1.6 Аналіз використання матеріальних ресурсів

Необхідною умовою організації виробництва продукції є забезпечення його матеріальними ресурсами: сировиною, матеріалами, паливом, енергією, напівфабрикатами і т. д.

Вартість матеріальних ресурсів входить в собівартість продукції по елементу “Матеріальні витрати” і включає ціну їх придбання (без врахування ПДВ і акцизів), націнки, комісійні винагороди, що сплачуються постачальницьким і зовнішньоекономічним організаціям, вартість послуг бірж, митних зборів, плату за транспортування, зберігання і доставку, здійснені сторонніми організаціями.

Задоволення потреби підприємства в матеріальних ресурсах може забезпечуватися двома шляхами: екстенсивним і інтенсивним. Екстенсивний напрям передбачає збільшення видобутку і виробництва матеріальних ресурсів і пов'язаний з додатковими витратами. Крім того, зростання обсягу виробництва при існуючих технологічних системах привело до того, що темпи виснаження природних ресурсів і рівень забруднення довкілля вийшли за допустимі межі. Тому зростання потреби підприємства в матеріальних ресурсах повинне здійснюватися за рахунок економнішого їх використання в процесі виробництва продукції або інтенсивним шляхом.

Визначення внутрішньовиробничих резервів економії матеріальних ресурсів передбачає наступні етапи:

- оцінка якості планів матеріально-технічного постачання і аналіз їх виконання;

- оцінка потреби підприємства в матеріальних ресурсах;

- оцінка ефективності використання матеріальних ресурсів;

- факторний аналіз загальної матеріаломісткості продукції;

- оцінка впливу вартості матеріальних ресурсів на обсяг виробництва продукції.

Джерела інформації для аналізу матеріальних ресурсів: план матеріально-технічного постачання, заявки, специфікації, договори на постачання сировини і матеріалів, форми статистичної звітності про наявність і використання матеріальних ресурсів і його витрати на виробництво і реалізацію продукції, планові і звітні калькуляції собівартості виробів, що випускаються, дані про нормативи і норми витрат матеріальних ресурсів.

Оцінка якості планів матеріально-технічного постачання. Важливою умовою безперебійної нормальної роботи підприємства є повна забезпеченість потреби в матеріальних ресурсах джерелами покриття.

Розрізняють внутрішні (власні) джерела і зовнішні.

До внутрішніх джерел відносять скорочення відходів сировини, використання вторинної сировини, власне виготовлення матеріалів і напівфабрикатів, економію матеріалів в результаті впровадження досягнень науково-технічного прогресу.

До зовнішніх джерел відносять вступ матеріальних ресурсів від постачальників відповідно до укладених договорів.

Потреба в завезенні матеріальних ресурсів з боку визначається різницею між загальною потребою в i-м вигляді матеріальних ресурсів і сумою внутрішніх джерел її покриття. Міра забезпеченості потреби в матеріальних ресурсах договорами на їх постачання оцінюється за допомогою наступних показників:

- коефіцієнт забезпеченості за планом [56]:

(3.16)

- коефіцієнт забезпеченості фактичний [56]:

(3.17)

Аналіз даних коефіцієнтів проводиться по кожному виду матеріалів. Перевіряється також якість отриманих від постачальників матеріалів, відповідність їх стандартам ТУ, умовам договору і у випадках їх порушення пред'являються претензії постачальникам.

Особлива увага при аналізі приділяється виконанню плану МТС за термінами постачання матеріальних ресурсів або ритмічності постачань.

Для оцінки ритмічності постачань використовуються показники:

- коефіцієнт нерівномірності постачань матеріалів [52]:

(3.18)

де x_і –процент виконання плану постачання по періодам (дням, декадам, місяцям);

f_і – план постачання за ті ж періоди;

- коефіцієнт варіації [29]:

(3.19)

де ∆f_і – відхилення об'єму постачання по періодах від плану;

k – кількість аналізованих періодів;

f_і - середній об'єм постачання матеріалів за період.

Неритмічне постачання матеріальних ресурсів веде до простоїв устаткування, втрат робочого часу, необхідності наднормових робіт. Оплата простоїв не з вини робітників і наднормових робіт веде до збільшення собівартості продукції, що випускається, і відповідно до зниження прибутку підприємства.

Умовою безперебійної роботи підприємства є повна забезпеченість матеріальними ресурсами. Потреба в матеріальних ресурсах визначається в розрізі їх видів на потреби основної і не основної діяльності підприємства і на запаси, необхідні для нормального функціонування на кінець періоду.

Потреба в матеріальних ресурсах на утворення запасів визначається в трьох оцінках:

- у натуральних одиницях виміру, що необхідне для встановлення потреби в складських приміщеннях;

- у грошовій (вартісною) оцінці для виявлення потреби в оборотних коштах і ув'язки з фінансовим планом;

- у днях забезпеченості – в цілях планерування і контролю за виконанням графіка постачання.

Забезпеченість підприємства запасами в днях обчислюється по формулі [52]:

(3.20)

де З_ДН – запаси сировини і матеріалів, в днях;

– запаси i-ого вигляду матеріальних ресурсів в натуральних або вартісних показниках,

– середня денна витрата i-ого вигляду матеріальних ресурсів в тих же одиницях виміру.

Середні денні витрати кожного виду матеріалів розраховується діленням сумарної витрати i-ого вигляду матеріальних ресурсів за аналізований період (MРi) на кількість календарних періодів (Д) [52]:

(3.21)

В процесі аналізу фактичні запаси найважливіших видів сировини і матеріалів зіставляють з нормативними і виявляють відхилення.

Перевіряють також стан запасів сировини і матеріалів на предмет виявлення зайвих і непотрібних. Їх можна встановити за даними складського обліку шляхом порівняння приходу і витрати. До неходових відносять матеріали, по яких не було витрат більш за один рік.

В процесі вжитку матеріальних ресурсів у виробництві відбувається їх трансформація в матеріальні витрати, тому рівень їх витрачання визначається через показники, обчислені виходячи з суми матеріальних витрат.

Для оцінки ефективності матеріальних ресурсів використовується система загальних і приватних показників.

Вживання загальних показників в аналізі дозволяє отримати загальне уявлення про рівень ефективності використання матеріальних ресурсів і резерви його підвищення.

Приватні показники використовуються для характеристики ефективності вжитку окремих елементів матеріальних ресурсів (основних, допоміжних матеріалів, палива, енергії і ін.), а також для встановлення зниження матеріаломісткості окремих виробів (питомій матеріаломісткості).

Питома матеріаломісткість окремих виробів може бути обчислена як у вартісному, так і в умовно-натуральному і натуральному вираженні.

В процесі аналізу фактичний рівень показників ефективності використання матеріалів порівнюють з плановим, вивчають їх динаміку і причини зміни.