Кількісні показники рангування суджень за змістом «я-образу» підлітків (%)

n=45

Назва категорії судженняня	Кількість суджень кожної категорії	Субєктивна значущість кожної категорії самоопису (%)	Ранги
Формально-біографічні, рольові відомості	65	9	ІІІ
Взаємостосунки з батьками, однолітками	52	7,2	V
Ставлення до свого віку, уявлення про власну дорослість, самостійність	24	3,4	ІХ
Самооцінка, прийняття себе, якості особистості, характер	320	44,4	І
Вміння, інтереси, здібності, інтелект	87	12,1	ІІ
Життєві плани(«ким бути», «яким стати»)	8	1,2	Х
Почуття, переживання, настрої, їх вплив на поведінку	29	4	VІІІ
Особливості поведінки, нормативна регуляція поведінки	60	8,3	ІV
Зовнішність, ставлення до однолітків протилежної статі	40	5,5	VІ
Моральні цінності, переконання, права й обов’язки	35	4,9	VІІ

Як видно з таблиці 2.3, у процесі саморефлексії підлітками власного» Я-образу» перший ранг (згідно з суб’єктивною значущістю категорій самоопису) належить самооцінці (44,4 %) особистісних якостей, властивостей характеру та прийняттю самого себе. Всього у цій категорії проаналізовано 320 висловлювань і виділено 55 видів особистісних якостей, з-поміж яких відрефлексовано позитивних – 230 (71,9 %), негативних – 80 (25 %) і суджень прийняття себе – 10 (3,1 %).

За частотою повторення особистісних якостей і рис характеру ми визначили, що у переліку позитивних найчастіше в підлітків зустрічаються такі, як добрий, трудолюбивий, відкритий, сильний духом, розумний, творчий, серйозний, самостійний, спокійний. Наступними були вольові якості особистості: рішучий, наполегливий, витривалий, завзятий, енергійний, сміливий, цілеспрямований та ін. За ними прослідковувалися властивості з позитивною емоційною енергією, наприклад: веселий, з хорошим почуттям гумору, оптиміст, життєрадісний, цікавий.

Позитивним моментом у розвитку рефлексії є те, що деякі учні здатні бачити власні негативні якості, і не приховуючи їх, чесно визнати приналежність таких утворень своєму внутрішньому «Я». Серед найшироковживаніших негативних якостей особистості слід відмітити наступні: лінивий, дратівливий, не дуже розумний, егоїст, нервовий, впертий, злопам’ятний, не дуже охайний, забудькуватий, трішки вередливий, трішки образливий, не дуже наполегливий, не пунктуальний, непосидючий, заздрісний, боязливий.

Вагомим досягненням підлітків є здатність приймати самих себе. Вони вдало це довели, навівши судження різного рівня: «Я люблю своє життя», «Я не переоцінюю себе й свої можливості», «Я впевнений у собі», «Мені подобається те, що я відкрита особистість, яка вміє цінувати дружбу», «Мені подобається в собі, що я можу зберігати таємниці» тощо.

Другий ранг визначається за «Вміння, інтереси, здібності, інтелект», за якою досліджувані відрефлексували 87 суджень з суб’єктивною значущістю 12,1 %. Узагальнивши частоту висловлених підлітками суджень, ми відмітили, що найбільший інтерес і специфічні прояви вмінь і здібностей досліджені пов’язують з музикою ( мені подобається класична музика…, обожнюю грати на фортепіано), ціннісним ставленням до спорту ( мені подобаються рухливі ігри такі як баскетбол, футбол…, Я займаюся брейкданцом і мені це дуже імпонує…), з переглядом телебачення (Мені подобаються документальні історичні фільми…, Люблю дивитись комедії…), з нормативно-ціннісним ставленням до природи і тварин ( Мрію про відпочинок на морі де буду зустрічати закати і плавати досхочу в чудовій теплій морській воді…) та інтелектуальним потенціалом (я читаю книги…, я пишу вірші…, я вивчаю комп’ютер).

