях для дітей з малозабезпечених сімей та закон про регламентацію нічної праці.

У 1908 р. парламент ухвалив закони про 8 год. робочий день для гірників і про пенсії за старістю для тих, що працюють. Такі пенсії називали «пенсіями для покійників», оскільки їх давали тим, кому виповнювалося 70р, а до того віку мало хто доживав. І все ж ці заходи парламенту були кроком уперед у створ с-ми соц забезпечення. Згодом було запроваджено допомогу з безробіття та у випадку хвороби.

Значний резонанс викликав представлений Ллойдом Джорджем проект бюджету на 1909 р. Він передбачав асигнування 1% коштів на проведення соц реформ і значне збільшення витрат на озброєння. Свій бюджет визначив як початок війни проти жебрацтва і можливість покарати нахабність багатства. Власники великого майна називали цей бюджет революційним.

Палата громад схвалила цей проект бюджету. Призначувана королем палата лордів відхилила його. Тоді Ллойд Джордж розгорнув боротьбу проти палати лордів, вимагаючи зменшити його повноваження або й зовсім ліквідувати. У 1911 р. палата громад ухвалила закон про обмеження повноважень палати лордів: тепер остання мала тільки відкладне вето. Після цих нововведень «революційний» бюджет Лойда-Джорджа став законом.

Білет 23.

1. Літочислення в українських землях. Юліанський і Григоріанський календарі.

Юліанський Календар — введено починаючи із 1 січня 45 р. до н. е. Юлієм Цезарем у кінці 46 до н. е. Опираючись на поради грец астронома Созігена та з метою добитися того, щоб певні астроном події на зразок весняного та осіннього рівнодення відбувалися щороку в певний цілком визначений день, Цезар узгодив тривалість року із сонячним календарем, тобто встановив її рівною 365 із чвертю дня (365.25). Четвертинки дня враховувалися наступним чином: кожного четвертого року до календаря додавався ще один день, і тривалість місяця лютого ставала не 29, а 30 днів.

Свого часу Гай Юлій Цезар пожартував: «Римляни завжди перемагають, але ніколи не знають коли це трапилося.»

Ім'я Цезаря вшановано у лат. назві сьомого місяця (тодішнього п'ятого) — Julius. Пізніше, Октавіан Август виправив конструкцію високосного року, і восьмий місяць на його честь був названий Augustus. А щоб не осоромитися перед імператором-попередником, місяць серпень Augustus також отримав 31-й день, який взяли з кінця року — 29/30 лютого. Т.ч. лютий вкоротився й став тривати 28 днів звичайного року й 29 високосного.

Але юліанський рік тривалістю в 365 днів і 6 годин довший за істинний сонячний рік (365.2422 днів, або 365 днів, 5 годин, 49 хвилин і 46 секунд) на 14 хвилин 11 секунд. Різниця складає близько 0.0078 дня за рік або близько одного дня за 128 років. За півтора тисячоліття календар знову відставав на десять днів. Що й стало причиною введення в 1582 році Григор календаря.

Григоріанський календар — календар, уведений в ужиток 4 жовтня 1582 р. Папою Римським Григорієм XIII.

Р-ма календаря мала за мету ліквідувати помилку в обчисленні дат: з моменту введення юліанського календаря до 16 століття «набігла» різниця в 10 днів порівняно з астрономічною датою. Згідно з нововведенням папи, одразу ж після 4 жовтня 1582 р настало 15 жовтня. Цього дня в Італії, Франції, Іспанії, Португалії та Польщі прийнято григоріанський календар — попередні десять днів були вилучені з календаря.

1583 р Григорій XIII направив Константиноп Патріарху Ієремії II посольство з пропозицією перейти на новий календар. Наприкінці 1583 р на соборі в Конст пропозиція була відкинута, як не відповідна канонічним правилам святкування Великодня.

В Укр Нар Респ григоріанський календар введено з 16 лютого 1918 р, цей день став вважатися як 1 березня 1918 р. Закон про це було ухвалено 12 лютого 1918 р (за старим стилем) на засіданні Малої ради в Коростені.

У Росії григор календар введено 1918 р декретом Раднаркому, згідно з яким після 31 січня 1918 р слідувало 14 лютого 1918 р. Рос правосл церква і деякі інші православні церкви не прийняли григор календар, тож і далі користуються юліанським календарем.

Рахунок часу у сх. слов’ян. Невелика кількість пам'яток писемності, не дає можливості скласти повне уявлення про лічбу часу у східних слов'ян. Деякі відомості дійшли до нас про хронологію і назви місяців із "Остромирового Євангелія"(1057),"Ізборника Святослава" (1076), "Хронологічних статей" Кирика Новгородця, "Повісті минулих літ" (1113) Нестора та з інших істор джерел.