Як і в попередній, так і у цій категорії судження учнями були відмічені негативні сторони власних вподобань і вмінь: «Мені не подобається навчання, а вчуся тому щоб не засмучувати батьків…», «Дуже люблю комп’ютерні ігри, тому багато часу проводжу за комп’ютером».

Третій ранг посіла категорія суджень «Формально-біографічні, рольові відмінності». В цій категорії досліджувані відрефлексували 65 (9 %)суджень. Здійснивши упорядкування за частотою прояву висловлювань підлітків про себе, ми за найвищими кількісними показниками виділили такі параметри: а) соціальна роль: учень, учениця; б) статева приналежність: хлопець, дівчина; в) родинні зв’язки: син, донька, внучка,брат, сестра тощо; г) широкі соціальні ролі: покупець, пасажир, сусід, глядач тощо; д) пред’явлення підлітками реального «Я» через власні досягнення в продуктивній діяльності: відмінник, хорошися,вчуся добре; е) патріотичні почуття: «Я вродженець країни Україна», «Я житель міста…»; є) національна гідність: «Я українець…, Я патріот…»; ж) через єдність із природою: «Я біологічна істота…, я розумний індивід людського роду».

За категорією «Особливості поведінки…», яка посідала четвертий ранг презентовано 60 судженнями з суб’єктивною значущістю самоопису 8,3 % так само простежується розбалансування позитивних і негативних форм поведінки. В ракурсі нормативної регуляції поведінки актуалізуються вчинки і дії, що пов’язані з вибором здорового способу життя («Я не маю шкідливих звичок», «Розпивання спиртних напоїв мене не приваблює», «Я намагаюся в своїй мові не вживати поганих слів і нецензурні слова мені дуже ріжуть вуха»).

За частотою використання суджень виявляється, що більшість підлітків намагається відмежувати себе від вживання алкоголю, від тютюнопаління та наркотиків. В той час як на рівні визнання негативних проявів поведінки першість належить курінню («мені подобається у веселій компанії потягнути сигаретку, другу…», «пробував курити траву, після неї настрій піднімається дуже швидко»), друге місце - вживання алкоголю («Я випиваю спиртні напої коли є привід»), третє – сексуальним взаєминам («Я маю сексуальні проблеми але мені важко це комусь сказати»).

Для категорії «Взаємини з оточуючими, батьками і однолітками», що посіла п’яти рангове місце, нами було відведено 52 судження з суб’єктивною значущістю 7,2 %. Біля 51 % досліджуваних висловлювання такого характеру використовують у самоописі власного «Я». В них рефлексія спрямована на пред’явлення змісту «Я» через ціннісне ставлення до інших ( «Я ставлюся з повагою до людей, що мене оточують», «Я намагаюся не ображати близьких і дорогих мені людей, тому слідкую за своїм мовленням», «Мені легко спілкуватися з однокласниками, бо я неконфліктний»).

Подібного характеру судження констатовані у взаємозв’язках із батьками та дорослими, з якими учні знаходяться в постійних контактах. Отже, підлітки рефлектують ціннісне ставлення до дорослих («Я поважаю своїх батьків та вчителів», «Я люблю своїх маму і тата», «Мені не подобається, коли на мене кричать», «Мені не подобається, коли мене ігнорують та обманюють», «Я не люблю брехні»…).

У випадку взаємостосунків з однолітками учні здебільшого висловлюють доброзичливе ставлення один до одного й тим самим підкреслюють вагоме значення наявності близьких «по духу» товаришів («Я маю небагато, але вірних друзів», «Я щедрий до своїх друзів», «Люблю, щоб було багато друзів», «Люблю спілкуватися та проводити час з друзями», «Люблю своїх друзів», «Ціную справжню і єдину дружбу. Наприклад: «Коли ти будеш падати з моста, твій друг не буде падати разом з тобою, а побіжить ловити», «Подобається знаходитися в таборі й знайомитися з новими друзями»).

Нами також був простежений такий варіант взаємин, який вказував на негативний бік стосунків («Я спілкуюся й дружу з однокласниками, але з деякими учнями нашої школи я маю негарні стосунки і це мені не подобається», «Не швидко знаходжу спільну мову»…).

Наступні ранги (6, 7, 8) розподілилися за суб’єктивною значущістю самоопису між категоріями «Зовнішність…» (5,5 %), «Моральні цінності» (4,9 %), «Почуття...» (4 %). Проінтерпретуємо найбільш важливі моменти, які розкривають особливість когнітивного компоненту рефлексії підлітка.

В межах категорії «Зовнішність, ставлення до однолітків протилежної статі» сутнісним є параметр рефлексивного аналізу, що характеризуює фізичну привабливість (сексібой, вродливий, симпатична, красива, мила), при цьому приділяють увагу охайному вигляду («люблю носити гарний одяг», «стараюсь бути завжди охайно вдягненою», «хочеться виглядати не гірше за інших, тому я за собою слідкую»). Досліджуваними також подається рефлексивний аналіз образу фізичного «Я» (високий, синьоока, середнього зросту).

У ставленні до однолітків протилежної статі демонструються різні переживання і часом досить глибокі («Захоплююсь хлопцями», «Люблю охайних, культурних, красивих хлопців», «Мені подобаються красиві та розумні дівчата», «Я легко закохуюсь», «Я ревнива», «Я вірна своєму коханому», «Я закохана і хочу, щоб моя половинка завжди була зі мною», «Я романтик», « Я однолюб»).

Для категорії «Моральні цінності» нами було відібрано 35 суджень з суб’єктивною значущістю самоопису 4,9 %. Проаналізувавши подані досліджуваними судження, ми відмітили, що найпоширенішими з них є ті, що характеризують їх як чесних та дружелюбних, а також таких, що здатні співпереживати близьким людям в складних життєвих ситуаціях («Я завжди готова підтримати в скрутну хвилину», «Якщо я бачу, що моєму другу важко, намагаюся вислухати його і дати добру пораду», «Я дуже співчутлива людина»).

Права та обов’язки, які ставлять перед собою підлітки, перш за все, пов’язані з приналежністю до своєї країни, з почуттям громадянської гордості («Я громадянин України»). Деякі учні відмітили, що їм не подобається погане суспільство. Були також такі, які підкреслювали своє право на віру («Я вірю в Бога»).

Категорія «Почуття…» була представлена 29 судженнями. За частотою застосування підлітками відібраних суджень, потрібно виділити характеристику власної емоційної нестабільності («Іноді мій настрій залежить від погоди», «Раз на місяць я буваю злою», «Я нервовий»). Підлітками також було відмічено наявність позитивного ставлення до життя («Я щасливий», «Я живу реальністю», «Я люблю своє життя»). Окремо треба зауважити про існування в учнів підліткового віку деяких страхів («Я боюсь захворювань», «Боюсь великих собак»).

З невеликим відривом були представлені категорії «Ставлення до віку» (3,4 %) та «Життєві плани» (1,2 %), які посідали дев’яту та десяту позицію рангу.

У категорії «Ставлення до віку» нами було виявлено 24 суджень. Учні сьомого класу при усвідомленні власного «Я» подавали судження, які характеризують їх ще не зовсім дорослими, тобто такими, які вже відійшли від дитинства, але ще не стали зовсім дорослими («У душі ніби дитина, яка вже має дорослі погляди», «Дружелюбне дитятко, яке стає самостійним», «Стараюсь відповідати своєму віку»). У восьмикласників все більше проявляється бажання віднести себе до дорослих («Я духовно повноцінна людина», «Я особистість, яка має свій погляд на життя», «Я не така як всі – всі люди різні, кожен гарний по своєму»).

Категорія «Життєві плани» представлена 8 судженнями . Акцент ставився на тому, щоб отримати хорошу освіту, мати омріяну професію, відвідати чудові місця за кордоном, та створити власну благополучну сім’ю («Коли виросту - мрію стати вченим. Оскільки люблю фізику й астрономію, дуже хотів би полетіти в космос. Хочу отримати золоту медаль за середню школу, а також якнайбільше вищих освіт», «Коли я стану дорослим - хочу мати нормальну сім’ю, а також мрію вчитися в хорошому вузі й отримати найкращу освіту», «Хочу стати зіркою», «Дуже хотілося б поїхати до Англії», «Можливо, артистка в майбутньому», «Хочу стати міністром або депутатом В.Р, або президентом»).

У цілому підсумовуючи якісні показники щодо розвитку когнітивного компоненту «Я-образу» підлітків, необхідно відзначити, що їм властива здатність реалістично бачити власні переваги і недоліки завдяки самопізнанню й самоаналізу. Отже можна сказати, що рефлексія інтенсивно розвивається саме в підлітковому віці й має вагомий вплив на формування системи уявлень особистості про себе.

Наступним етапом дослідження «Я-образу» було з’ясування наскільки в учнів підліткового віку розвинений локус контролю. Перш за все хотілося відмітити, що локус контролю постає у нашому дослідженні як інтегративна риса індивіда яка пов’язує між собою почуття відповідальності, усвідомлення сенсу життя, готовності до активної діяльності, а також переживання, пов’язані з «Я-образом».

Зупинимося коротко на визначенні робочих понять і деяких важливих моментах поставленої проблеми. Вслід за Дж. Роттером, ми будемо говорити про два типи локусу контролю: інфернальний і екстернальний. У багатьох дослідженнях встановлено, що інтернали більш впевнені в собі, спокійні, популярні [56]. Так, в експериментальному дослідженні було встановлено, що підлітки з внутрішнім локус-контролем позитивно ставляться до оточуючих (вчителів, однолітків). Чим більше суб’єкт вірить, що все в житті залежить від його власних зусиль і здібностей, тим більше він знаходить у житті смислу і цілей [57]. Екстерналів вирізняє підвищена тривожність, занепокоєність, менша терпимість до інших і підвищена агресивність, конформність, менша популярність [57]. Все це, звичайно, природним чином пов’язане з їх позицією залежності від зовнішніх обставин і нездатності керувати своїми справами. Разом з тим, говорячи про локус контролю, ми хочемо підкреслити, що наведені приклади не є абсолютними. Завжди можливі індивідуальні варіанти. І тому ми погоджуємось з К. Муздибаєвим, що важливо не просто виявити властивості, які притаманні екстернальності чи інтернальності, а розглядати їх з урахуванням життєдіяльності індивіда [57].

Тому, нам здається, доцільнішим ставити проблему особливостей прояву локусу контролю в різних життєвих ситуаціях. У концепції Дж. Роттера локус контролю вважається універсальним по відношенню до будь-яких типів ситуацій. Дане положення має і емпіричне підтвердження. У зв’язку з цим в тестах, спрямованих на діагностику локусу контролю, пропонується виділяти різні субшкали [56]. Ми вважаємо, що локус контролю є загальною інтегративною характеристикою особистості, а тому виділення різних субшкал є доцільним. На наш погляд, найбільшезначення має виділення двох субшкал: інтернальність у сфері досягнень (Ід) та інтернальність у сфері невдач (Ін). Виділення саме цих шкал є досить обґрунтованим як емпірично, так і теоретично [56].

При проведенні діагностики локус-контролю ми також виходили з того, що частина досліджуваних не може бути віднесена явно до інтерналів чи екстерналів (їх ми умовно назвали «невизначений тип), хоча про чітку тенденцію щодо конкретизації локусу контролю, звичайно, можна говорити. До числа таких досліджених ми віднесли тих, хто за кількістю набраних балів попадав у проміжне положення: крайня права межа по екстернальності й крайня ліва межа по інтернальності. Отримані результати нашого дослідження наведені в таблиці 2.4.

Таблиці 2.4